м. Вінниця
12 травня 2022 р. Справа №120/17668/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із вимогами визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов'язати відповідача призначити йому пенсію згідно із статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, адже в період з квітня місяця 1986 року по червень місяць 1995 року (за виключенням періоду служби в армії) постійно проживав (працював) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення (у селі Рудня Коростенського (до перейменування - Овруцького) району Житомирської області), а тому станом на 01 січня 1993 року прожив у цьому населеному пункті більше двох років.
В серпні місяці 2021 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №14 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13 вересня 2021 року позивача повідомлено, що пенсійним органом прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки неможливо встановити місце проживання в населеному пункті село Рудня.
Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, оскільки до заяви про призначення пенсії ним подано посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 (категорія 2), довідку Овруцької міської ради від 30 серпня 2021 року вих. №1126, згідно із якою позивач з 26 квітня 1986 року по 12 жовтня 1988 року, а також з 27 грудня 1990 року по 14 червня 1995 року проживав в селі Рудня Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, яке відноситься до 2-ої зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
За наведених обставин позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 09 серпня 2021 року пенсію за віком відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 9 років.
Ухвалою від 13 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
04 травня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, мають право на зменшення віку на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років. У зв'язку з неможливістю встановити місце проживання в населеному пункті село Рудня ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За наведених обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 03 березня 1993 року, ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (2 категорія).
Довідкою від 30 серпня 2021 року №1126, що видана виконавчим комітетом Овруцької міської ради, підтверджується, що ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав в період з 26 квітня 1986 року по 12 жовтня 1988 року, а також з 27 грудня 1990 року по 14 червня 1995 року в селі Рудня (Руднянська сільська рада) Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, яке відноситься до другої зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.
03 вересня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. №0200-0216-8/56432 від 13 вересня 2021 року заявника повідомлено, що за результатами розгляду його заяви про призначення пенсії прийнято рішення, яким йому відмовлено в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
У рішенні від 10 вересня 2021 року №025150003894 зазначено, що підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії слугувало те, що село Рудня (Руднянська сільська рада) Коростенського (Овруцького) району Житомирської області не входить до переліку населених пунктів зони безумовного (обов'язкового) відселення, а також те, що посвідчення серії НОМЕР_1 не відповідає зонам, які зазначено у підтверджуючих документах, які дають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Надаючи оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.
Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту рішення - Закон).
Так, абзацом 6 пункту 5 статті 14 Закону передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону, згідно з пунктом 2 частини 1 якої потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 4 роки та додатково на 1 рік за кожний рік проживання, але не більше 9 років. При цьому, згідно із приміткою до цієї норми « 4 роки» є початковою величиною зниження пенсійного віку, що встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до частини 3 статті 55 Закону призначення та виплата пенсій названим категоріям (зокрема й потерпілим від Чорнобильської катастрофи) провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Частиною 1 статті 65 Закону передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 3, 4 статті 65 Закону посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Оскільки посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2) серії НОМЕР_1 , видане позивачу у березні 1993 року, тому аналізу підлягають положення порядку видачі посвідчень, що діяв на момент видачі ОСОБА_1 відповідного посвідчення.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту рішення - Порядок №501, в редакції, чинній на момент видачі посвідчення).
Пунктом 2 Порядку №501 передбачалося, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження і особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року №224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б (пункт 4 Порядку №501).
Відповідно до пункту 10 Порядку №501 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання.
Окрім того, документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (далі по тексту рішення - Порядок №22-1).
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається і документ, який засвідчує особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відтак, з аналізу наведених норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право на користування пільгами, встановленими Законом, зокрема і право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
При цьому, довідка про період проживання (роботи) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення є лише підставою для визначення в установленому порядку статусу категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 квітня 2020 року у справі № 212/5780/16-а, від 18 червня 2020 року у справі №591/4104/16-а, від 02 березня 2021 року у справі №345/1831/17, від 17 травня 2021 року у справі №398/494/17 та ряду інших.
Таким чином, зважаючи на те, що довідка, якою підтверджується факт постійного проживання особи або постійної роботи у зоні безумовного (обов'язкового) відселення при умові, що станом на 01 січня 1993 року така особа проживала або відпрацювала у цій зоні не менше двох років, є підставою для видачі посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (а у позивача саме таке посвідчення), тому при призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону слід враховувати, що такою особою підтверджено факт проживання (роботи) на відповідній території станом на 01 січня 1993 року не менше двох років.
Разом із тим, в оскаржуваному рішенні пенсійний орган посилається на те, що село Рудня Коростенського (Овруцького) району Житомирської області не входить до зони безумовного (обов'язкового) відселення, що оцінюється судом критично з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 року №106 затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток 1).
Відповідно до пункту 2 Додатку 1 зазначеної постанови до зон безумовного (обов'язкового) відселення згідно з розрахунками доз додаткового опромінення належить і село Рудня (Руднянська сільська рада) Овруцького району Житомирської області.
Відтак, доводи відповідача, що село Рудня Овруцького (після перейменування - Коростенського) району Житомирської області не входить до переліку населених пунктів, що віднесені до зон безумовного (обов'язкового) відселення, слід визнати необґрунтованими.
Водночас, довідкою №1126, що видана виконавчим комітетом Овруцької міської ради 30 серпня 2021 року, підтверджується те, що саме в селі Рудня Коростенського (Овруцького) району Житомирської області проживав ОСОБА_1 з 26 квітня 1986 року по 12 жовтня 1988 року, а також з 27 грудня 1990 року по 14 червня 1995 року.
За таких обставин суд вважає, що долученими до заяви про призначення пенсії документами підтверджується право ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону, а тому рішення пенсійного органу №025150003894 від 10 вересня 2021 року є протиправним, адже саме таким порушено права позивача на пенсійне забезпечення.
Водночас, у позовній заяві йдеться про необхідність визнання протиправним та скасування листа пенсійного органу від 13 вересня 2021 року, яким позивача повідомлено про результат розгляду його заяви про призначення пенсії.
Однак, така вимога не може бути задоволеною, адже лист органу пенсійного фонду не є рішенням такого органу, а надіслання такого переслідує мету повідомити заявника про результат розгляду поданої заяви.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача суд з урахуванням приписів пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення пенсійного органу №025150003894 від 10 вересня 2021 року.
З огляду на те, що суд дійшов висновку щодо протиправності рішення пенсійного органу, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії, тому задоволенню підлягає і похідна від основної вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону.
Визначаючись з приводу дати, з якої слід призначити позивачеві пенсію за віком, суд враховує те, що відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
При цьому, за приписами пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач досягнув пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про призначення пенсії за віком звернувся до пенсійного органу 03 вересня 2021 року, тобто в межах строку, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону, тому відповідача слід зобов'язати призначити позивачеві пенсію з наступного дня після досягнення ним пенсійного віку, тобто з 10 серпня 2021 року.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №025150003894 від 10 вересня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10 серпня 2021 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і установ України: 13322403)
Рішення суду в повному обсязі складено 12.05.2022
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович