Справа № 333/342/22
Провадження № 1-кс/333/254/22
22 квітня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022082040000080, відомості про яке внесені до ЄРДР 15.01.2022 року за ч.3 ст.187 КК України та додані до нього матеріали, -
14.02.2022 року слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, а також із клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Того ж дня, ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу було відмовлено, так як прокурор у судовому засіданні не довів, що ОСОБА_5 взагалі викликався до органу досудового розслідування на певну дату, і що останній переховується від органу досудового розслідування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 не був повідомлений належним чином про судове засідання, в якому повинно було розглядатися клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, суд відклав розгляд цього клопотання на 28.02.2022 року з метою викликати останнього до суду шляхом направлення судової повістки.
24.02.2022 року відповідно до розпорядження голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 , враховуючи особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану в Україні, судді з вказаної дати розглядали клопотання слідчих у невідкладних випадках. Заяв щодо невідкладного розгляду клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до слідчого судді до певного часу не надходило.
22.04.2022 року від слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 шляхом повідомлення телефонним зв'язком надійшла заява, в якій остання просила невідкладно розглянути вказане клопотання, зазначивши, що до органу поліції з'явився ОСОБА_5 , яка була задоволена.
Клопотання слідчого про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовується таким.
Встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане з загрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у сховище, вирішив заволодіти коштами, що перебувають у касі магазину за адресою: АДРЕСА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, 15.01.2022 року, приблизно о 16 год. 44 хв. ОСОБА_5 прибув до магазину «Віктор» за вказаною вище адресою, де перед входом до його приміщення, для приховування своєї особи під час нападу надів на обличчя медичну маску, захисні прозорі окуляри та капелюх і приготував заздалегідь придбаний предмет у вигляді пістолету, який збирався видавати за бойову вогнепальну зброю.
Далі, ОСОБА_5 увірвався до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де напав на продавців вказаного магазину - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , демонструючи предмет у вигляді пістолету, видаючи його за бойову вогнепальну зброю, що потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сприйняла як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, при цьому зажадав негайно передати йому кошти, що перебували у касі.
Придушивши своїми діями волю потерпілих до опору, ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, проник до касової зони де з шухляди, яка використовувалась як сховище для зберігання грошових коштів торговельних відділів даного магазину, внаслідок чого заволодів грошовими коштами на загальну суму 20000 гривень, які належать ОСОБА_11 , чим завдав їй матеріальний збиток на вищевказану суму.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_11 пояснила, що вона орендує приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та являється директором вищевказаного магазину. 15.01.2022 року від працівників даного магазину стало відомо, що невідомий чоловік з вогнепальною зброєю в руках, проник до приміщення магазину, де заволодів належними їй грошима на суму 20000 грн. та зник з місця вчинення злочину.
Допита потерпілою ОСОБА_10 пояснила, що вона працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » продавцем та керує магазином одночасно. 15.01.2022 року, приблизно о 16 год. 44 хв., невідома особа, маючи вільний доступ, пройшла до незачиненого приміщення працюючого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де вільно, без подолання будь-яких перешкод, пройшла до столу - каси магазину з двома висувними шухлядами, та в цей момент тримаючи у руці предмет, схожий на пістолет, відкрито з вказаних шухляд самостійно витягла та таким чином незаконно заволоділа грошовими коштами у розмірі 20 000 грн. та зникла з місця скоєння злочину.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_12 надала показання, аналогічні по своїй суті показанням потерпілої ОСОБА_10 .
Під час проведення досудового розслідування оперативному підрозділу відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надано доручення у порядку ст. 40 КПК України на встановлення свідків, щодо відомих обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також на встановлення осіб, які можуть бути причетні до скоєного злочину.
Під час виконання доручення до СВ надійшли матеріали що до вчинення даного кримінального правопорушення може бути причетна особа, яка керує автомобілем марки «Geely» в кузові жовтого кольору.
