м. Вінниця
13 травня 2022 р. Справа № 120/17630/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі- відповідач, МВС України) , Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області (далі- відповідач 2, Ліквідаційна комісія ГУМВСУ в Київській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Київській області (ліквідаційна комісія) у неподанні Міністерству внутрішніх справ України позитивного висновку про виплату мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Київській області (ліквідаційна комісія) у невидані наказу про виплату мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Київській області (ліквідаційна комісія) у невиплаті мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області (ліквідаційна комісія) подати Міністерству внутрішніх справ України документи з позитивним висновком про виплату мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області (ліквідаційна комісія) видати наказ про виплату мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області (ліквідаційна комісія) виплатити мені одноразову грошову допомогу у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України у не прийнятті рішення про призначення мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України у не надсиланні прийнятого рішення із документами керівнику Головного управління МВС України в Київській області (ліквідаційна комісія), у якому я проходив службу для видання наказу про виплату мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
-зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надіслати прийняте рішення із документами керівнику Головного управління М13С України в Київській області (ліквідаційна комісія) для видання наказу про виплату мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, яка призвела до встановлення третьої групи інвалідності, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач неодноразово звертався через Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Київській області до Міністерства внутрішніх справ України із заявою та пакетом документів для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, однак МВС України листами повертались матеріали на доопрацювання.
Позивач вказує, що згідно з Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 після надходження документів, Міністерство внутрішніх справ України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги. Проте, відповідач не прийняв за результатом розгляду документів про виплату їй одноразової грошової допомоги жодного з рішень передбачених вказаним Порядком.
Ухвалою суду від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк від МВС України надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області звернувся ОСОБА_1 із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що він отримав ІІІ групу інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в ОВС. Однак МВС України області повернуто до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Київській області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання у зв'язку із порушенням порядку розслідування та обліку нещасного випадку, що стався з позивачем та не чинністю актів форми Н-1 від 26.10.2020 та форми Н-5 від 21.10.2020.
24.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги.
04.02.2022 від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області надійшло клопотання про направлення на їх адресу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Супровідним листом Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 на адресу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області направлено копію ухвали про відкриття провадження від 13.12.2021 разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами.
10.05.2022 від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області надійшов відзив на позов, в якому заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що у урахуванням листа ОСОБА_1 від 27.09.2021, ліквідаційною комісією Головного управління матеріали були повторно надіслані до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення, листом від 07.10.2021 №29/215.
Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 03.11.2021 № 50063/15-2021 матеріали ОСОБА_1 буди повернуті на доопрацювання, оскільки під час опрацювання матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України встановлено, що розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 у 2005 році, проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346.
У зв'язку з цим, акти за формами Н-5 від 14.04.2005 та від 21.10.2020, а також акти за формою Н-1 від 15.04.2005 та від 26.10.2020, які складені за результатами розслідувань цього нещасного випадку, підлягають скасуванню, про що СДНОП листами від 1 1.08.2020 № 226439/21-2021 та від 12.11.2020 № 38206/21-2020 поінформовано керівництво ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області. Наявність зазначених недоліків унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Також просили поновити строк на подання відзиву.
Ухвалою суду від 11.05.2022 поновлено Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України в Київській області процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1991 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом головного управління МВС України в Київській області від 27.11.2009 року № 669 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх спав за п. 65 "б" (через хворобу). Підставою визначено свідоцтво про хворобу № В-811.
01.06.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії ГУМВС України щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Листом ліквідаційної комісії Головного управління від 26.06.2020 № 29/299 матеріали ОСОБА_1 були надіслані до Міністерства внутрішніх справ для прийняття рішення.
Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 12.08.2020 № 26671/15-2020 матеріали були повернуті на доопрацювання, оскільки під час розгляду матеріалів Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано наступне: «За результатами матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Зокрема зазначено, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися. За результатом розгляду матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, Сектором державного нагляду за охороною праці МВС встановлено, що акти за формами Н-5 від 14.04.2005 та Н-1 від 15.04.200 підлягають скасуванню.
Вподальшому Ліквідаційною комісією ГУМВСУ в Київській області 28.08.202 зроблено запит № 29/389 начальнику ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» щодо надання інформації чи залучались представники закладів охорони здоров'я МВС при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 .
На що, листом ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» від 03.09.2020 № 33/22-712 повідомлено, що представник закладу охорони здоров'я МВС не залучався, а позивач наглядався та був направлений на МСЕК медичним закладом за місцем реєстрації.
Вподальшому, ОСОБА_1 надано до Ліквідаційної комісії ГУМВСУ в Київській області нові акти розслідування за формами Н-1 від 26.10.2020 та Н-5 від 21.10.2020, які 19.11.2020 разом з матеріалами повторно надіслані до МВС України для принйттяр шіннея про призначення одноразової грошової допомоги.
Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 11.01.2021 № 665/15-2021 матеріли знов були повернуті на доопрацювання, оскільки під час опрацювання матеріалів Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано, що медико - соціальну експертну комісію проведено з порушенням п.10 Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико - соціальної експертизи», відповідно до якого медико - соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Оскільки при проведенні медико - соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС України до складу комісії не залучались, зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами відповідно до порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Крім того за результатом розгляду матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці МВС встановлено, що акти за результатами розслідувань нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 05.03.2005, за формами Н-5 від 14.04.2005 та Н-1 від 15.04.2005 та нові акти за формами Н-5 від 21.10.2020 і Н-1 № 23/2005 від 26.10.2020 складені з порушенням вимог нормативних документів і підлягають скасуванню, про що матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці листами від 11.08.2020 № 26439/21-2020 та від 12.11.2020 38206/21-2020 поінформовано ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області.
20.04.2021 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності. Причина інвалідності - травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК сепії 12 ААВ № 253076, та посвідченням особи з інвалідністю серії НОМЕР_1 .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі № 120/791/21-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано Акт ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області за формою Н-5* розслідування нещасного випадку від 28.12.2020 року, що стався 05.03.2005 року з ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано Акт за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру від 31.12.2020 року № 32/2005 по факту отримання ОСОБА_1 травми.
Вподальшому ОСОБА_1 23.09.2021 звернувся з заявою до ліквідаційної комісії додавши вищевказане рішення суду з метою повторного надіслання матеріалів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.
Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 03.11.2021 № 50063/15-2021 матеріали ОСОБА_1 були втретє повернуті на доопрацювання, оскільки під час опрацювання матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України встановлено, що розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 у 2005 році, проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346.
Зазначено, що у зв'язку з цим, акти за формами Н-5 від 14.04.2005 та від 21.10.2020, а також акти за формою Н-1 від 15.04.2005 та від 26.10.2020, які складені за результатами розслідувань цього нещасного випадку, підлягають скасуванню, про що Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України листами від 11.08.2020 № 226439/21-2021 та від 12.11.2020 № 38206/21-2020 поінформовано керівництво ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно із пунктом 5 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон № 580-VIII набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до абзаців 2 і 3 пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07.11.2015, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, регулювався Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок № 850).
Пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У пункті 3 Порядку № 850 зазначено окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Із врахуванням вищевказаних нормативних актів суд зазначає, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справах № 808/1866/16 та №806/845/16, від 31 січня 2019 року у справі № 822/1883/18 та від 20 лютого 2019 року у справі № 822/1883/18.
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги тощо.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку № 850).
Таким чином, відповідно до Порядку № 850 підставою для призначення одноразової грошової допомоги, чи відмови в її при значенні, є прийняття МВС України відповідного рішення.
Як уже зазначалось судом вище, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 253076 від 09.12.2020 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності.
Тобто, із цього часу в позивача виникли нові підстави, які згідно п. 3 Порядку № 850 надають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, яка передбачена для IІІ групи інвалідності - 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Водночас йому не було здійснено виплату одноразової грошової допомоги в передбаченому розмірі. Зазначений факт не заперечувався відповідачами у відзиві, також про протилежне відповідачем не надано відповідних доказів.
Департаментом фінансово-облікової політики МВС України неодноразово повертались до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Разом із тим, повертаючи матеріали на призначення одноразової грошової допомоги, відповідач 1 посилається на інформацію надану Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України було встановлено, що медико - соціальну експертну комісію проведено з порушенням п.10 Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико - соціальної експертизи», відповідно до якого медико - соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Оскільки при проведенні медико - соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров'я МВС України до складу комісії не залучались, зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами відповідно до порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. А також оскільки під час опрацювання матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України встановлено, шо розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 у 2005 році, проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346. Зазначено, що у зв'язку з цим, акти за формами Н-5 від 14.04.2005 та від 21.10.2020, а також акти за формою Н-1 від 15.04.2005 та від 26.10.2020, які складені за результатами розслідувань цього нещасного випадку, підлягають скасуванню. Таким чином, надіслані матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не відповідали положенням постанови КМ України від 21.10.2015 №850,
Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком № 850 не передбачена, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам.
Таким чином, МВС України всупереч пункту 9 Порядку № 850 не було прийнято рішення про призначення, або про відмову в призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, як це передбачено Порядком №850.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.02.2019 по справі № 802/498/18-а, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
При цьому, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
В даному ж випадку, з метою належного захисту прав позивача, суд проходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України, що виразились у поверненні документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІI групи інвалідності ОСОБА_1 без прийняття рішення відповідно до Порядку № 850.
Як передбачає частина 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи "Кечко проти України" (заява N 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
З урахуванням повноважень суду при задоволенні позову, передбачених ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Головного управління МВС України в Київській області в 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від позивача, надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, відповідно до пункту 8 Порядку № 850 а також зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України в місячний строк після надходження документів від Ліквідаційної комісії УМВС у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядок № 850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Щодо решти позовних вимог, то такі є передчасними, оскільки судом в межах розгляду даної справи зобов'язано відповідача 2 прийняти одне з рішень, про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, суд приходить до переконання, що наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову, відповідно до вище наведених мотивів.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України, що виразились у поверненні документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІI групи інвалідності ОСОБА_1 , без прийняття рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Київській області в 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження документів від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032684)
Відповідач 2: Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Київській області (вул. Володимирська, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 08592218)
Рішення в повному обсязі складено: 13.05.2022 р.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна