Справа № 304/1323/20
12 травня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарапатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , законного представника потерпілої ОСОБА_7 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070130000307 від 10 серпня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сімер, Перечинського району, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 серпня 2020 року близько 03.00 годин знаходячись за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: в кімнаті літньої кухні, попередньо запросивши свою племінницю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для того щоб вона зробила йому масаж на спині. В подальшому ОСОБА_4 , розстібнув та зняв шорти разом з нижньою білизною малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи при цьому умисел на вчинення статевого акту з останньою.
В подальшому, діючи з прямим умислом, вчиняючи дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, увів свій вказівний палець в статевий орган (піхву) своєї племінниці, після чого вже почав засовувати свій статевий член у її піхву, задовольняючи свої сексуальні потреби та не зважав на те, що потерпіла пручалась. Вирвавшись від свого дядька малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , втекла на горище домогосподарства, де пробула невизначений час. Після чого, її знайшла старша сестра ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та разом з ОСОБА_6 , звернулись по даному факту до поліції.
На момент судово - медичного обстеження на тілі малолітньої ОСОБА_6 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкірних покривах нижньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні, на внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна та лівої здухвинної ділянки. Також відмічаються свіжі розриви дівочої пліви, які на момент огляду незначно кровоточать.
Тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах нижньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні, на внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна та лівої здухвинної ділянки виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму здавлення, якими могли бути пальці рук сторонньої людини, які могли виникнути при обставинах на які вказує потерпіла і згідно п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
Наявні свіжі розриви дівочої пліви могли виникнути внаслідок введення у піхву тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук сторонньої людини, а також туго еластичний предмет, яким міг бути статевий член. Всі вище вказані ушкодження могли виникнути при обставинах на які вказує потерпіла. По давності виникнення всі вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи також розриви дівочої пліви, вкладаються в час події, яка мала місце 10.08.2020 року. Розриви дівочої пліви вказують на те, що мав місце статевий акт у природній формі. Вище перерахований комплекс ушкоджень міг виникнути внаслідок зґвалтування або спроби зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_9 , 2009 р.н.
Згідно антропометричних даних та даних судово-цитологічного дослідження потерпіла є статево не зріла.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України, - зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи вчинене щодо особи, яка недосягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, не визнав. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді.
Діючи відповідно до статті 22 КПК України, суд створив всі необхідні умови для здійснення кримінального провадження на засадах змагальності, обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими цим Кодексом засобами, забезпечив стороні обвинувачення і стороні захисту можливість надання судом всіх потрібних, на їх думку, доказів.
Як на докази вини ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 152 КК України сторона обвинувачення посилається на показання свідків та надані письмові докази.
Допитана в судовому засіданні, в присутності представника служби у справах дітей ОСОБА_10 , психолога ОСОБА_11 , неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 , повідомила, що вона проживає в АДРЕСА_1 , із мамою - ОСОБА_12 , бабусею ОСОБА_13 та чотирьма братами, трьома сестрами. Разом з ними, також в одному дворогосподарстві, тільки в іншому будинку проживає ОСОБА_4 , дядько - рідний брат її мами.
Щодо подій, що мали місце 10 серпня 2020 року, вона повідомила, що вночі вона захотіла пити, пішла в кухню. В цей час ішов її вуйко в руках ніс пиво, із кимось ішов. Спитав у неї чому вона не спить, сказав іти спати, сам пішов на кухню, щось там робив.
Вона напилась води на першому поверсі в будинку і пішла лягти на ліжко, де спала її матір. Через декілька хвилин до кімнати, де вона спала прийшов дядько ОСОБА_14 і попросив її зробити масаж. Сказав «діло зроби, а потім спати підеш». За словами потерпілої вони часто роблять йому масаж.
Далі в кімнаті, де було ліжко, він пішов та вимкнув світло в кімнаті. Після того він зняв шорти, почав пхати пальці «у тото місто», в піхву. Вона просилась додому, почала чинити йому опір. Він намагався розірвати на ній футболку. ОСОБА_4 казав ОСОБА_6 , щоб вона не кричала, при цьому не бив, але погрожував, рукою замахувався. Після того, потерпіла відчула, як він почав засовувати їй в піхву свій статевий орган і відчула різкий біль. Від цього вона почала голосно кричати, оскільки біль була велика. В цей час вона почула голоси, які доносилися з подвір'я. По голосам вона впізнала свою старшу сестру ОСОБА_15 , яка там була зі своїм хлопцем по імені ОСОБА_16 . Коли ОСОБА_4 відчинив двері, вона відразу вибігла з будинку і направилася до свого будинку, де вилізла на горище, де пробула там деякий час. Через деякий час вона почула як її гукає сестра ОСОБА_15 , на що вона обізвалася. Розпитавши у ОСОБА_6 , що із нею у своєму будинку робив дядько ОСОБА_14 , ОСОБА_15 заставила її переодягнутися, та на таксі, вони разом із ОСОБА_16 (хлопцем ОСОБА_15 ) поїхали до поліції.
