іменем України
11 травня 2022 року м. Кропивницький
справа № 404/5886/21
провадження № 22-ц/4809/639/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Письменного О.А.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-банк» на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда області від 04 лютого 2022 рокуу складі судді Мохонько В.В.,
У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі по тексту - АТ «А-Банк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказало, що 19 вересня 2016 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ними договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 16 липня 2021 року останній має заборгованість у розмірі 38668,60 грн, з яких 26208,40 грн заборгованості за кредитом, 12460,20 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда області від 04 лютого 2022 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням АТ «А-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
ОСОБА_1 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда області від 04 лютого 2022 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу АТ «А-Банк» без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанціїскасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 19 вересня 2016 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.8 зворот).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.a-bank.com.ua, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг) (а.с.9 - 13).
Згідно з наданим позивачем розрахунком у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 16 липня 2021 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 38668,60 грн станом на 16 липня 2021 року, яка складається з 26208,40 грн заборгованості за кредитом, 12460,20 грн заборгованості по процентам за користування кредитом (а.с.5-7).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту, стягнути також проценти та штраф.
Однак розмір процентної ставки з відповідачем узгоджено не було.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16 липня 2021 року, посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які розміщені на сайті, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим Банком у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем Банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків за користування кредитними коштами та колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.
Однак, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як убачається з матеріалів справи судом першої інстанції було долучено відповідь на відзив АТ «А-Банк», яке надійшло 07 лютого 2022 року, яке не було враховано місцевим судом, однак до якого позивачем було додано докази на підтвердження своїх доводів, зокрема довідку про видачу карток, довідку по лімітах, виписку по рахунку та фото відповідача з карткою АТ «А-Банк» (а.с.62-77).
На думку колегії суддів відповідач не спростував факт отримання кредитної картки та отримання за ним кредитних коштів, користувався кредитними коштами, що вбачається із розрахунку заборгованості та із витягу з рахунку щодо руху коштів за кредитним договором б/н від 19 вересня 2016 року, та частково сплачував заборгованість за договором, отже, не заперечував факт укладення кредитного договору.
Згідно з розрахунком, наданим АТ «А-Банк», який не спростовувався відповідачем, заборгованість за тілом кредиту складає 26208,40 грн.
Суд першої інстанції вище вказані обставини не врахував та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду на підставі п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26208,40 грн підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог, які було сплачено за подання позовної заяви у розмірі 1538,61 грн та подання апеляційної скарги по справі у розмірі 2307,97 грн, а всього 3846,52 грн
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда області від 04 лютого 2022 рокускасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та ухвалити в цій частині нове.
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро) заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором від 19 вересня 2016 року б/н у розмірі 26208 (двадцять шість тисяч двісті вісім) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро) сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3846 (три тисячі вісімсот сорок шість) грн 52 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова О.А. Письменний