В ході перегляду відеозапису з камер вiдео спостереження, встановлених на будівлі магазину «Віктор» за адресою: м. Запоріжжя вул. Бєлінського буд. 152 встановлено, що безпосередньо до моменту вчинення злочину о 16-11 год., 16-21 год., 16-29 год. 15.01.2022 року бiля магазину неодноразово проїжджав автомобіль «Geely» в кузові жовтого кольору, який після вчинення розбійного нападу направився в сторону вул. Знаменівська в м. Запоріжжя.
Під час перегляду відеозапису з камер вiдеоспостереження, розташованого на буд. 37 по вул. Знаменівській в м. Запоріжжя встановлено, що вищезазначений автомобіль має державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 .
Допитаний свiдком ОСОБА_14 повідомив, що в ході виконання доручення слідчого була отримана оперативна інформація про те, що до скоєння розбійного нападу може бути причетний ОСОБА_13 , який має у користуванні та пересувається на автомобілі марки «Geely CK» в кузовi жовтого кольору, д.р.н. НОМЕР_1 .
Допитаний свідком ОСОБА_15 , пояснив, що його знайомий ОСОБА_13 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом із матір'ю, а також у постійному користуванні останнього мається автомобіль марки «Geely» в кузові жовтого кольору, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 пояснив, що 15.01.2022 року, приблизно о 15-00 годині йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_5 , який попрохав забрати його з зупинки громадського транспорту по вул. Юності в м. Запорiжжя. Після цього, приблизно о 15 годині 30 хвилин, він його забрав на автомобілі «Geely CK» в кузові жовтого кольору, д.р.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_5 попросив його відвезти до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: м. Запорiжжя, вул. Юності 87, де по прибуттю ОСОБА_5 попросив його придбати для нього будівельні захисні окуляри та дав гроші в сумі 100 гривень, після чого він придбав в магазинi захисні окуляри для ОСОБА_5 . Далі, за проханням ОСОБА_5 , він скерував автомобіль в район магазину « ОСОБА_16 », де також за проханням ОСОБА_5 зробив декілька кiл навколо вищевказаного магазину, після чого зупинив автомобіль на пустирі вище магазину та ОСОБА_5 , забрав придбані окуляри направився в сторону магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та через декілька хвилин повернувся швидким шагом та наказав їхати з місця. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_5 в магазині «Вiктор» скоїв розбійний напад та заволодів грошима каси магазину.
У зв'язку з отриманими даними, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , якому повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
В рамках кримінального провадження неодноразово були відправлені повістки на адресу: АДРЕСА_3 , за місцем реєстрації та фактичного мешкання ОСОБА_5 , але останній за повістками не з'являється та переховується від до органу досудового розслідування.
Вина ОСОБА_5 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч.3 ст.187 КК України, повною мірою підтверджується зібраними в ході досудового розслідування вищевказаними матеріалами кримінального провадження.
У зв'язку з цим слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки ОСОБА_5 в слідчі органи і суд, можливості виконання відносно нього процесуальних рішень, необхідно обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та або суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та невідворотності покарання за його вчинення, може безперешкодно залишити місце проживання та таким чином зашкодити подальшому проведення досудового розслідування.
У судовому засіданні слідчий підтримала клопотання та послалася на обставини, які у ньому були викладені. На питання головуючого, ОСОБА_3 відповіла, що на цей час у ОСОБА_5 фактично мається два ризики, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування, що стало підставою для оголошення 24.04.2022 року його у розшук та явка останнього до слідчого лише 15.04.2022 року після того, як він був зупинений патрулем із зобов'язанням прибути до відділу поліції.
Крім того, слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується лише показаннями свідка ОСОБА_13 під час його допиту та слідчого експерименту 31.01.2022 року. Дійсно, у подальшому ОСОБА_13 07.02.2022 року подавав клопотання, щоб слідчий провела з ним певні слідчі дії, так як він фактично відмовляється від своїх показань, наданих у якості свідка, що викривали у скоєнні кримінального правопорушення ОСОБА_5 і зазначає, що саме він скоїв цей злочин, а не підозрюваний. Водночас, у подальшому у країні був оголошений воєнний стан, тому перевірити версію ОСОБА_13 їй не вдалося.