Як вказала ОСОБА_17 , в цей вечір вона ОСОБА_4 , масаж не робила… Окрім того, повідомила, що ОСОБА_4 , був трохи випивший, в цей день був на річці. Неповнолітня потерпіла зазначила, що вночі вуйко її не бив, лиш замахнувся, однак бив їх усіх, бив оскільки вони не вчилися.
Психолог ОСОБА_11 зауважень щодо допиту потерпілої ОСОБА_6 не надала.
В судових дебатах потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що заяви про відсутність претензій від її імені писала її бабка.
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона особисто не була очевидцем самої події. Про обставини події узнала біля 03 години ночі, коли подзвонила донька ОСОБА_18 , і сказала що приїдуть працівники поліції. Після цього уже узнала про події які мали місце з її донькою. Пояснила, що трохи спілкувалась з донькою про події, але ОСОБА_19 не хоче після цього розмовляти з нею, тільки з психологом говорить. Поведінка дитини змінилась після події, вона стала замкненою.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , повідомила, що проживає разом із матір'ю, сестрами та братами, бабусею, за адресою АДРЕСА_1 . На одному із ними дворогосподарстві, але в окремій житловій будівлі, пристройці, проживає її вуйко, рідний брат її матері ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .
Щодо подій ночі 10.08.2020, пояснила наступне: 10.08.2020 року близько 01.00-год. вона знаходилася вдома разом з своїм хлопцем ОСОБА_20 , який ночував у неї, тому, що вони зранку мали їхати збирати ягоди «яфини». Вона вийшла на вулицю в туалет і разом із нею був і ОСОБА_21 . Вони почули плач з окремої прибудови, літньої кухні, де проживає її дядько ОСОБА_4 . Її хлопець ОСОБА_16 запитав, що чи є в її дядька в кімнаті якась дівчина. Було чутно як хтось стогне, хтось крикнув «ай больно». Після того як вона почула крик « ОСОБА_22 не трогай» зрозуміла, що це плаче її сестра ОСОБА_6 , і сказала ОСОБА_16 про це. Тоді плач припинився. Вуйко вийшов на вулицю спитав «що кричите». Після цього вона ( ОСОБА_15 ) пішла шукати свою сестру. В кімнату до дядька вони не заходили, оскільки боялися. Через деякий час вона знайшла свою сестру в їх будинку на горищі. Вона була дуже налякана. Майка порвана, були сліди крові. ОСОБА_15 почала питати в неї, що сталося ї ОСОБА_19 розповіла їй, що їх дядько ОСОБА_4 почав засовувати свій палець їй в піхву та ввів свій статевий член їй в піхву. Почувши це, ОСОБА_15 сказала сестрі, щоб вона переодяглася, вона сказала ОСОБА_16 , що треба йти звертатися в поліцію, і він викликав таксі та вони втрьох поїхали в Перечинське ВП.
Свідок повідомила, що ОСОБА_19 була в шоковому стані, майка на ній була мало порвана. Крім цього, вказала, що саму подію не бачила, однак чула, що кричить сестра ОСОБА_19 . Свідок вказала і на те, що зі сторони дядька ОСОБА_4 , були домагання і відносно неї також раніше в дитинстві.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , повідомив, що він декілька днів проживав разом із своєю співмешканкою ОСОБА_23 , разом із якою проживають її мама, бабка, брати та сестри. Окрім того, з ними на одному домогосподарстві у іншому житловому будинку проживає ОСОБА_4 , дядько ОСОБА_23 , рідний брат її матері ОСОБА_7 .
Щодо обставин справи повідомив, що було літо, біля 2 години ночі. Спали вдова в с. Сімерах, в будинку ОСОБА_15 . Так, вночі він із «жоною» ОСОБА_23 , пішли в туалет. Почув крики дитини « ОСОБА_24 », кричала декілька разів. Сказав про це ОСОБА_15 . Вона прислухалася, і сказала, що то голос її сестри. Повідомив, що туалет знаходиться на подвір'ї, 5-6 метрів від кімнати ОСОБА_4 .
ОСОБА_20 , повідомив, що коли ОСОБА_25 сказала, що те саме він зробив і з нею, то він вдарив кулаком у двері. Через деякий час, на подвір'я вийшов ОСОБА_4 , почав кричати щоб вони йшли спати. Як вибігла ОСОБА_19 , він не бачив. Із ОСОБА_19 говорила ОСОБА_15 , бо мала його боялася. Потім вони поїхали в поліцію.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 , повідомила, що працює вчителем у Сімерській гімназії Перечинської міської ради Закарпатської області, та являється класним керівником класу в якому навчається потерпіла ОСОБА_6 .
З приводу подій що мали місце вночі з 09 на 10 серпня 2020, повідомила, що 09.08.2020 весь день бачила сім'ю на річці. На наступний день дитина (потерпіла) перестала спілкуватись.
Класний керівник зазначила, що ОСОБА_19 друзів мало має, інколи не ходила в школу, крала у дітей гроші.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , повідомила, що працює психологом у навчальному закладі де навчається потерпіла.
Свідок повідомила, що в період часу, коли мала місце подія, вона перебувала у щорічній оплачуваній відпустці. Їй передзвонили і запитали,чи може вона поїхати до ОСОБА_6 . Вона поїхала, бачила неповнолітню потерпілу на другий день після події. За словами свідка, неповнолітня потерпіла була збентежена, плакала. Як показала свідок, у неї дуже тісний контакт з дитиною ( ОСОБА_6 ) але вона навіть не згадала хто вона.
Зі слів свідка, неповнолітня потерпіла розповіла, що вночі спустилася щоб попити води. Її вуйко просив зробити йому масаж. На запитання психолога чому вона не кричала, неповнолітня потерпіла сказала, що розплакалась.
Свідок зазначила, що не запитувала про події, щоб не травмувати її. За словами психолога будь-яка дитина може фантазувати, але ніколи не брехала їй. Крім цього свідок вказала на те, що в цьому віці навряд чи дитина фантазувала щодо цієї події. Вона навіть не зрозуміла, що відбулося.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 , повідомила, що вона проживає в АДРЕСА_1 , в одній хаті зі своєю донькою ОСОБА_29 , та її дітьми. Також із ними в літній кухні живе і її син ОСОБА_4
Повідомила, що вдень усі були на річці. Вночі з 09 на 10 серпня 2020 була вдома, її розбудили, вона спить на горищі. Саму подію вона не чула та не бачила, приїхала поліція, увели ОСОБА_30 . Як повідомила ОСОБА_28 , вважає ОСОБА_30 невинним, що його підставили. Вказує на те, що у них були нормальні відносини між ними всіма.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 , племінник ОСОБА_4 , рідний брат потерпілої, повідомив що проживає окремо, в АДРЕСА_2 .
Свідком події він не був. Як показав свідок, він вже рік не проживає в с. Сімер, однак в ту ніч, ночував в селі, спав у будинку. Разом із тим коли він проснувся, то все вже закінчилося. За його словами перша проснулася бабуся, вона спала внизу.
Вважає, що старша сестра Свєта підставила дядька. На його думку дядько не ґвалтував малу. При цьому свідок повідомив, що Свєта мала конфлікт із дядьком, та могла наговорити потерпілу, щоб та так казала. Свідок зазначив, що сусід ОСОБА_32 , теж чув про конфлікт, який також вважає, що ОСОБА_15 могла намовити молодшу сестру.
Окрім того, як повідомив свідок, в цей день ОСОБА_14 (обвинувачений) був випивший.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 , повідомила, що проживає по АДРЕСА_3 , сусідка сім'ї неповнолітньої потерпілої, та є хресною мамою неповнолітньої ОСОБА_6 .
Як пояснила свідок, вона проснулася, побачила поліцейських. Щодо подій ночі із 09 на 10 серпня 2020 зазначила, що відносно самої події не бачила і не чула. Про те, що ОСОБА_4 , зґвалтував ОСОБА_34 , сказала її матір. Свідок повідомила, що чула, як мати потерпілої сказала, «Ну от, ОСОБА_35 це зробив». Свідок повідомила, що зранку мала сестра казала, що хай ОСОБА_35 там здихає.
Щодо обвинуваченого, то свідок повідомила, що він заставляв дітей працювати та прибирати, нічого поганого про нього сказати не може.
