Справа № 552/3736/19 Номер провадження 11-кп/814/124/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
05 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6
з участю: прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
та його захисника адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду в м. Полтава кримінальне провадження № 42019170690000031 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Полтава від 27 січня 2021 року,-
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, росіянина, громадянин України, освіта вища, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, голова громадської організації «Громадський контроль Полтавщини», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368-3 КК України і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в громадських об'єднаннях строком на 2 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили продовжено у вигляді домашнього арешту в період часу з 20.00 год. по 07.00 год. Строк покарання рахувати з моменту затримання, зарахувавши в строк відбування покарання строк перебування під вартою з 10.04.2019 по 17.10.2019.
Стягнуто з ОСОБА_8 судові витрати за проведення експертних досліджень в сумі 4082 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 5000 грн. моральної шкоди.
Вирішено питання речових доказів.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 , будучи головою громадської організації «Громадський контроль Полтавщини», тобто службовою особою юридичної особи приватного права 04.04.2019 та 09.04.2019 висловив потерпілому ОСОБА_10 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 17 тис. доларів США та 10.04.2019 близько 10 год. 30 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою протиправного особистого збагачення, перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 67А, діючи під контролем правоохоронних органів, вимагав та одержав від начальника планово-економічного відділу ТЗДВ «Полтавтрансбуд» ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 459 тис. грн. (еквівалент 17 тис. доларів США) для себе за невтручання в підприємницьку діяльність - ведення будівельних робіт на будівельних майданчиках ТЗДВ «Полтавтрансбуд».
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати , а кримінальне провадження стосовно нього закрити, у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
В обгрунтування апеляційних вимог вказує, що відповідно до статуту громадської організації, він як директор не має повноваження та можливості здійснення впливу на підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання. Вказує, що відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 14.05.2019 року, ОСОБА_8 звертався до контролюючих органів 26.03.2019 року та 09.04.2019 року як громадянин, а не керівник громадської організації. Апелянт вважає, докази у даному кримінальному провадженні на які спирався суд першої інстанції, при постановленні вироку , не допустимими.
На апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 надійшли заперечення від прокурора, в яких він просить апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок без змін.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачений та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги та просили вирок суду скасувати.
Прокурор в судовому засіданні просив залишити без задоволення апеляційну скаргу.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України, ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, які зібрані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, належно оцінені судом та наведені у вироку.
Незважаючи на невизнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого злочину вина ОСОБА_8 доведена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, та досліджених судом першої інстанції, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_10 про вимагання ОСОБА_8 грошових коштів з метою не створення штучних перепон у проведенні будівництва.
- даними протоколу огляд, помітки та вручення 18 грошових купюр номіналом 500 грвн., а всього в сумі 9 тисяч гривень, .
- даними протоколу затримання ОСОБА_8 , в ході якого у ОСОБА_8 були виявлені та вилучені 18грошових купюр номіналом по 500 гривень з номерами та серіями, які співпадають з номерами та серіями купюр, які були передані ОСОБА_10
- даними висновку судово-хімічної експертизи про наявність спеціальної хімічної речовини на вилучених у ОСОБА_8 грошових купюрах номіналом по 500 гривень та змивах з рук ОСОБА_8 і на змивах з кишені джинсів в які був одягнутий ОСОБА_8
- даними протоколу слідчого експеременту з участю ОСОБА_10 про місце та обставини вчинення ОСОБА_8 злочину,
- даними протоколів про результати проведення негласних слідчтих / розшукових/ дій про про розмову ОСОБА_8 та ОСОБА_10 стосовно суми неправомірної вигоди та способу їх передачі ОСОБА_8
- даними статуту громадської організації " Громадський контроль Полтавщини", затвердженим протоколом 3! установчих зборів засновників зазначеної громадської організації від 29.05.2014 року та зареєстрованого 10.06.2014 року реєжстраційною службою Полтавського міського управління юстиції за № 139/03, відповідно до яких ГО " Полтавський громадський контроль" є юридичною особою приватного права,
- іншими наявними у матеріалах провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами, які суд визнав допустимими.
Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, оцінені судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості та не викликають у колегії суддів сумнівів у їх правдивості.
Проаналізувавши всі досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга непідлягає до задоволення.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що він не є суб'єктом злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України, так як він звертався до контролюючих органів як громадянин, а не як керівник громадської організації, є безпідставними, та як ОСОБА_8 вимагав і отримав неправомірну вигоду від особи саме за бездіяльність ОСОБА_8 , як керівника громадської організації, стосовно нерозповсюдження інформації про будівництво.
Твердження апелянта про недопустимість наведених у вироку доказів, зокрема протоколу затримання особи від 10.04.2019 року, протоколу огляду, помітки та вручення грошових купюр від 10.04.2019 року, протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій є неспроможними, так як зазначені слідчі дії були проведені у відповідності до чинного кримінального процесуального закону.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону дослідив надані сторонами докази, правильно відобразив їх суть у вироку та надав дослідженим доказам неправильну юридичну оцінку.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Так, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції, відповідно до вимог статті 65 КК України прийняв до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкий злочин, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та на думку колегії суддів призначив неохідне й достатнє покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, у звязку з чим апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які бперешкодили чи могли перешкодити ухвалити суду законне та обгрунтоване судове рішення колегією суддів не встановлено, а тому підстав для зміни чи скас ування вироку не вбачається.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтава від 27 січня 2021 року стосовно ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особі яка перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . ОСОБА_11