Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 травня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2022 року, якою продовжено ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12021181150000300,
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 червня 2022 року.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що вказаний запобіжний захід є неспівмірним із заявленими ризиками, які належним чином не обґрунтовані.
Вказав, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання та сім'ю, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, дотримується вимог режиму тримання. Свою вину у вчиненому злочині обвинувачений не визнає, оскільки його визнавальні показання були отримані внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції. При цьому, обвинувачений пояснював, що потерпіла могла сама випасти з балкону багатоповерхівки, оскільки мала психічні вади у розвитку та зловживала алкогольними напоями, а жодних конфліктних ситуацій між ними не було. Також, на його переконання, свідки сторони обвинувачення, під час їх допиту перебували у стані алкогольного сп'яніння і на стадії досудового розслідування не було проведено необхідних слідчих дій для усунення розбіжностей у показаннях підозрюваного ОСОБА_6 та свідків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Частина 4 ст.422-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначає, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що захисник в апеляційній скарзі просить суд розглянути скаргу без участі сторін кримінального провадження, тому апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін.
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.331 КПК визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів цієї судової справи, у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувало кримінальне провадження №12021181150000300 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують достатні підстави вважати, що не зменшились та продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків і потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали судового провадження, погоджується , що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики незаконного впливу на потерпілу та свідків, а також переховування від суду.
Зокрема, ризик переховування від суду стверджується відсутністю в обвинуваченого ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, тобто тих факторів, які б гарантували його належну процесуальну поведінку, адже він не має утриманців, розлучений, відсутні відомості щодо наявності у нього постійного джерела доходів. Вказані обставини, у сукупності з тяжкістю можливого покарання, свідчать про можливість переховування обвинуваченого.
Також колегія суддів вважає, що є доведеним ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, у тому числі на свідка ОСОБА_7 , яка була безпосереднім очевидцем інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Зокрема, зважаючи на повне невизнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, та будучи особисто знайомим зі свідками, ОСОБА_6 може чинити на них тиск з метою зміни ними показань на свою користь задля уникнення кримінальної відповідальності.
Вказані обставини у своїй сукупності, на переконання колегії суддів, свідчать не лише про наявність вказаних ризиків, але й підтверджують, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому, колегія суддів зауважує, що у своїй апеляційній скарзі захисник порушує питання недоведеності вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, наводячи відповідні доводи на підтвердження ціжї позиції. Разом з тим, вказані обставини є предметом розгляду кримінального провадження по суті, в тому числі оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів з точки зору їх належності та допустимості.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що ця ухвала є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та обрання обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року, якою продовжено ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3