Як повідомила свідок, її чоловік ОСОБА_36 , в хороших відносинах із ОСОБА_4 , разом їздять на заробітки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 , повідомив, що проживає, по АДРЕСА_3 , проживає поряд сім'ї неповнолітньої потерпілої, перший сусід, є чоловіком ОСОБА_33 , хресної неповнолітньої ОСОБА_6 . У нього дружні стосунки із ОСОБА_4 , сусідські.
Свідок повідомив, що проснулися із жінкою, від того, що на вулиці була поліція. Свідок повідомив, що до того був ряд подій. Юра старався тримати порядок в будинку. Однак це не подобалося Свєті, (старшій доньці ОСОБА_7 ) їй це заважало. Між ними постійно виникали сварки та конфлікти. Зі слів свідка, Свєта жила із ОСОБА_37 , ОСОБА_35 (обвинувачений) їм заважав.
Разом із тим, щодо самої події, зґвалтування, то свідок повідомив, що безпосередньо нічого не бачив і не чув.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 , повідомив, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , є сусідом сім'ї неповнолітньої потерпілої. Він пам'ятає цю дату, оскільки 09 серпня у нього день народження.
За словами свідка в цей день його в селі не було, коли приїхав розпитував, що сталося. Йому розповіли про те, що нібито ОСОБА_14 зґвалтував малу ОСОБА_34 . На його думку такого не могло бути. Він вважає, що це розправа дітей над ОСОБА_39 . Свідок повідомив, що чув як племінниця казала, що йому вже кінець ( ОСОБА_40 ).
Щодо неповнолітньої потерпілої то свідок вказав на те, що раніше міг бачити Катю в місті Перечин, саму без мами. Могла і піти з будинку на три місяці. Свідок повідомив, що ОСОБА_41 могла проявляти агресію, поводитися агресивно по відношенні до інших дітей, про це розказували діти.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , то свідок повідомив, що знайомі вони з дитинства, разом їздили на рибалку. Позитивна людина.
Крім показань потерпілої і свідків, в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 за ч.4 ст. 152 КК України сторона обвинувачення посилається на надані суду й безпосередньо досліджені ним письмові докази зокрема:
Згідно наявного в матеріалах справи протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, 10.08.2020 року о 07 год. 00 хв., до Перечинського ВП звернулася гр. України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила, що 10.08.2020 близько 03 год. 00 хв.,її брат гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем свого проживання зґвалтував її малолітню доньку гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканка, АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 19.06.2009 матір'ю вказано ОСОБА_7 .
Згідно характеристики наданої директором Сімерської гімназії Перечинської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_6 навчається в Сімерській гімназії з 2015 року. За роки навчання учениця показала себе, як зі зниженою мотивацією до навчального процесу. За характером замкнута, спокійна, вразлива, недовірлива дівчинка, має друзів у класі, на зауваження реагує холодно, без інтересу, але не агресивно, дуже дисциплінована, майже ніколи не вступає в конфлікти з вчителями та однокласниками, не порушує норм та правил поведінки, має позитивне ставлення до трудової діяльності: завжди відповідально ставиться до виконання. З дівчинкою, постійно займається психолог гімназії. Катерина виховується в неповній в багатодітній сім'ї.
Згідно протоколу огляду від 10.08.2020 року проведеного ст. слідчим Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, на підставі добровільної згоди, у присутності понятих, було проведено огляд дворогосподарства АДРЕСА_4 у житловій будівлі вказаного дворогосподарства, було виявлено та вилучено наматрацник червоного кольору зі слідами біологічного походження та рушник сірого кольору на якому виявлено сліди біологічного походження. Також, в ході огляду виявлено та вилучено чоловічу футболку бірюзового кольору із плямами.
Окрім того, під час огляду на сходах до двоповерхового житлового будинку (який знаходиться на вказаному дворогосподарстві) біля дверей виявлено дитячі джинсові шорти синього кольору з плямами білого, або близького до нього кольору та дитяча футболка сірого кольору зі слідами бурого кольору схожими на кров - вказані речі в ході огляду було вилучено.
Згідно протоколу огляду від 10.08.2020, було вилучено спідню білизну (дитячі труси), що надані для огляду малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності своєї матері, ОСОБА_7 . За словами ОСОБА_6 , у вказану спідню білизну вона була одягнена до та після статевого акту. Також в ході огляду було вилучено чоловічі труси, які добровільно видав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його словами він був одягнений в них до та після статевого акту.
Згідно протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, 10.08.2020 року о 06 год. 50 хв. було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно заключення протоколу медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголя та стану сп'яніння від 10.08.2020 року №646, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , твереза.
Згідно постанови слідчого від 10.08.2020 року, червоний наматрацник зі слідами біологічного походження, рушник сірого кольору зі слідами біологічного походження, бірюзову чоловічу футболку зі слідами біологічного походження, джинсові дитячі шорти синього кольору зі слідами біологічного походження, сіру дитячу футболку зі слідами бурого кольору, схожі на кров, дитячу нижню білизну на чоловічу нижню білизну визнано речовими доказами по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070130000307, та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Згідно довідки, що виданої ЦНАП Перечинської міської ради за №322 від 10.08.2020, склад сім'ї ОСОБА_4 , 1984 р.н., ОСОБА_28 , 1955 року народження, - мати.
Згідно характеристики на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видана ЦНАП Перечинської міської ради від 10.08.2020, останній проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , в дворогосподарстві матері - пенсіонерки; не одружений, тимчасово не працює, сезонний робітник; скарг та нарікань з боку сусідів та односельчан на нього в адм. будинок села не поступало; до адміністративної відповідальності виконкомом міської ради не притягався.
Згідно довідки наданої КНП «ПЕРЕЧИНСЬКА РАЙОННА ЛІКАРНЯ» Перечинської районної ради Закарпатської області від 12.08.2020 №1270/2020, гр.. ОСОБА_4 , 030.08.1984 року народження, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Згідно довідки наданої Ужгородським міжрайонним відділенням СМЕ від 11.08.2020 року, 10.08.2020 року було проведено огляд неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_3 , так, в неї було виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців на стегнах, синці на лівій здухвинній ділянці, а також свіжий розрив дівочої пліви, що можуть бути характерними для зґвалтування.
Відповідно до висновку експерта №352 від 10.08.2020 року, за результатами СМЕ громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , меш. АДРЕСА_3 ( в період з 10.08.2020 по 01.09.2020) на момент судово - медичного обстеження на тілі останнього, виявлено тілесні ушкодження у вигляді : рани в ділянці долонної поверхні лівої кисті, саден на шкірних покривах передньо-правої поверхні грудної клітки під соском та зовнішньої поверхні верхньої третини правої гомілки. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих тупогранних предметів по механізму тертя-ковзання, а також не виключено при ударянні об такі. По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження можуть вкладатися в час події, яка мала місце в ніч з 09.08.2020 р. на 10.08.2020 року. Дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. “Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
Згідно висновку експерта №1498 від 20.08.2020 року, за результатами проведення судово-токсикологічної експертизи кров з вени громадянина ОСОБА_4 , 1984 р.н., в крові не виявлено метиловий, етиловий, н-пропіловий, н-бутиловий, н-аміловий спирт та їх ізомери (Забір крові проведено 10.08.2020 р. о 09.07 год.).
Згідно висновку експерта №1497 від 19.08.2020 року, за результатами проведення судово-токсикологічної експертизи кров з вени громадянина неповнолітньої ОСОБА_6 , 2009 р.н., в крові не виявлено метиловий, етиловий, н-пропіловий, н-бутиловий, н-аміловий спирт та їх ізомери (Забір крові проведено 10.08.2020 р. о 15.00 год.).
Згідно висновку експерта №79 (за результатами експертизи проведеної в період з 26.08.2020 по 31.08.2020), при судово - цитологічному дослідженні мазків-відбитків та змивів з статевого члена громадянина ОСОБА_4 в об. №№ 1, 2 виявлені тільки поодинокі безядерні епітеліальні клітини, статеву і групову належність яких встановити не виявляється можливим в зв'язку з повною відсутністю ядер, придатних для цитологічного дослідження. В мазках - відбитках та змиві з статевого члена громадянина ОСОБА_4 (об.№№ 1,2) кров та епітеліальні клітини піхви не знайдені.
У висновку експерта №76 ( за результатами проведеної в період з 25.08.2020 по 28.08.2020 експертизи), вказано на те, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту пальців рук потерпілої ОСОБА_6 в об. №№ 1, 2 виявлені епітеліальні клітини людини, які належать особі жіночої генетичної статі. Окрім того, вказано на те, що враховуючи групу крові потерпілої ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_4 та результати проведеного дослідження, можна зробити висновки, що знайдені в піднігтьовому вмісті пальців рук потерпілої ОСОБА_6 епітеліальні клітини людини жіночої генетичної статі можуть походити за рахунок епітеліальних клітин самої потерпілої ОСОБА_6 . Не виявлення антигена В, властивого підозрюваному ОСОБА_4 , піднігтьовому вмісті пальців рук неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 (об. №№ 1, 2) дозволяє виключити можливість домішку його епітеліальних клітин. В піднігтьовому вмісті пальців рук неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 (об. №№ 1,2) кров не знайдена.
