ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" травня 2022 р. справа № 300/7466/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 22.11.2021 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Надвірняської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (надалі також - відповідач, Управління соціального захисту населення Надвірнянської РДА) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як інвалід війни ІІI групи має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Однак, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому вказану допомогу до 5 травня за 2020 рік та до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами (а.с.18-19).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язання Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням раніше виплачених сум скасовано і направлено справу для продовження розгляду в частині цих позовних вимог до суду першої інстанції. В решті ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року залишено без змін (а.с.52-56).
23.03.2022 адміністративну справу передано на розгляд судді.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.62-63).
30.03.2022 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.74-75).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.04.2022. У відзиві від 25.04.2022 за №706/01-03 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та вказав, що оскільки позивачу не продовжено групу інвалідності з 01.03.2021, тобто втрачено статус особи з інвалідністю внаслідок війни III групи, тому за повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивач відсутній у списку пенсіонерів - ветеранів війни для проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році. Звернув увагу на те, що у відповіді Управління від 29.11.2021 №2974/5 на звернення позивача зазначено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня управлінням соціального захисту населення Надвірнянської райдержадміністрації не проводилась. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 86-88).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив таке.
ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІI групи, що підтверджується копією посвідченням ветерана війни серії НОМЕР_1 , видане 15.11.2021 (а.с. 90).
Конституційним Судом України 27.02.2020 ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з наведеним, пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи наведене, вважаючи, що Управління соціального захисту населення Надвірнянської РДА протиправно не виплатило щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року у розмірі передбаченому статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, позивач звернувся із заявою до відповідача про здійснення перерахунку державної допомоги до 5 травня 2021 року як інваліду війни ІІI групи.
Управління соціального захисту населення Надвірнянської РДА листом від 29.11.2021 за №2974/5 повідомлено позивача, що в травні місяці 2020 головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області подано список пенсіонерів-ветеранів війни для проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році. Виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році позивачу не виплачувалась, так як він з 01.03.2021 року втратив статус як особи з інвалідністю внаслідок війни, по 01.03.2021 року він перебував на обліку в Єдиному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як особа з інвалідністю внаслідок війни III групи та користувався пільгами на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 14).
Вважаючи такий лист протиправною відмовою відповідача у виплаті належної ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII, в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 за №367-XIV).
До 2006 року діяла норма частини 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у такій редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України від 28.12.2007 за №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” частину 5 статті 13 Закону №3551-ХІІ викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 за №107-VI.
Статтею 17-1 Закону №3551-ХІІ передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28.12.2014 за №79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 01.01.2015, розділ VІ “Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України” доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325 “Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, яка визначає, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми “Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною” для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань є Мінсоцполітики. Бюджетні кошти розподіляються в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього порядку, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни III групи - 3391,00 гривень.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 за №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як слідує із змісту вказаного рішення, Конституційний Суд України, проаналізувавши положення Конституції України та законодавства України, яке регулює спірні відносини, дійшов висновку, що Бюджетних кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Також у рішенні зазначено, що за юридичною позицією Конституційного Суду України “встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту” (абзаци 2, 3 пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 за №12-р/2018).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27.02.2020 ані приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ані приписи статті 13 вказаного Закону у редакції пункту 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” об'єктивно не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня для інвалідів війни.
Таким чином, з 27.02.2020 у позивача виникло право на соціальне забезпечення у редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 за №367-ХІV, яка передбачала розмір разової грошової допомоги до 5 травня для інвалідів війни III групи як сім мінімальних пенсій за віком.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 "Деякі питання виплати у 2021 році разової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України. Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).
У відповідності до п. 2 постанови КМУ №325 від 08.04.2021 "Деякі питання виплати у 2021 році разової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено забезпечити подання до 14 квітня 2021 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореннями відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Суд зауважує, що позивач звернувся за заявою до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області по питанню виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки.
У листі відповідача №2974/5 від 29.11.2021 на звернення позивача зокрема зазначено, що в травні місяці 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано список пенсіонерів-ветеранів війни для проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено виплату разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни III групи в розмірі 3160,00 грн. Виплата допомоги проведена по відомостях за травень місяць 2020 року.
Виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році позивачу не виплачувалась, так як він з 01.03.2021 році втратив статус як особи з інвалідністю внаслідок війни, по 01.03.2021 року він перебував на обліку в Єдиному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як особа з інвалідністю внаслідок війни III групи та користувався пільгами на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 14).
Крім того, судом встановлено, що позивачу не продовжено групу інвалідності і з 1 березня 2021 року втрачено статус особи з інвалідністю внаслідок війни (а.с. 91), тому за повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивач відсутній у списку пенсіонерів - ветеранів війни для проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.
У листопаді 2021 році позивачу встановлено групу інвалідності та видано посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни III групи (а.с.89-90).
Отже, судом встановлено, що позивач не отримував виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, в зв'язку з втратою статусу особи з інвалідністю внаслідок війни III групи.
Щодо протоколу за пенсійною справою - 0901003330 (Міноборони) від 01.01.2020, який долучено позивачем до матеріалів позову та листа ГУ ПФУ в Івано-Франківської області від 09.12.2021 №9486-9193/Л-02/8-0900/21, згідно якого зазначено, що листами від 13.03.2020 №0900-0316-6/3646 та від 12.04.2021 №0900-0304-61/12914 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області направило до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації списки осіб (до яких позивача включено), які мають право на отримання грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 19.02.2020 №112 та від 08.04.2021 №325 2021 "Деякі питання виплати у 2021 році разової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", то суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для перевірки себе, як позивача у зазначених списках та відповідно звернутися до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як інваліду війни ІІI групи в розмірі cеми мінімальних пенсій за віком.
Отже, вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю ІІI групи внаслідок війни у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” задоволенню не підлягають, оскільки відповідач діяв правомірно, а отже і відсутні підстави про зобов'язання Управління соціального захисту населення Надвірняської районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як інваліду війни ІІI групи в розмірі cеми мінімальних пенсій за віком.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів та витребуваних судом в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Надвірняської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 03193407, майдан Шевченка, буд. 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 7400) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Микитюк Р.В.