Прокурор у судовому засіданні просив клопотання слідчого задовольнити та стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. На думку ОСОБА_4 підозра ОСОБА_5 обґрунтована та маються усі підстави стверджувати, що є певні ризики у останнього.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що вказане у клопотанні слідчого кримінальне правопорушення, він не вчиняв. Дійсно 31.01.2022 року працівники поліції запропонували надати йому пояснення по питаннях, що стосувалися розбійного нападу на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », але він відмовився, користуючись нормами ст.63 Конституції України. У подальшому, йому зазначили, що його викличе на допит слідчий. Наступного числа (після 31.01.2022 року) або невдовзі йому стало відомо, що його напарник по роботі - ОСОБА_13 у поліції надав пояснення, що нібито він скоїв розбійний напад. Враховуючи, що це не відповідало дійсності, він зателефонував ОСОБА_13 , який зазначив, що дійсно при допиті, злякавшись надавав такі свідчення, але він виправиться та надасть правдиві показання, щоб зняти з нього підозру. У подальшому, він був спокійним, так як вважав, що правоохоронні органи розібралися, хто саме скоїв злочин.
З 31.01.2022 року він не отримував жодної повістки від поліції та жодного повідомлення по мобільному телефону щодо явки до слідчого. Враховуючи, що він працює таксистом, то завжди бере слухавку на невідомі телефони.
17.04.2022 року він відвозив свого родича до лікарні, де на вході перевіряли документи. Під час перевірки працівники поліції зазначили, що він перебуває у розшуку відділом поліції №4. Для нього це був шок. Потім, вказані працівники охорони лікарні почали зв'язуватися з працівниками поліції №4, які йому у подальшому зателефонували і сказали, щоб він їхав додому, йому набере слідчий. У подальшому, йому на телефон передзвонила слідчий ОСОБА_3 , яка повідомила про необхідність явки до неї 19.04.2022 року, що він і зробив. Слідчий його допитала та надала повістки на 20 та 22 квітня 2022 року, по яких він з'являвся до слідчого. Тому, він заперечує пояснення слідчого, що його зупинив патруль і після цього доставили до ВП №4.
Сенсу переховуватися від органів досудового розслідування та суду у нього жодного не має, так як є особа, яка визнає винуватість у скоєнні розбійного нападу - ОСОБА_13 .
Захисник ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання слідчого. При цьому зазначив, що фактично слідчий у судовому засіданні не довела, що відносно ОСОБА_5 мається обґрунтована підозра. Фактично єдиним доказом, на підставі якого було сформульовано підозру ОСОБА_5 - це були показання свідка ОСОБА_13 31.01.2022 року. Водночас, на цей час останній, будучи допитаний судом, попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України показав, що саме він скоював розбійний напад на магазин «Віктор». Також, доповнив, що слідчим буле незаконно об'явлено ОСОБА_5 у розшук. Крім того, вважає, що відсутні і ризики, зазначені слідчим у клопотанні: ОСОБА_5 працює, має постійний дохід, постійне місце проживання у м. Запоріжжі. Кожного разу, коли слідчий телефонувала останньому або надавала повістки - підозрюваний своєчасно з'являвся на проведення слідчих дій.
За клопотанням захисника ОСОБА_6 слідчий суддя допитав як свідка ОСОБА_13 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України. Останній повідомив, що дійсно саме він скоїв розбійний напад на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Фактично у своїх показаннях від 31.01.2022 року він обмовив ОСОБА_5 , але наступного дня після цього він у розмові з ОСОБА_5 визнав свою вину та 07.02.2022 року звернувся до слідчого із повідомленням, що це він скоїв злочин і з проханням провести з ним слідчі дії. Водночас, слідчий жодного разу не викликали його до віддяк поліції і не намагалася його допитати та провести з ним слідчі дії. Більш детальні показання щодо обставин скоєння кримінального правопорушення, він бажає давати лише у присутності свого захисника.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадженні в їх сукупності, суд дійшов до такого.