Згідно висновку експерта №75 (експертиза проведена в період з 19.08.2020 по 21.08.2020) за результатами проведення судово-медичного дослідження мазків вмісту піхви неповнолітньої ОСОБА_6 , 2009 р.н., у неповнолітньої ОСОБА_6 , встановлена помірна активність естрогенних гормонів, про що свідчить глікогеновий індекс - 71 % та індекс дозрівання, який відповідає ІІ-ІІІ типу реакції мазка.
Згідно висновку експерта №77 (експертиза проведена в період з 26.08.2020 по 28.08.2020), за результатами проведення експертизи піднігтьового вмісту пальців правої руки підозрюваного ОСОБА_4 , при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту пальців правої руки (об. № 1) підозрюваного ОСОБА_4 , виявлені епітеліальні клітини людини, генетичну стать та групову належність яких встановити не виявляється можливим, в зв'язку з відсутністю ядер придатних для цитологічного дослідження. В піднігтьовому вмісті пальців правої руки (об. №1) підозрюваного ОСОБА_4 кров не виявлена.
Згідно висновку експерта №454 кров потерпілої ОСОБА_6 2009 р.н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.
Згідно висновку експерта №455 кров підозрюваного ОСОБА_4 , 1984 р.н., відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.
Згідно висновку експерта №434 (експертиза проведена в період з 12.08.2020 по 13.08.2020) за результатами проведення судово-медичної експертизи мазка і тампону із вмістом піхви неповнолітньої ОСОБА_6 , 2009 р.н. в мазках /об. №№1,2,/ та у тампоні /об.№3/ із вмістом піхви неповнолітньої ОСОБА_6 , 2009 р.н., сперматозоїди не знайдені.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №122 від 27.08.2020 року, проведеної стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічний стан: у свідомості, орієнтований правильно. Розлади у сфері сприйняття, маячні ідеї не виявлені. В контакт вступає по суті. Мислення не порушене, помірне за темпом. Розуміє мету направлення на експертизу. Підтверджує покази, які давав у процесі слідства. Свій вчинок пояснює станом сп'яніння. Зневажливо відгукується про сестру та її дітей: «сестра жодного дня не працювала.... дітей нагуляла від різних чоловіків діти невиховані…» Знає про наступну кримінальну відповідальність. Пам'ять, інтелект не порушені. Емоційно адекватний. Настрій рівний.
На підставі вивчення матеріалів кримінального провадження №12020070130000307, медичної документації, даних освідчення, судово-психіатрична експертна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. За своїм психічним станом ОСОБА_4 міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, як у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, а саме 10.08.2020 року, може і в теперішній час. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.
Згідно висновку експерта №353 від 10.09.2020 року, за результатами проведення СМЕ малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , меш. АДРЕСА_3 , учениці 6-го класу, на момент судово - медичного обстеження на тілі малолітньої ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкірних покривах нижньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні, на внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна та лівої здухвинної ділянки. Також відмічаються свіжі розриви дівочої пліви, які на момент огляду незначно кровоточать.
Тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах нижньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні, на внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна та лівої здухвинної ділянки виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму здавлення, якими могли бути пальці рук сторонньої людини, які могли виникнути при обставинах на які вказує потерпіла і згідно п.2.3.5. “Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.
Наявні свіжі розриви дівочої пліви могли виникнути внаслідок введення у піхву тупих
твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук сторонньої людини, а також туго еластичний предмет, яким міг бути статевий член. Всі вище вказані ушкодження могли виникнути при обставинах на які вказує потерпіла.
По давності виникнення всі вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи також розриви
дівочої пліви, вкладаються в час події, яка мала місце 10.08.2020 року.
Розриви дівочої пліви вказують на те, що мав місце статевий акт у природній формі. Вище перерахований комплекс ушкоджень міг виникнути внаслідок зґвалтування або
спроби зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_6 , 2009 р.н. Згідно антропометричних даних та даних судово-цитологічного дослідження потерпіла є статево не зріла.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №455 від 30.09.2020, за результатами проведеної відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , експертизи: рівень загального психологічного розвитку малолітньої ОСОБА_6 відповідає її фактичному вікові; у неї немає розумової відсталості, однак відмічається педагогічна занедбаність; їй притаманна нормальна пам'ять, вона може відтворювати фактичний перебіг вчинюваних із нею дій у досліджуваній ситуації, але через її малолітній вік вона не розуміла фактичний зміст та не розуміла соціального значення цих дій. Проте чинила посильний опір, сильно кричала, тому що відчувала сильний біль.
