279/1742/22
1-кс/279/474/22
13 травня 2022 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , по клопотанню дізнавача СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020065490000019 від 14.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, про арешт майна,
Дізнавач звернувся з клопотанням про арешт майна в якому зазначив, що 14.01.2022 року надійшло повідомлення від начальника ДМД №321/6 ОСОБА_4 про те, що в період часу з 15.10.2021 року по 14.01.2022 року невстановлена особа знаходячись за адресою: Коростенський р-н., с. Каленське на перегонах вулиць Потапова та Горбачі, шляхом вільного доступу таємно викрала 1130 метрів кабелю зв'язку, спричинивши ПАТ Укртелеком майнової шкоди на суму 57 252 гривень.
В ході проведення тимчасового вилучення майна 11.05.2022 року ОСОБА_5 добровільно видав три шматки кабелю та ніж.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вилучений ніж являється знаряддям злочину, а три шматки кабелю зберегли на собі сліди кримінального проступку, та у випадку не накладення арешту, можуть бути зіпсовані, знищені, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні та проведення відповідних експертиз, дізнавач просить накласти арешт на ніж та три шматки кабелю, які було вилучено у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідженням матеріалів провадження встановлено, що 14.01.2022 року відомості по вказаному в клопотанні факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020065490000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, проводиться досудове розслідування.
Відповідно до ст.171 ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує
сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучене майно може нести на собі сліди кримінального правопорушення, тому може бути використано як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Ненакладення арешту на вилучене майна може призвести до його зникнення чи знищення.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що дізнавачем доведено необхідність арешту вищезазначеного майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що заявлене клопотання містить достатньо даних про майно, та належну обґрунтованість підстав для арешту майна, воно підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на ніж та три шматки кабелю, з забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1