У судовому засіданні встановлено, що 15.01.2022 року до ЄРДР були внесені відомості за ч.1 ст.187 КК України за фактом розбійного нападу на магазин «Вiктор», розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Бєлінського буд. 152. У подальшому були внесені зміни до витягу з ЄРДР та змінено кваліфікацію дій особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, а саме: з ч.1 на ч.3 ст.187 КК України.
31.01.2022 року допитаний в якості свідка ОСОБА_13 пояснив, що 15.01.2022 року, приблизно о 15-00 годині, йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_5 , який попрохав забрати його з зупинки громадського транспорту по вул. Юності в м. Запорiжжі. Після цього, приблизно о 15 годині 30 хвилин, він його забрав на автомобілі «Geely CK» в кузові жовтого кольору, д.р.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_5 попросив його відвезти до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: м. Запорiжжя, вул. Юності 87, де по прибуттю ОСОБА_5 попрохав придбати для нього будівельні захисні окуляри та дав гроші в сумі 100 гривень, після чого він в магазинi купив захисні окуляри для ОСОБА_5 . Далі, за проханням ОСОБА_5 , він скерував автомобіль в район магазину « ОСОБА_16 », де також за проханням ОСОБА_5 зробив декілька кiл навколо вищевказаного магазину, після чого зупинив автомобіль на пустирі вище магазину та ОСОБА_5 , забравши придбані окуляри, направився в сторону магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Через декілька хвилин останній повернувся швидким шагом та наказав їхати з місця. У подальшому, йому стало відомо, що ОСОБА_5 в магазині «Вiктор» скоїв розбійний напад та заволодів грошима каси магазину.
Зазначені показання 31.01.2022 року свідок ОСОБА_13 підтвердив і під час проведення слідчого експерименту за його участю.
05.02.2022 року відносно ОСОБА_5 було складено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
07.02.2022 року ОСОБА_13 звернувся до слідчого із заявою, в якій визнав, що він скоїв розбійний напад та прохав провести х ним відповідні слідчі дії.
14.02.2022 року слідчим суддею Комунарського районного суду ОСОБА_1 було розглянуто клопотання слідчого про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , але після дослідження усіх матеріалів кримінального провадження, відмовлено у його задоволенні. Під час розгляду вказаного клопотання було встановлено, що ОСОБА_5 перебував в органу досудового розслідування 31.01.2021 року, де відмовився від надання пояснень у порядку ст.63 Конституції України. Матеріали кримінального провадження містили лише копії трьох чеків: на купівлю конверта, марок та якогось відправлення за 05.02.2022 року. Копії вказаних чеків жодним чином не свідчили про те, що це відправлення стосується ОСОБА_5 . Крім того, відсутні і дані, які саме документи були вкладені у конверти, за якою адресою. Прокурор у судовому засіданні не зміг пред'явити копії повісток на ім'я ОСОБА_5 , якими викликався останній до органу досудового розслідування. У документі під назвою «опитування особи» відносно ОСОБА_5 , останній вказав місце свого проживання та номер свого мобільного телефону. Прокурор не надав відомостей, що працівники поліції відвідували місце проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), спілкувалися з мешканцями цього будинку, сусідами, та які у свою чергу підтвердили зникнення ОСОБА_5 з вказаної адреси. Таким чином, прокурор у судовому засіданні не довів, що ОСОБА_5 взагалі викликався до органу досудового розслідування на певну дату, і що останній переховувався від органу досудового розслідування.
24.02.2022 року постановою слідчого ОСОБА_5 був оголошений у розшук та зупинено досудове розслідування по даному кримінальному провадженню.
У матеріалах, наданих слідчим мається, що фактично з підозрою ОСОБА_5 був ознайомлений 15.04.2022 року та протокол допиту останнього як підозрюваного від 15.04.2022 року. Водночас, у протоколі мається запис від імені ОСОБА_5 , що він відмовляється від дачі пояснень у порядку ст. 63 Конституції України та дата - 19.04.2022 року.
Також у матеріалах маються повістки на ім'я ОСОБА_5 на 15.04.2022 року, 19.04.2022 року, 19.04.2022 року 20.04.2022 року на яких внизу є розписи слідчих про явку до них ОСОБА_5 у зазначені дати. ОСОБА_5 також з'явився і у судове засідання на 22.04.2022 року. Тобто, фактично у судовому засіданні станом на час розгляду клопотання не встановлено, що ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Водночас, слідчий суддя зобов'язаний перевірити обґрунтованість підозри, яка містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства), § 32).
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» має динамічний характер, тобто з плином часу така підозра в учиненні кримінального правопорушення не може бути самостійною підставою для продовжування обмеження прав особи, мають бути наведені відповідні й достатні підстави (ризики), підкріплені доказами. Навіть при прийнятті першого рішення про застосування стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національні суди мають навести докази існування обґрунтованої підозри та відповідних ризиків кумулятивно.
Отже, перевірка слідчим суддею саме обґрунтованості підозри має стати бар'єром для необґрунтованого кримінального переслідування та засобом належної реалізації загальних завдань кримінального провадження - щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
В даному випадку, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор у судовому засіданні не довели, що маються обставини, які викликають обґрунтовану підозру щодо причетності ОСОБА_5 до скоєння розбійного нападу на магазин « ОСОБА_16 » 15.01.2022 року.
За поясненнями слідчого підозра ОСОБА_5 обґрунтовується лише показаннями ОСОБА_17 31.01.2022 року під час допиту та слідчого експерименту за участі останнього. Водночас, слідчий, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження ( ОСОБА_3 ), 07.02.2022 року від ОСОБА_17 отримала заяву, в якій останній фактично визнавався у скоєнні розбійного нападу та прохав слідчого провести з ним відповідні слідчі дії.
17.02.2022 року під час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна ОСОБА_17 у присутності слідчого ОСОБА_3 визнав, що він скоїв злочин, зазначивши, що його до сих пір ніхто не викликав та не допитував, хоча слідчий знає про його таку позицію.
22.04.2022 року у судовому засіданні ОСОБА_17 також наполягав на тому, що саме він скоїв розбій і 31.01.2022 року під час його допиту та слідчого експерименту надав неправдиві свідчення.
Слідчий, починаючи з 07.02.2022 року по 22.04.2022 року не перевірила показань ОСОБА_13 , пославшись лише на відсутність часу через введений у державі воєнний стан. На думку слідчого судді, вказаний факт дійсно міг вплинути на оперативність проведення слідчих дій за участю ОСОБА_17 , але не на стільки, щоб у слідчого не було часу, навіть повторно допитати ОСОБА_17 та перевірити версії останнього та ОСОБА_5 .
Слідчим суддею також досліджувалися інші матеріали кримінального провадження і документи, які були долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але вважаю, що жоден з них не свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 .
Повертаючись по рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» щодо визначення ЄСПЛ терміну «обґрунтована підозра», вважаю, що факти і інформація, повідомлена слідчим і прокурором, а також встановлені у судовому засідання обставини, не змогли б переконати об'єктивного спостерігача в обґрунтованості підозри ОСОБА_5 .
Отже, в даному випадку, вважаю, що слідчим та прокурором у судовому засіданні не надано доказів щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України.
Керуючись ст. ст. 2, 176, 177, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022082040000080, відомості про яке внесені до ЄРДР 15.01.2022 року відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику підозрюваного.
Повний текст ухвали складено 25.04.2022 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1