Справа № 354/864/21
Провадження по справі № 2/354/209/22
03 травня 2022 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-
Позивач Приватне акціонерного товариство «Страхова компанія «Універсальна» (надалі-ПрАТ «СК «Універсальна») звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 27754,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03 квітня 2018 року в м.Яремче Івано-Франківської області з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Фольксваген, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки Хюндай, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої на момент ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Провідна». Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2018 року відповідача визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Відповідно до рахунку-фактури ПрАТ «СК «Провідна» виплатило потерпілій страхове відшкодування у розмірі 27754,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0018068 від 17 квітня 2018 року. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована позивачем на підставі полісу №АК/5384527 ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до позивача про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП. Позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплачено страхове відшкодування на підставі страхового акту №39571/1 у розмірі 27754,00 грн. Оскільки відповідач після скоєння ДТП залишив місце пригоди, позивач набув право регресної вимоги до нього, про що повідомив останнього претензією, яка залишена без реагування. Із урахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 27754,00 грн.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 червня 2021 року вказаний позов залишено без руху та надано відповідачу строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
15 листопада 2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній вказав, що заявлені позовні вимоги він не визнає та просить у їх задоволенні відмовити. Зазначив, що позивачем не надано доказів виплати страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_2 та неправильно визначено підставу позову, оскільки правовідносини між сторонами виникли на підставі суброгації, а не регресу. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 10 січня 2019 року у справі №200/13392/13-ц при суброгації строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, а при регресі-з моменту здійснення відповідної страхової виплати. Оскільки позивачем не надано доказів для позову на підставі регресу, даний позов не підлягає задоволенню через недоведеність, а для подання позову в порядку суброгації пропущено строк позовної давності, оскільки ДТП мала місце 03 квітня 2018 року, а позов подано до суду 07 червня 2021 року. До позовної заяви долучено платіжне доручення №0018068 від 17 квітня 2018 року, згідно якого ПрАТ «СК «Провідна» виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 27754,00 грн. та відповідно із регресним позовом до винуватця ДТП має право звернутись дана страхова компанія. Платіжне доручення №0018068 від 17 квітня 2018 року про виплату страхового відшкодування проведене на підставі договору №АМ/1051891/0935/18 та акту №230215763, які не мають жодного відношення до правовідносин сторін позову. Платіжне доручення №146763 від 06.06.2018 року не підтверджує оплату відшкодування потерпілій та є неналежним доказом. Із урахуванням наведеного позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості третьої особи залучено ПрАТ «СК «Провідна».
Ухвалою суду від 09 лютого 2022 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ПрАТ «СК «Універсальна» у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Лейбюка В.П. надійшла заява про розгляду справи у відсутності відповідача та його представника. У задоволенні позовних вимог просить відмовити, з мотивів, наведених у відзиві на позов.
Представник третьої особи ПрАТ «СК «Провідна» у судове засідання не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Дослідивши та оцінивши зібрані докази, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 03 квітня 2018 року біля 10 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м.Яремче по вул.Свободи, в порушення вимог п.13.1 ПДР України не дотримався безпечного інтервалу та не врахував дорожню обстановку внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом марки Hyundai 130, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Після цього, ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, покинув його місце, чим порушив вимоги п.2.10а ПДР України.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2021 року, відповідно до якої відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК №005384547 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна». Відповідно до вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого, грн.: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 20000,00 грн. ; за шкоду, заподіяну майну - 100000,00; розмір франшизи - 1000,00 грн., термін дії поліса-до 10 квітня 2018 року.
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №1051891 цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу Hyundai 130 реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна».
Відповідно до рахунку п.п. ОСОБА_4 №5/1 від 05 квітня 2018 року вартість ремонтних робіт автомобіля Hyundai реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 28754,00 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми матеріального збитку по справі №2300215763 від 10 квітня 2018 року вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля марки Hyundai 130 реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 28754,00 грн., в тому числі вартість відновлювального ремонту-28754,00 грн.
Як вбачається із платіжного доручення №0018068 від 17 квітня 2018 року ПрАТ «СК «Провідна» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 27754,009 грн. У графі «призначення платежу» зазначено: оплата страхового відшкодування згідно договору АМ/1051891/0935/18 для ОСОБА_2 згідно рахунку №5/1 від 05 квітня 2018 року.
