Справа № 537/5039/21 Номер провадження 22-ц/814/883/22Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
11 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.
розглянула в порядку письмового провадження у м .Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Басай Максима Миколайовича на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2022 року, в складі судді Зоріної Д.О., дата виготовлення повного тексту рішення не зазначена, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини на час навчання,-
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліменти на його утримання на період навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач ОСОБА_1 доводиться йому батьком. Після розлучення батьків він залишився проживати з матір'ю та перебуває на її повному утриманні, оскільки батько аліментів не сплачував та має заборгованість станом на виповнення йому повноліття.
Вказує, що з 01 вересня 2019 року він навчається в коледжі Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського за державним замовленням, термін закінчення навчання 30 червня 2023 року. У зв'язку з навчанням існує потреба в отриманні матеріальної допомоги для придбання підручників, оплати проїзду, харчування.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 вересня 2021 року і до 30 червня 2023 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Задоволення вимог вмотивовано їх обґрунтованістю та доведеністю факту існування у позивача потреби в матеріальній допомозі та наявної у відповідача можливості таку допомогу надавати повнолітньому сину у зв'язку з його навчанням.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково і стягнути на користь сина аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно.
Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги його сімейний та матеріальний стан, наявність на утриманні іншої неповнолітньої дитини, незначний дохід та наявність боргів по оплаті за житлово-комунальні послуги.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 позивач надіслав відзив, в якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просив відмовити у задоволенні останньої та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , від 25 вересня 2003 року батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Станом на вересень 2021 року ОСОБА_2 являється студентом 3 курсу денної форми навчання Коледжу Кременчуцького Національного університету ім. М. Остроградського за спеціальністю 131 «Прикладна механіка», навчання за державним замовленням, стипендію не отримує, термін навчання по 30 червня 2023 року.
Позивач проживає разом зі своєю матір'ю в м. Кременчук та перебуває на її утриманні.
Як повнолітній син, який продовжує навчання, має потребу в наданні батьком матеріальної допомоги для придбання підручників, учбового приладдя, оплати проїзду та харчування.
Самостійного заробітку чи іншого доходу, в тому числі і стипендії, позивач не має.
Врахувавши вищевказані обставини та встановивши наявну у відповідача можливість надавати сину матеріальну допомогу на період його навчання в учбовому закладі, суд першої інстанції стягнув з відповідача ј частину всіх видів його заробітку (доходу) на користь позивача.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо доведеності позивачем своєї потреби в отриманні матеріальної допомоги від батька на період навчання, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зменшити розмір такої допомоги з огляду на наступне.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Таким чином, право на отримання повнолітнім сином чи донькою вказаної матеріальної допомоги буде залежати від сукупності обставин, серед яких - наявна у батьків можливість надавати таку допомогу, тобто самі батьки мають бути працездатними та мати достатній заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Аналогічний висновок по застосуванню ст.199 СК України міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.
Не заперечуючи право свого сина на отримання від нього аліментів на період навчання, відповідач наполягав на тому, що визначений позивачем розмір такої допомоги ј частини його заробітку є завищеним та надмірним, оскільки він має на утриманні іншу неповнолітню дитину, отримує незначну заробітну плату (після всіх відрахувань складає близько семи з половиною тисяч), несе значні витрати на оплату комунальних платежів, придбання ліків, має боргові зобов'язання.
Питання визначення розміру аліментів урегульоване положеннями ст. 182 СК України, згідно якої суд має враховувати - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В даному випадку, матеріалами справи доводиться, що на утриманні у відповідача є інша неповнолітня дитина ОСОБА_4 , 2012 року народження.
ОСОБА_1 має постійне місце роботи в ПП «Форвард» де його середній заробіток, без відрахувань, складає 9200 грн., частиною якого оплачуються житлово-комунальні послуги та інші життєві потреби його сім'ї.
Поряд з цим, сам позивач проживає разом з матір'ю в м. Кременчукі, де знаходиться його навчальний заклад, тобто додаткових витрат на оплату житла не несе.
З урахуванням пандемії та карантинних заходів в навчальних закладах, здебільшого, практикується дистанційна форма навчання, що майже виключає витрати, пов'язані з проїздом.
За вказаних обставин, беручи до уваги визначений законом підхід щодо спроможності працездатним батькам надавати матеріальну допомогу тоді, коли вони мають достатній заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання, колегія суддів вважає на необхідне зменшити визначений судом першої інстанції розмір аліментів з ј частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Враховуючи викладене, судове рішення підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Керуючись ст. ст. 367, п.2 ч.1 ст. 374, п.п.3, 4 ч.1 ст. 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Басай Максима Миколайовича задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2022 року змінити, визначивши до стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно на період навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_2 23 років.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 13 травня 2022 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Прядкіна