13 травня 2022 року № 320/14168/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Київської області про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Боярської міської ради Київської області з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Боярської міської ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання гр. ОСОБА_1 №599/08/21-Р від 06.08.2021 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Боярської міської об'єднаної територіальної громади Фастівського району Київської області;
- зобов'язати Боярську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання гр. ОСОБА_1 № 599/08/21-Р від 06.08.2021 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Боярської міської об'єднаної територіальної громади Фастівського району Київської області у порядку визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він на підставі статті 118 Земельного кодексу України звернувся до Боярської міської ради із клопотанням №599/08/21-Р від 06.08.2021 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га. Позивач зазначив, що відповідач у строк визначений законодавством не прийняв рішення щодо передачі у приватну власність земельної ділянки на користь позивача, чим порушив його право на отримання земельної ділянки із земель комунальної власності.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. Зазначив, що клопотання позивача №599/08/21-Р від 06.08.2021, яке надійшло відповідачеві 09.08.2021, розглянуте та за результатами розгляду прийняте рішення 13 сесії Боярської міської ради VIII скликання 16.09.2021 №13/861, яким відмовлено позивачеві у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, в с. Княжичі, Фастівського району, Київської області. Зауважив, що затримка у розгляді клопотання позивача склала 3 робочих дні, оскільки на те були наявні об'єктивні обставини, а не протиправна бездіяльність. У зв'язку із зазначеним, відповідач вважає, що у задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що представник позивача - адвокат Романюк І.М. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Боярської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Боярської міської об'єднаної територіальної громади Фастівського району Київської області.
Додатками до вказаного клопотання позивачем зазначено: графічний матеріал, на якому зображене бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, РНОКПП, копія посвідчення учасника бойових дій, копія посвідчення інваліда 2 групи, документи на підтвердження повноважень адвоката Романюка І.М..
Дане клопотання позивач надіслав 09.08.2021 відповідачеві на його офіційну електрону пошту.
У подальшому, листом від 08.09.2021 №02-10/3876 відповідач повідомив позивача, що його клопотання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Боярської міської ради буде розглянуто на черговому засіданні постійної депутатської комісії з питань стратегічного сталого розвитку, містобудування, архітектури, організації публічного простору, земельних відносин, охорони навколишнього середовища, зеленого будівництва та рекреаційних зон Боярської міської ради. Зазначено, що про хід розгляду заяви позивача, його буде повідомлено додатково.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача про передачу у приватну власність земельної ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зо виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).
Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною п'ятою статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі № 140/1992/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83494924).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Боярської міської ради із клопотанням №599/08/21-Р від 06.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га. Дане клопотання позивач надіслав 09.08.2021 відповідачеві на його офіційну електрону пошту.
Листом від 08.09.2021 №02-10/3876 відповідач повідомив позивача, що його клопотання буде розглянуто на черговому засіданні постійної депутатської комісії з питань стратегічного сталого розвитку, містобудування, архітектури, організації публічного простору, земельних відносин, охорони навколишнього середовища, зеленого будівництва та рекреаційних зон Боярської міської ради.
Судом встановлено, що клопотання позивача №599/08/21-Р від 06.08.2021, яке надійшло відповідачеві 09.08.2021, розглянуте та за результатами розгляду прийняте рішення 13 сесії Боярської міської ради VIII скликання 16.09.2021 №13/861, яким відмовлено позивачеві у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, в с. Княжичі, Фастівського району, Київської області (відповідачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного).
Таким чином, матеріали справи свідчать, що Боярська міська рада за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність прийняла відповідне управлінське рішення.
Щодо строків розгляду клопотання позивача відповідачем, суд зазначає таке.
Як зазначалось вище, клопотання позивача №599/08/21-Р від 06.08.2021 отримане відповідачем 09.08.2021, однак рішення за результатами розгляду даного клопотання було прийняте 16.09.2021.
З офіційного сайту Боярської міської ради вбачається, що 11.08.2021 проведено позачергову сесію міської ради, де розглядалися, здебільшого, фінансові та освітні питання. Проте клопотання позивача на даному засіданні не було розглянуте.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що для винесення питання на пленарне засідання міської ради необхідно дослідити питання по суті, розробити проект рішення, провести його попереднє обговорення профільною комісією. Крім того, відповідно до Регламенту Боярської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням 2 сесії Боярської міської ради VIII скликання від 04.12.2020 №2/8, ознайомлення депутатів з проектами рішень та пояснювальними записками здійснюється не пізніше як за десять днів до відповідного пленарного засідання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Боярська міська рада не мала можливості винести порушене позивачем питання на пленарне засідання міської ради 11.08.2021.
Однак, 16.09.2021 проведено чергову сесію Боярської міської ради, на якій розглядалося, серед іншого, клопотання позивача та прийняте відповідне рішення.
Суд зауважує на тому, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі собою строки поза зв'язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Отже, затримка у розгляді клопотання позивача склала 3 робочі дні та була обумовленою об'єктивними обставинами, а не протиправною бездіяльністю.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.