Відповідно до страхового акту ПАТ «СК «Універсальна» №39571/1, складеного відносно справи №39571 за заявою від 16 квітня 2018 року, дорожню-транспортну пригоду, що мала місце 03 квітня 2018 року за участю застрахованого транспортним засобом марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки Hyundai 130 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 визнано страховим випадком, сума страхового відшкодування, що підлягає до виплати становить 27754,00 грн. Відповідно до ст.38.11 в Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик набуває право регресної вимоги, зважаючи на самовільне залишення ОСОБА_1 місця ДТП.
Згідно платіжного доручення №146863 від 06 червня 2018 року ПАТ «СК «Універсальна» перерахувало на рахунок МТСБУ грошові кошти у сумі 227935,20 грн. У графі «призначення платежу» зазначено: внесок ДГВПВЗ для проведення взаєморозрахунків за 04.2018 року.
11 жовтня 2019 року ПАТ «СК «Універсальна» направило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу за вих. №1340 в якій зазначило про необхідність сплати понесених страховиком витрат по виплаті страхового відшкодування за фактом ДТП від 03 квітня 2018 року у сумі 27754,00 грн., яка визнана страховим випадком у семиденний строк з дня отримання даної вимоги.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.
Згідно із ч.1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За приписами ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до вимог ч.2,ч.5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
За приписами ст.979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналогічні положення викладено у ст.16 Закону України «Про страхування».
Предметом договору страхування за ст.980 ЦК України можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
У відповідності до ч. 1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.
Згідно ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вимогами ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до п.п.в п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Відтак, підставою для регресної вимоги є факт виплати страхового відшкодування страховиком винуватця ДТП.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1,2 ст.12 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред'явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред'явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 страхового відшкодування в порядку регресу, зазначив, що на вимогу страховика потерпілої у ДТП особи - ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування за шкоду, завдану у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03 квітня 2018 року з вини відповідача.
Разом з тим, на підтвердження заявлених позовних вимог ПАТ «СК «Універсальна» не надано будь-яких доказів, які підтверджують факт виплати позивачем страхового відшкодування за зазначеною дорожньо-транспортною пригодою.
Так, з долучених до позовної заяви платіжного доручення №0018068 від 17 квітня 2018 року вбачається, що виплата страхового відшкодування за фактом ДТП за участю транспортних засобів Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та марки Hyundai 130, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 була здійснена страховиком потерпілої ПрАТ «СК «Провідна». Будь-яких належних та достатніх доказів того, що в подальшому на вимогу ПрАТ «СК «Провідна» позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страховика потерпілої та відповідно набув право регресної вимоги до відповідача суду не надано.
При цьому суд не приймає в якості належного доказу надане позивачем платіжне доручення №146863 від 06 червня 2018 року відповідно до якого ПАТ «СК «Універсальна» перерахувало на рахунок МТСБУ грошові кошти у сумі 227935,20 грн., оскільки даний доказ жодним чином не підтверджує факт виплати страхового відшкодування у сумі 27754,00 грн. за договором АК №005384547, яким була забезпечена цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що у задоволенні позову ПАТ «СК «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу слід відмовити за недоведеністю.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов вказав, що просить у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю та у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до вимог ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила -ч.1 ст.261 ЦК України.
Згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Виходячи зі змісту ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та за заявою сторони у спорі.
Враховуючи те, що суд прийшов до переконання, що у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «Універсальна» слід відмовити за недоведеністю, що є самостійною підставою для відмови у позові, підстави для застосування позовної давності до вказаних вимог відсутні.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у зв'язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 223, 263, 265, 284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України,
ст.ст.22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.3, п.21.2 ст.21, ст.22, п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст.38, ст.39, пп.39.2.1. п.39.2 ст.39, п.п. "а" п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регрессу-відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місце знаходження: 01133, бул. Л. Українки, 9 м. Київ, код ЄДРПОУ 20113829.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: с. Микуличин, уч. Новоселів Надвірнянський район, Івано-Франківська область, РНОКПП: НОМЕР_4 .
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», місце знаходження: 03049, проспект Повітрофлотський,25 м. Київ, код ЄДРПОУ 23510137.
Повне судове рішення складено 13 травня 2022 року.
Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук