Справа № 503/1277/21
Провадження № 2-а/503/1/22
25 лютого 2022 року Кодимський районний суд Одеської області
у складі: головуючої судді - Калашнікової Т.О.,
при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Кодима) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області сержанта поліції Продана Владислава Миколайовича та Головного управління Національної поліції в Одеській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4859856 від 04.10.2021 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до змісту спірної постанови 04.10.2021 року о 16 годині 26 хвилин, він керував автомобілем марки «Mitsubishi Colt» д.н.з. НОМЕР_1 без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР України. Разом з тим, він зазначає, що Розділ 9 ПДР визначає попереджувальні сигнали та порядок їх застосування. Натомість, саме розділ 19 Правил регулює порядок користування зовнішніми світловими приладами. При цьому, він зазначає, що під час руху автомобіля він користувався зовнішніми освітлювальними приладами. До того ж, на відеозаписі з відеореєстратора поліцейського автомобіля, що був йому пред'явлений самим поліцейським на його прохання щодо доказів провини, було зафіксовано, що він рухався з увімкненими фарами ближнього світла. За таких обставин, він вважає, що жодним чином не міг бути притягнутим до адміністративної відповідальності за порушення п.9.8 ПДР України. Тому вважає спірну постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився та надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив проводити судовий розгляд адміністративної справи у його відсутність.
Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області також не з'явився у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за допомогою засобів поштового зв'язку. Ця обставина підтверджується відповідною поштовою кореспонденцією. У встановлений судом 15-ти денний строк з дня отримання копії ували суду відповідач відзив на позовну заяву не надав. Натомість, надіслав суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з підстав несплати ним судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом.
Разом з тим, ухвалою судді Кодимського районного суду Одеської області від 18.10.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху з підстав ненадання позивачем документа на підтвердження сплати судового збору за вимогою про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. На виконання цієї ухвали відповідно до квитанції № 1 АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 29.10.2021 року сплатив судовий збір в розмірі 454 гривень. З огляду на це, ухвалою судді Кодимського районного суду Одеської області від 02.11.2021 року провадження в даній адміністративній справі було відкрито.
За таких обставин, клопотання старшого юристконсульта ВПЗ ГУНП в Одеській області Іллі Сокуренка від 14.01.2022 року, що було надіслано до суду електронною поштою 19.01.2022 року, задоволенню не підлягає. Крім того, саме до дискреційних повноважень суду відповідно до ст.169 КАСУ належить вирішення питання щодо дотримання позивачем вимог, встановлених ст.ст.161,162 цим Кодексом, та залишення позовної заяви без руху.
Поліцейський Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Кодима) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області сержанта поліції Продан В.М. у судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ця обставина підтверджується розпискою про отримання ним судової повістки. Відзиву цей учасник адміністративного процесу у встановлений судом строк також не надав.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 04 жовтня 2021 року о 16 годині 33 хвилини сержант поліції Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Кодима) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Продан Владислав Миколайович прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4859856 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що «04.10.2021 року о 16 годині 26 хвилин, водій ОСОБА_1 в м. Кодимі на трасі Т1611 керував транспортним засобом з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР (З 01.10. по 01.05 на ТЗ поза населен.пункт. повинні бути ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар. СТ. 122 ч.2 КУпАП».
За таке порушення на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Однак, обидва відповідачі у встановлений судом 15-ти денний строк не надали будь-яких пояснень щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, тобто не виконали свій процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за відсутності інших належних, допустимих та об'єктивних доказів, не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самих правопорушень. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Як зазначено у ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, суд, керуючись принципом необхідності доведення правомірності рішення з боку відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, вважає за доцільне задовольнити позову заяву, скасувати спірну постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зі змісту ч.1 ст.139 цього ж Кодексу вбачається, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Встановлено, що при зверненні до суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 454 гривні. Ця обставина підтверджується квитанцією №1 від 29.10.2021 року (а.с.12).
Враховуючи, що позов задоволений на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір, виходячи із положень ч.1 ст.139 КАС України, належить стягнути з Головного управління НП в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб'єкта владних повноважень, як відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Кодима) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області сержанта поліції Продана Владислава Миколайовича та Головного управління Національної поліції в Одеській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАО №4859856 від 04.10.2021 року, винесену сержантом поліції Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Кодима) Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Проданом Владиславом Миколайовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, м. Одеса, Одеська область, Єврейська вулиця, 12, поштовий індекс 65000) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 сплачений ним судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн, за рахунок бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя
Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова