Справа № 522/5431/22
Провадження по справі № 1-кп/522/1396/22
про призначення до судового розгляду та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
13 травня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 22022160000000029 від 17.03.2022 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
06.05.2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт № 22022160000000029 від 17.03.2022 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п'яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення обвинувального акту до судового розгляду та заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його адвокат заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені. З приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду, - не заперечували.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Окрім цього, з урахуванням обставин у зазначених кримінальних провадженнях, приходжу до висновку про можливість проводити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, захисника, обвинуваченого
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Суд вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений станом на теперішній час обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та карається позбавлення волі строком до 1 5 років з конфіскацією майна, обвинувачений не одружений, не навчається, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків та про небажання ставати на шлях виправлення, що у сукупності дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші злочини.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
При цьому суд застосовує положення ч.5 ст.182 КПК України про те, що у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( ч.5 ст.182 КПК України).
Можливість призначення у разі визнання винуватим обвинуваченого йому покарання у вигляді позбавлення волі, наявність невідшкодованої майнової шкоди у особливо великих розмірах, дає підстави вважати, що застава у межах, зазначених у п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, найтяжчий з яких відноситься до категорії особливо тяжкого та карається позбавленням волі на строк до 15 років, пов'язаного з створенням терористичної організації на території України, враховуючи що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей не має, ніде не навчається, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі інкримінованої обвинуваченому статті, тобто - 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2021 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2270 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_6 від 18.03.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів, що становить 1 984 800 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот) гривень.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду та необхідність задовольнити клопотання прокурора, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 314-316, 291, 372, 376 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст. 258-3 КК України, призначити до судового розгляду на 20.05.2022 року о 13 од. 30 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, захисника та обвинуваченого.
В частині призначення обвинувального акту до судового розгляду ухвала оскарженню не підлягає.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 11.07.2022 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення
виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів, що становить 1 984 800 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кп/522/1396/22.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 13.05.2022 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
13.05.2022