Справа № 187/1686/21
2/0187/200/22
"12" травня 2022 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька, -
18.10.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька.
Позивач посилається на те, що він є особою з інвалідністю II групи загальне захворювання. На даний час проживає сам, має дохід, який складається з державної соціальної допомоги (на даний час 1827,66 грн щомісячно) та одноразової виплати з надання земельної ділянки с/г призначення в оренду (14160,14 грн). Як учасник бойових дій він має пільги в грошовій формі, яка за період з вересня 2020 року по вересень 2021 року складає 4009,11 грн. Відповідно до акту звіряння від 15.09.2021 року з ТОВ «Дніпровські електричні послуги», він має заборгованість станом на 15.09.2021 року, яка складає 578,76 грн.
В зв'язку з інвалідністю постійної роботи він не має, має хронічні захворювання, тому працювати на важких роботах не може, живе на вищезазначені кошти, більша частина яких іде на постійне лікування.
Він має повнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Його становище є вкрай нужденним. він потребує постійного медикаментозного лікування, кошти потрібні також на придбання продуктів харчування та сплату комунальних послуг, в зв'язку з чим, він потребує допомоги від сина.
ОСОБА_2 працездатний, працює, одружений та інших утриманців не має. Враховуючи вищевикладене вважає, що син має можливість надавати йому матеріальну допомогу, але відмовляється це робити.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на його утримання, в розмірі ј частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
02.11.2021 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у вказаній справі, визначено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився надавши заяви з проханням розглянути справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поданими ним клопотаннями про відкладення розгляду справи.
Щодо клопотання відповідача, яке надійшло на електронну адресу суду 11.05.2022 з проханням повторно відкласти розгляд справи посилаючись на воєнний стан, слід зазначити, що ОСОБА_2 , який зареєстрований в смт. Петриківка, не вказано про існування жодних обставин, які об'єктивно перешкоджають йому брати участь в судовому засіданні і повідомити суду свою позицію за позовом. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повторного відкладення розгляду справи.
При таких обставинах суд визнав повторну неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, за відсутності заперечень відповідача проти позову, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи загальне захворювання, довідка МСЕК від 22.05.2019 та нездатний до трудової діяльності.
Судом встановлено, що щомісячний дохід позивача ОСОБА_1 складає виплати з державної соціальної допомоги (на даний час 1827,66 грн.). Крім того, як учасник бойових дій ОСОБА_1 має пільги в грошовій формі, яка за період з вересня 2020 року по вересень 2021 року складає 4009,11 грн.
Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивач отримує одноразову виплату з надання земельної ділянки с/г призначення в оренду - 14160,14 грн.
З довідки, виданої ТОВ «Дніпровські електричні послуги» вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за спожиту електроенергію, яка станом на 15.09.2021 складає 578,76 грн.
Відповідно до статті 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Отже, обов'язок повнолітніх дітей утримувати батьків згідно з чинним законодавством виникає на підставі сукупності наступних умов: кровне споріднення дитини із матір'ю/батьком або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення);непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або особами з інвалідністю); потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, судом встановлено, що відповідач є сином позивач, який є непрацездатним.
При цьому, вирішуючи питання про наявність потреби у позивач в матеріальній допомозі з боку відповідача суд виходить з наступного.
ВС у постановах від 28.11.2018 у справі №676/5118/16-ц та від 10.10.2018 у справі №301/160/17 зазначив, що потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, яке може приносити дохід тощо.
Крім того, ВС зазначив, що право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом» (постанови від 10.10.2018 у справі №301/160/17, від 16.04.2018 у справі №759/1315/17).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX установлено такі розміри основних мінімальних соціальних стандартів у 2020 осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Із наданих позивачем матеріалів вбачається, що розмір середньомісячного доходу позивача є не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому позивачем не надано суду жодних доказів, щодо складу його сім'ї, умов його проживання, щодо його стану його здоров'я і що він потребую постійного медикаментозного лікування та його вартість, забезпечення його лікарськими засобами на безкоштовінй основі та за власний рахунок, що може бути враховано судом при визначенні його матеріального стану і потреби в матеріальній допомозі.
Отже, оцінюючи встановлені судом обставини в сукупності, беручи до уваги, доходи позивач на момент розгляду цієї справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування потреби у нього в матеріальній допомозі, що є умовою для настання у відповідача обов'язку надавати батькові матеріальну допомогу.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні і в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно ч.7 ст.141 ЦПК України, у зв'язку з залишенням позову, позивача звільненого від сплати судового збору, без задоволення, витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька, відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Говоруха