Справа № 182/1891/22
Провадження № 1-кс/0182/526/2022
14.05.2022 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 № 12022041340000478 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Дніпропетровськ, громадянина України,
із освітою 8 класів, який не має реєстрації, фактично проживає у
АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітніх
дітей - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше
судимий:
- 21.09.2021 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1
ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 від
відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_8 ,
14.05.2022 до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 № 12022041340000478 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 03.05.2022 у невстановлений в ході досудового розслідування час у ОСОБА_5 та невстановлених осіб, виник єдиний спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в кв. АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_9
07.05.2022 приблизно о 13:30 год. з метою реалізації єдиного спільного злочинного умислу, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 умисно, з корисних мотивів, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту «Видра» шляхом пошкодження замка проник до приміщення кв. АДРЕСА_2 , де, реалізовуючи спільний єдиний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому у великому розмірі та бажаючи їх настання, з чоловічої сумки, яка знаходилась у шафі в спальні, викрав грошові кошти у сумі 500 000 грн. номіналом по 500 грн., які були зібрані у 10 пакунків. Забравши гроші, ОСОБА_5 вийшов з вищевказаної квартири та втік з місця вчинення злочину. Викраденим ОСОБА_5 та невстановлені особи розпорядилися на власний розсуд, а саме розподілили між собою.
Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами таємно, умисно, повторно, із корисливих мотивів, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, проникнувши до кв. АДРЕСА_2 , викрав грошові кошти в сумі 500 000 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду у великих розмірах.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та у великих розмірах, поєднана з проникненням до житла, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
13.05.2022 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; у нього немає постійного місця роботи та постійного законного джерела заробітку, є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, аналогічне тому, у якому він підозрюється. Інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду. Також, підозрюваний не працює і не має законних джерел існування. З урахуванням викладеного, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначити розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а також є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і на його думку застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Окрім того, при обранні запобіжного заходу прокурор просив також визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК. На думку прокурора, таким розміром застави є 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Пояснив, що до злочину, у вчиненні якого його підозрюють, він не має жодного відношення. За адресою по АДРЕСА_3 він ніколи не був і з потерпілим не знайомий. Автомобіль, який нібито, він придбав на викрадені у потерпілого гроші, насправді купила його мати для молодшого брата та оформила на своє ім'я. Також мати дала йому і гроші на ремонт цього автомобіля, а того дня, коли його затримали працівники поліції, він їздив купувати запчастини до нього.
Хоча ОСОБА_5 і заперечував, що вчинив цей злочин, однак, в інтересах слідства, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід. У нього міцні соціальні зв'язки - цивільна дружина та двоє неповнолітніх дітей. Ніяких намірів переховуватися від слідства та суду у нього не має. Зобов'язується з'являтись до слідчого, будь-якого наміру здійснювати тиск на потерпілого та свідків він не має, ухилятися від слідства та суду також не буде.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 проти клопотання слідчого також заперечував. Вказав на те, що клопотання є необгрунтованим і жоден ризик, на який посилається слідчий, нічим не доведений і доказів існування цих ризиків немає. Також захисник зазначив, що взагалі при проведенні досудового розслідування були допущені численні процесуальні порушення: витяг з ЄРДР не відповідає висунутій ОСОБА_5 підозрі; процесуальна дія - впізнання особи за фотознімками теж проведена з порушенням норм КПК України, зокрема у протоколі слідчим на зазначено номер кримінального провадження, протокол огляду місця події не підписаний особою, яка такий огляд провела; а також, хоча розмір завданої матеріальної шкоди наразі ще встановлюється, слідчим вказано, що ця сума складає 500 000 грн.
Таким чином, при наявності таких порушень захисник вважає, що тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування - це занадто суворий вид запобіжного заходу, а тому просить відмовити слідчому у задоволенні клопотання або ж застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечним. Окрім того, по кримінальному провадженні, яке на даний час перебуває у провадженні Дніпропетровського районного суду, його підзахисний завжди з'являється до суду за кожним викликом, що свідчить про те, що він своєю поведінкою довів законослухняність.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.05.2022, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041340000478 розпочато 07.05.2022.
13 травня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та у великих розмірах, поєднана з проникненням до житла, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» позицію Європейського суду, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється на початковому рівні у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами огляду вилучених речових доказів, протоколом допиту свідка, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками. При визначені обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/ об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також існує і заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України /вчинення іншого кримінального правопорушення/, оскільки на розгляду в Дніпропетровському районному суді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.
Також слідчий суддя враховує репутацію підозрюваного, який не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, хоча й фактично має сім'ю, малолітніх дітей. ОСОБА_5 раніше судимий, підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, який було встановлено під час судового розгляду.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Так, особисте зобов'язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваного.
Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило.
Домашній арешт щодо ОСОБА_5 недоцільно застосувати, так як вказаний запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризикам можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді, прокурором доведено те, що обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам.
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК.
Відповідно до вимог ст. 182 ч. 4 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
П. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 не працює, але, враховуючи те, що він підозрюється у вчиненні крадіжки у великих розмірах, тому вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496 200 грн.
На переконання слідчого судді саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені під час судового розгляду.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 № 12022041340000478 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 12-40 год. 12 липня 2022 р.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 12-40 год. 14.05.2022.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496 200 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, а коли справа перебуває у провадженні суду - до суду;
- не відлучатися із м. Дніпро, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, а коли справа перебуває у провадженні суду - без дозволу суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, а коли справа перебуває у провадженні суду - суд, про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі нез'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1