Справа № 461/9833/21 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 33/811/443/22 Доповідач: Гончарук Л. Я.
11 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зубашевського Н.П. розглянувши апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сліпенка С.В. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2022 року,
встановив:
цією постановою, відмовлено у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови, згідно протоколу про порушення митних правил №2210/20900/21, 10.11.2021 року о 23 годині 03 хв. ОСОБА_1 , слідуючи з Республіки Польща в Україну через пункт пропуску «Грушів» м/п «Яворів» Львівської митниці, в якості водія легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ 290, VIN - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації -Україна, в'їхав в зону митного контролю смугою руху "Зелений коридор".
Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та його водія в АСМО «Інспектор» спрацював АСАУР (коди 401-1, 801-1, «По даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших транспортних засобів, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення», що стосується гр. України ОСОБА_1 ).
Шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 , 17.09.2021 року близько 23 год. 11 хв. ввіз на територію України через пункт пропуску «Грушів -Будомєж» митного поста «Яворів» в митному режимі «тимчасове ввезення до 20 днів» автобус р.н. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , країна реєстрації - Республіка Польща, комерційного призначення, термін доставки - 07.10.2021 року до митниці на кордоні України.
Згідно ч. 2 ст. 108 Митного кодексу України - строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. Згідно інформації з АСМО "Інспектор" модуль «Протоколи про порушення митних правил», ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.481 Митного Кодексу України не притягувався.
На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було.
У відповідності до ст. 192 Митного кодексу України, до найближчого митного органу, щодо обставин аварії чи непереборної сили, ОСОБА_1 не звертався.
Таким чином, враховуючи вимоги Митного кодексу України та ЗУ №2612-VIII від 08.11.2018 року щодо змін до Митного кодексу України ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 108 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортного засобу - автобус державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , країна реєстрації - Республіка Польща більше ніж на тридцять діб.
Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України.
Не погоджуючись з даною постановою представник Львівської митниці Сліпенко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2022 року у справі № 461/9833/21 про порушення митних правил у відношенні гр. ОСОБА_1 , та прийняти нову постанову, якою визнати його винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України та накласти стягнення передбачене вказаною статтею в повному обсязі.
На думку апелянта, висновки суду першої інстанції є необгрунтованими, судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, в результаті чого постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
Звертає увагу, що в підтвердження своєї невинуватості, особа, що ОСОБА_1 стверджує, що не міг звернутись на митницю в установленому законом порядку «...оскільки не мав можливості це зробити, оскільки з 04.10.2021 року по 31.03.2022 року перебував на амбулаторному лікуванні...». Разом з тим, відповідно до інформації наявної в ПІК АСМО «Інспектор» гр. ОСОБА_1 в період з 17.09.2021 по 29.03.2022 неодноразово перетинав митний кордон України як водій рейсових автобусів.
Зазначає, що судом не взято до уваги, що причина по якій гр. ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні не унеможливлювала його комунікацію з митницею шляхом поштового зв'язку чи засобами електронного зв'язку. Зазначене підтверджується тим, що гр. ОСОБА_1 і надалі переебуваючи на такому лікуванні вже здійснював свої посадові обов'язки як водій міжнародного рейсового автобуса.
Вважає, що суд при винесенні оскаржуваної постанови неналежно дослідив надані в ході судового розгляду справи докази та безпідставно кваліфікував факт амбулаторного лікування гр. ОСОБА_1 як «обставини непереборної сили».
Стверджує, що гр. ОСОБА_1 порушив строк зворотного вивезення вищевказаного транспортного засобу комерційного призначення.
Заслухавши виступ представника Львівської митниці Зирянова О.Ю. на підтримання апеляційної скарги, думку адвоката Зубашевського Н.П., який заперечив подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Дані вимоги Закону суддею першої інстанції в повному обсязі дотримані.
Висновок судді про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про помилковість та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.
У розумінні ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП та ч.2 ст.495 МК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, на підтвердження факту перебування автобусу в ремонті ОСОБА_1 надано рахунок від 12.11.2021 року на суму у розмірі 7000, 00 грн за надані послуги з ремонту двигуна та коробки передач автобуса р.н. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 ,, акт здачі-приймання робіт №49 від 12.11.2021 року, договір на ремонт транспортного засобу від 04.10.2021 року укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою №59 від 12.11.2021 року виданою польській фірмі «ВUS-TRAVEL.IF», в особі ОСОБА_1 вбачається, що автобус р.н. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , знаходився на ремонті коробки передач та двигуна, в період з 04.10.2021 року по 12.11.2021 року, який проводився працівниками ФОП ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд погоджується з висновком судді суду першої інстанції про те, що надані докази є належними та достатніми для засвідчення несправності транспортного засобу, що могла перешкодити його вивезенню за межі митної території України в строки, визначені законодавством, оскільки ОСОБА_1 надано суду докази заміни комплектуючих та запчастин.
Згідно ч.1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Доказів, що підтверджують протилежне представник митного органу не надав суду апеляційної інстанції.
Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.481 МК України.
Відтак апеляційна скарга представника митниці не містить правових підстав для скасування судового рішення.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя, відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сліпенка С.В. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2022 року, якою відмовлено у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Гончарук Л.Я.