Згідно висновку експертизи, ОСОБА_6 здатна правильно сприймати фактичний перебіг учинюваних із нею дій та може давати про це відповідні показання; у ОСОБА_6 немає підвищеної навіюваності; у справі немає даних про те, що Пацкань дає показання під впливом інших осіб; у ОСОБА_6 немає підвищеної схильності до фантазування.
Згідно висновку експертизи, на час її проведення, малолітня ОСОБА_6 , спокійна, в неї немає страхів. Питання щодо моральної шкоди залежить від того, чи нанесені ОСОБА_6 страждання, шкода її психічному здоров'ю. Не будучи медичним експертом, експерт-психолог не може давати висновок про стан здоров'я ОСОБА_6 .
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину відносно потерпілої та критично відноситься до таких тверджень, що ніяких інтимних відносин між ними не було, оскільки такі твердження сторони захисту спростовуються показаннями самої потерпілої ОСОБА_6 , яка з впевненістю, вільно, чітко, детально та послідовно розповіла про обставини її згвалтування ОСОБА_4 ..
Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_6 , суд виходить з того, що допит в судовому засіданні малолітньої проводився з дотриманням вимог ст. 226, 354 КПК України за участю представника органу опіки та піклування, педагога та психолога, крім того, такий допит проводився з іншого приміщення суду в режимі відеоконференції.
Після допиту малолітньої потерпілої педагог та психолог суду показали, що питання потерпілій ОСОБА_6 були поставлені в зрозумілій формі, тиску при цьому на потерпілу не було і суд може взяти до уваги надані нею відповіді.
Суд не має підстав ставити під сумнів показання потерпілої, оскільки вони узгоджуються з представленими стороною обвинувачення письмовими доказами, у тому числі з висновком №353 від 10.09.2020 року відносно потерпілої, який також спростовує доводу сторони захисту, відповідно до якої у потерпілої виявлені тілесні ушкодження якими могли бути пальці рук сторонньої людини, які могли виникнути при обставинах на які вказує потерпіла. Також відмічаються свіжі розриви дівочої пліви, які могли виникнути внаслідок введення у піхву тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук сторонньої людини, а також туго еластичний предмет, яким міг бути статевий член. Всі вище вказані ушкодження могли виникнути при обставинах на які вказує потерпіла. По давності виникнення всі вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи також розриви
дівочої пліви, вкладаються в час події, яка мала місце 10.08.2020 року. Розриви дівочої пліви вказують на те, що мав місце статевий акт у природній формі. Вище перерахований комплекс ушкоджень міг виникнути внаслідок зґвалтування або спроби зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_6 , 2009 р.н. ; протоколом огляду місця події, якою зафіксована обстановка у будинку після скоєння злочину.
Показання потерпілої, підтверджені показаннями допитаних судом свідків - ОСОБА_8 , яка бачила малолітню потерпілу безпосередньо після пригоди в будинку на горищі; та свідка ОСОБА_20 , який перебував в будинку та чув крики дитини; зазначеним свідкам ОСОБА_6 повідомила, що її згвалтував ОСОБА_4 ..
Показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_20 у суду немає підстав не вірити, оскільки їх показання логічні, стабільні, несуперечливі, підтверджені взаємно, а також підтверджені іншими доказами по справі, зокрема показаннями потерпілої, даними протоколу огляду місця події та висновком судово медичної експертизи відносно потерпілої.
Суд критично оцінює доводи обвинуваченого щодо його поганих стосунків зі свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_20 , які нібито оговорили ОСОБА_4 , оскільки він знав багато компромата на ОСОБА_8 та у них були погані відносини. В судовому засіданні не встановлено підстав та причин обмовляти обвинуваченого ОСОБА_4 з боку потерпілої ОСОБА_6 та її сестри ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_20 .. Допитані інші свідки в судовому засіданні не були очевидцями самої події, та стосуються характеризуючи даних відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Посилання захисника на ту обставину, що малолітня потерпіла схильна, до неправдивих свідчень, суд відхиляє, адже згідно висновку судово-психіатричного експерта №455 від 30.09.2020, за результатами проведеної відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , потерпіла здатна правильно сприймати фактичний перебіг учинюваних із нею дій та може давати про це відповідні показання; у ОСОБА_6 немає підвищеної навіюваності; у справі немає даних про те, що ОСОБА_6 дає показання під впливом інших осіб; у ОСОБА_6 немає підвищеної схильності до фантазування.
