Справа № 683/809/22
2/683/529/2022
06 травня 2022 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.
з участю секретаря Бадаєвої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Старокостянтинові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" в особі Хмельницької обласної дирекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» у березні 2022 року звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2019/ОВР/328-000260 від 11.02.2019 року, яка виникла станом на 27.05.2021 року, в розмірі 13195,28 грн. В обґрунтування позову посилалось на те, що 11.02.2019 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір №2019/І_С/328-000385 шляхом акцептування договору №2019/ОВР/328-000260 (заяви-анкети) про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК». Відповідач погодився на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов кредитного договору, погодився з усіма умовами обраної Програми кредитування в редакції, що діяла на день підписання цієї заяви. Згідно з умовами цього договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у вигляді встановленого ліміту дозволеного овердрафту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування овердрафтом у розмірі 36% річних; максимальна сума кредиту 300000 грн, процентна ставка в пільговий період (перші 30 днів з дня виникнення заборгованості) - 0,00% річних, фіксована процентна ставка (з 31 дня після виникнення заборгованості на весь строк дії кредитного договору при непогашенні заборгованості в повному розмірі протягом пільгового періоду) - 36% в місяць. На суму простроченої заборгованості за дозволеним овердрафтом нараховуються проценти в розмірі, визначеному Програмою кредитування та зазначеному в підписаній клієнтом заяві на приєднання, тобто в розмірі 48% річних.
Банк виконав взяті на себе зобов'язання за договором, відкрив клієнту картковий рахунок, виконував розрахунково-касове обслуговування клієнта та надав йому кредитні кошти у встановленому договором ліміті. Проте відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору та допустив заборгованість, яка станом на 27.05.2021 року становить 13195,28 грн, з яких: заборгованість по кредиту (поточна) 9513,9 грн, заборгованість по кредиту (прострочена) 1563,1 грн, заборгованість за нарахованими відсотками (прострочена) 2118,28 грн.
Представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій просить слухати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з з ч.3 ст.9 цього Закону.
Судом встановлено, що 11.02.2019 року ОСОБА_1 підписав Заяву-договір №2019/І_С/328-000385 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК». У заяві зазначено, що відповідач згідний із тим, що ця заява разом з Правилами, Тарифним планом, умовами банківських Продуктів/Пакетів (що всі розміщені на Сайті Банку) є договором комплексного банківського обслуговування, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та клієнтом.
Зазначена Заява-договір складається з таких розділів: «1. Персональні дані»; «2. Загальні положення»; «3. Заяви та підтвердження»; «4. Паспорт споживчого кредиту»; «5. Відмітки банку». Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на умови договору, які визначені в розділі 4 «Паспорт споживчого кредиту». Інформація, розміщена в цьому розділі, за формою та змістом повинна відповідати Додатку 1 Закону України «Про споживче кредитування». Так, у цьому розділі зазначено, зокрема, номер договору, строк його дії, мету кредиту (споживчі цілі), можливу суму кредиту, відсоткову ставку, відсоткову ставку на прострочену заборгованість.
Оцінюючи зазначений паспорт споживчого кредиту на предмет того, чи є він доказом укладення кредитного договору, суд враховує наступне.
Підписання відповідачем Паспорта споживчого кредиту є підтвердженням того, що кредитодавець виконав вимоги закону щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».
У паспорті міститься положення про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Також у паспорті зазначено, що наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і Клієнт виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача, а його підписання позичальником передує укладенню кредитного договору.Тому паспорт споживчого кредиту не є доказом укладення кредитного договору та домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами.
Також позивачем не надано суду підписаних відповідачем«Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», Тарифного плану та умов банківських Продуктів/Пакетів, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Заяву-договір від 11.02.2019 року.
За відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу умови надання банківських послуг, відсутності в Заяві-договорі домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами Правила, Тарифний план, умови банківських Продуктів/Пакетів, розміщені на сайті Банку, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Відповідний правовий висновок наданий Великою Палатою Верховного Судуу постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, і відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує їх при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
Ураховуючи викладене, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитними коштами задоволенню не підлягають.
Разом з тим, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в повному обсязі у добровільному порядку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми коштів.
Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11077 грн.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 13195,28 грн, а підлягає задоволенню в сумі 11077 грн, що складає 83,95% (11077 х 100 : 13195,28). Тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 2082,8 грн судового збору (2481 х 83,95%).
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" заборгованість за договором від 11.02.2019 року, яка виникла станом на 27.05.2021 року, в розмірі 11077 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" 2082,8 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач: публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"; місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя