12.05.2022
Справа № 522/9855/20
Провадження № 1-кс/522/2995/22
12 травня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та дії обов'язків, покладених у межах обраного запобіжного заходу, відносно ОСОБА_4 , яка народилась05 листопада 1973 року у м. Уфа, Російської Федерації, незаміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 159 Кримінального кодексу Російської Федерації, -
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_5 ,
особа, яка розшукується - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_6
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Керівник Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та дії обов'язків, покладених у межах обраного запобіжного заходу, відносно ОСОБА_4 , мотивуючи наступним.
17.06.2020 о 18 годині 15 хвилин працівниками ГУНП в Одеській області затримана громадянки Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального Кодексу Російської Федерації (шахрайство).
В подальшому, дана особа була доставлена до Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області.
Працівниками відділу поліції, при перевірці особи ОСОБА_4 та підтвердження перебування даної особи у розшуку на території Росії, відповідно до ст. ст. 208, 582 КПК України 17.06.2020 складений протокол затримання даної особи.
Як вбачається з наданих ініціатором розшуку матеріалів ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності на території Російської Федерації за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 Кримінального кодексу Російської Федерації (шахрайство).
Згідно документів, наданих ініціатором розшуку, ОСОБА_4 компетентними органами Російської Федерації обвинувачується у тому, що вона у період часу з 22.01.2019 по 08.02.2019, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом обману, з використанням свого службового становища, вчинила розтрату грошових коштів ТОВ НПФ «Ексітон-автоматіка» на загальну суму 18 983 294 рублів, спричинивши тим самим майнову шкоду в особливо великому розмірі на вказану суму.
Постановою Ленінського районного суду міста Уфа від 29.03.2019 (Російська Федерація), до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Постановою слідчого у кримінальній справі від 25.03.2019 оголошений міжнародний розшук ОСОБА_4 .
Офісом Генерального прокурора 27.07.2020 отримано запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу ОСОБА_4 для притягнення до кримінальної відповідальності за відповідні злочини.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_4 . Офісом Генерального прокурора відповідно до ст. 587 КПК України доручено прокуратурі Одеської області.
Інкримінований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , злочин за законодавством України відповідає ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 1 року. Строки давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинений злочин відповідно до ст. 49 КК України не закінчився.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.08.2020 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22:00 до 07:00 години за адресою: АДРЕСА_4 , строком на 60 діб, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1,2,3,8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Місцевою прокуратурою на вищезазначену ухвалу подана апеляційна скарга.
Ухвалою Одеською апеляційного суду від 15.09.2020 апеляційну скаргу місцевої прокуратури залишено без задоволення та ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.08.2020 залишено без змін.
В подальшому ухвалами Приморського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22:00 до 07:00 години за адресою: АДРЕСА_5 , з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк дії останньої ухвали спливає 12.05.2022.
Одеською обласною прокуратурою на теперішній час проводиться екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі ОСОБА_4 до Російської Федерації та зазначена перевірка на теперішній час не завершена.
З урахуванням викладеного, наявні підстави щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 та дії обов'язків, покладених на останню відповідною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.08.2020, для забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань, передбачених Конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, а також інших міжнародних договорів України.
У зв'язку з чим, керівник Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту разом зі строком виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.
ОСОБА_4 та її захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.
Кримінальний процесуальний кодекс
Стаття 574. Центральний орган України щодо видачі особи (екстрадиції)
1. Центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України.
2. Офіс Генерального прокурора є центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.
Стаття 581. Права особи, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію)
1. Особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію) в іноземну державу, має право:
1) знати, у зв'язку з яким кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу (екстрадицію);
2) мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;
3) у разі затримання - на повідомлення близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб про затримання і місце свого перебування;
4) брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу (екстрадицію);
5) ознайомлюватися із запитом про видачу (екстрадицію) або одержати його копію;
6) оскаржувати рішення про тримання під вартою, про задоволення запиту про видачу (екстрадицію);
7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо запиту про видачу (екстрадицію);
8) у будь-який час до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) надати згоду на видачу (екстрадицію) з метою застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку;
9) одночасно з наданням згоди на видачу (екстрадицію) відмовитися від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності.
2. Особі, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію), і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення центрального органу України мовою, якою вона користувалася під час розгляду.
3. Якщо особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію), є іноземцем і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави.
Стаття 584. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт)
1. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
2. Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:
1) копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України;
2) документи про громадянство особи;
3) наявні матеріали екстрадиційної перевірки.
3. Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
4. При вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
5. У разі якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.
6. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.
7. Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу, роз'яснює особі її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію), з'ясовує бажання особи скористатися цими правами, перевіряє добровільність надання особою згоди на її видачу (екстрадицію), відмови від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, усвідомлення особою правових наслідків такої згоди (відмови), перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників і постановляє ухвалу про:
1) застосування екстрадиційного арешту;
2) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту;
3) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту;
4) застосування екстрадиційного арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію);
5) відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його обрання немає підстав.
Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду питання щодо затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), невідкладно направляється уповноваженому (центральному) органу України через відповідну обласну прокуратуру разом із копією письмової заяви особи про згоду на її видачу (екстрадицію).
8. При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
9. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисником чи законним представником, прокурором, крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають.
10. Екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
11. У межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
12. За скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника чи законного представника слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, не частіше одного разу на місяць перевіряє наявність підстав для звільнення особи з-під варти.
13. Звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешкоджає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
14. Особа, до якої застосовано екстрадиційний арешт, має право до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, письмову заяву про згоду на її видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частинами сьомою і восьмою цієї статті, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та за потреби перекладача.
Стаття 585. Застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави
1. За наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
2. При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:
1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
3. У разі порушення особою, щодо якої розглядається запит про її видачу, умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи.
4. Особа, стосовно якої застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, має право до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді письмову заяву про надання згоди на її видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частинами сьомою і восьмою статті 584 цього Кодексу, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та за потреби перекладача.
Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Так, з наданих до суду і досліджених матеріалів встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.08.2020 р. відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід для забезпечення видачі особи у виді домашнього арешту із покладенням відповідних обов'язків.
На підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2022 щодо ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із продовженням виконання покладених обов'язків строком до 12.05.2022.
Відповідно до листа заступника керівника обласної прокуратури від 05.05.2022 року, Офісом Генерального прокурора прийнято постанову про видачу ОСОБА_4 до російської федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 159 КК Російської Федерації.
Вищевказану постанову Офісу Генерального прокурора 30.03.2022 року оскаржено захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_6 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва. Інформація щодо призначення вищевказаної скарги до розгляду становм на 05.05.2022 до обласної прокуратури не надходила.
Вимоги до клопотання, яке подається слідчому судді для вирішення питання про застосування екстрадиційного арешту регламентовані ч. 2 ст. 584 КПК України. Сукупний строк тримання особи під вартою вказаний у ч. 10 ст. 584 КПК України.
Спеціальних вимог Кримінальний процесуальний кодекс України до матеріалів клопотання про продовження домашнього арешту для забезпечення видачі особи, не пред'являє, в той же час, слідчий суддя виходячи із загальних засад кримінального провадження вважає, що вимоги до клопотання про обрання екстрадиційного арешту та до клопотання про продовження запобіжного заходу є ідентичними так як відповідно до ч. 11 ст. 584 КПК України слідчий суддя повинен за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряти наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення. Те ж саме стосується і будь-якого іншого застосованого запобіжного заходу для забезпечення вимог законності під час вчинення дій щодо видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиції).
Так, згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_4 зареєстрована та фактично проживає у м. Одесі, має сім'ю та стійкі соціальні зв'язки. У Російській Федерації ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 159 КК РФ, що відповідає злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та є особливо тяжким злочином.
В період застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, остання належним чином виконувала покладені на неї процесуальні обов'язки, що свідчить про відсутність підстав на даний час для обрання іншого запобіжного заходу.
З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя вважає, клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі..
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 1 - 2 Конвенції видачу правопорушників 1957 року, ст. ст. 7, 181, 583, 585, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід громадянки Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22.00 до 07.00 години за адресою: АДРЕСА_5 продовжити на 2 (два) місяці.
Строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , які передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжити на 2 (два) місяці.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_7