Слід відзначити, що позиція сторони захисту в частині того, що ніяких протиправних дій щодо потерпілої ОСОБА_4 не вчиняв, є неспроможною, та такою, що не відповідає ані зафіксованій оглядом обстановці місця події, ані характеру та наявності тілесних ушкоджень потерпілої, і нічим не підтверджується, а, навпаки, спростовується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказів, якими в повному обсязі вичерпно підтверджено висновки слідства щодо фактичних обставин кримінального правопорушення та правильності його правової кваліфікації.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.152 КК України, а саме: зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи вчинене щодо особи, яка недосягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своєму рішенні у справі «М.С. проти Болгарії» (заява № 39272/98, рішення від 4 грудня 2003 року) Європейський суд з прав людини визначив, що держава має позитивні зобов'язання відповідно до статті 3 та 8 Європейської конвенції з захисту прав людини і основних свобод, які передбачають наявність покарання та ефективне розслідування здійснення будь-яких сексуальних контактів без згоди потерпілої. В судовому рішенні зазначено, що визначення зґвалтування, як злочину, який здійснюється з застосуванням фізичної сили або інших погроз не відповідає Конвенції. Відповідно до цього рішення зґвалтуванням є будь-який сексуальний контакт без волі потерпілої незалежно від інших умов.
Із врахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме рішень «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, де зазначено, що при оцінці доказів, як правило, застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання - не встановлено.
Суд не приймає до уваги висновок експерта №1498 від 20.08.2020 року відповідно до якого в крові ОСОБА_4 не виявлено метиловий, етиловий, н-пропіловий, н-бутиловий, н-аміловийспирт та їх ізомери.
Приймаючи до уваги, що такий огляд обвинуваченого проведений більше ніж через 6 годин після подій, потерпіла суду показала, що обвинувачений під час вчинення злочину був п'яний, свідки вказували що ОСОБА_4 був перед подією випивший, а сам обвинувачений в суді не заперечував, що вживав алкогольні напої.
Суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 під час вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, обтяжчуючою його покарання.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України) та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння (п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України).
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, а також дані про особу обвинуваченого який має постійне місце проживання, неодружений, характеризується позитивно за місцем проживання, на обліку в психіатра чи нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, встановлює що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Відповідно до ст.ст. 17, 19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.
Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.
Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.
Норма ч.4 ст. 152 КК України забороняє вчиняти будь-які дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло потерпілої особи, яка не досягла 14 років, з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, незалежно від її добровільної згоди.
Ця норма направлена на захист прав дитини як потерпілої особи, тому й запроваджується абсолютна заборона нашкодити її статевій свободі, навіть за її добровільної згоди. Законодавець, вводячи таке табу на посягання на статеву свободу дитини навіть з урахуванням її добровільної згоди, обґрунтовує своє рішення тим, що особа, яка не досягла чотирнадцяти років, через свій малий вік не може адекватно сприйняти події та усвідомлювати наслідки прийнятого рішення.
З урахуванням ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим злочину, який скоєно обвинуваченим відносно малолітньої дитини, проти її життя та здоров'я,проти її особистої волі, з посяганням на недоторканість, які мають характер насильницьких, відсутності пом'якшуючих покарання обставин обвинуваченого, тяжкості наслідків - фізичних та моральних страждань, завданих потерпілій та тих наслідків, які можуть негативно проявитися у майбутньому в статевому розвитку неповнолітньої потерпілої, умисної форми вини обвинуваченого у вчиненому; з урахуванням даних щодо особи винного, на підставі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, для досягнення цілей покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім для досягнення мети покарання.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Судові витрати за проведення у справі експертиз відсутні.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 4 ст. 152 КК України, ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, призначивши покарання за ч. 4 ст. 152 КК України у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання - 10.08.2020 року о 06 год. 50 хв..
Речові докази у провадженні: червоний наматрацник зі слідами біологічного походження, рушник сірого кольору зі слідами біологічного походження, бірюзову чоловічу футболку зі слідами біологічного походження, дитячі джинсові шорти синього кольору зі слідами біологічного походження, дитячу футболку сірого кольору зі слідами бурого кольору, схожими на кров, та дитячу і чоловічу нижню білизну знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його оголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1