Справа № 505/3414/19
Провадження № 2/505/490/2022
12.05.2022 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-
Позивач ОСОБА_1 18 жовтня 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з відповідачки на його користь матеріальну шкоду в розмірі 103483,64 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 19 вересня 2018 року вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850,00 грн. Так як, в червні 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , помітивши, що з кишені одягу ОСОБА_1 , який перебував у неї в гостях, випала його банківська картка ПАТ КБ «ПриватБанк», вирішила незаконно заволодіти нею та в подальшому викрасти грошові кошти, які знаходяться на рахунку останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , таємно викрала банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_1 , за допомогою якої, отримавши доступ до особистого банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , в період часу з 14.06.2017 по 30.10.2017, шляхом здійснення різних платіжних операцій та зняття готівки, заволоділа грошовими коштами, які перебували на рахунку потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 27290,79 грн., чим завдала потерпілому матеріальну шкоду.
Своїми діями ОСОБА_2 заподіяла позивачу матеріальну шкоду в загальному розмірі 103483,64 грн., виходячи із витрачених коштів, які перебували на рахунку позивача в сумі 27290,79 грн. та заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 76192,85 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №24994538/14874185 від 18.09.2019.
Також йому було завдано моральну шкоду, що полягає в душевних стражданнях, постійних головних болях, змушений проходити медичні обстеження та курси лікування, в результати порушений привичний спосіб життя та спілкування з рідними та друзями, так як погашення кредитних коштів, викрадених відповідачем, негативно позначаються на сімейному бюджеті, також погіршилися стосунки в сім'ї. При таких обставинах, враховуючи інтенсивність, глибину страждань, їх тривалість, моральну шкоду оцінив в розмірі 10000,00 грн.
На момент подачі позову матеріальні та моральні збитки добровільно відповідачкою йому не відшкодовано. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь матеріальну шкоду в розмірі 103483,64 грн. та моральну шкоду завдану злочином в розмірі 10000,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, телефонограмою повідомив про неможливість з'явитися в судове засідання, просив розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягав та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Про судове засідання, відповідачка була повідомлена належним чином про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суду не повідомила, відзиву та заяв про розгляд справи у її відсутність не надавала.
Крім того, виклик відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Котовського міськрайонного суду Одеської області, що є належним повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850,00 грн.
Згідно вказаного вироку Котовського міськрайонного суду Одеської області реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення грошових коштів, ОСОБА_2 в червні 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , помітивши, що з кишені одягу ОСОБА_1 , який перебував у неї в гостях, випала його банківська картка ПАТ КБ «ПриватБанк», вирішила незаконно заволодіти нею та в подальшому викрасти грошові кошти, які знаходяться на рахунку останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , таємно викрала банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_1 , за допомогою якої, отримавши доступ до особистого банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , в період часу з 14.06.2017 по 30.10.2017, шляхом здійснення різних платіжних операцій та зняття готівки, заволоділа грошовими коштами, які перебували на рахунку потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 27290,79 грн., чим завдала потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» за №24994538/14874185 від 18.09.2019 виданій ОСОБА_1 , про те, що станом на 18.09.2019 має перед АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 76192,85 грн.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 15.02.2018, до чергової частини Подільського ВП ГУНП в одеській області 14.02.2018 надійшла письмова заява від ОСОБА_1 , про те, що в період часу з травня 2017 року по січень 2018 року, невідома особа, таємно, під час користування його банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк», чим завдала йому матеріальний збиток на суму 27290,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з вищевказаного вироку, потерпілий від кримінального правопорушення ОСОБА_1 з цивільним позовом в межах кримінального провадження не звертався.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку передбачених законом.
Відтак, щодо вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 103483,64 грн. суд прийшов до такого. Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» за № 24994538/14874185 від 18.09.2019 виданій ОСОБА_1 , підтверджено, що станом на 18.09.2019 останній має перед АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 76192,85 грн., проте детального розрахунку боргу, відомості за який період позивач володіє данною банківською карткою, та інформації щодо володіння ОСОБА_2 банківською карткою в період з травня 2017 року по січень 2018 року до суду не надано.
Тому, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягають частковому задоволенню в розмірі 27290,79 грн.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зауважує таке.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості, а також майнового стану цивільного відповідача.
В обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., позивач ОСОБА_1 зазначає, що протиправними діями відповідачки його моральному здоров'ю спричинено значної матеріальної шкоди, тому що полягає в душевних стражданнях, постійних головних болях, змушений проходити медичні обстеження та курси лікування, в результати порушений привичний спосіб життя та спілкування з рідними та друзями, так як погашення кредитних коштів, викрадених відповідачем, негативно позначаються на сімейному бюджеті, також погіршилися стосунки в сім'ї.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 пережив душевні хвилювання, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки ОСОБА_2 , що вказує про те, що йому дійсно була завдана моральна шкода.
Визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, враховує, що грошові кошти позивачу до цього часу не повернуті, і його звичайний спосіб життя було порушено.
Відтак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру моральної шкоди в сумі 1000,00 грн., що підлягає стягненню з відповідачки.
Стаття 2 ЦПК України визначає одним із основних принципів цивільного судочинства змагальність сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3,4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
За положеннями ч.ч. 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи на підставі п. 6 та п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, з відповідачки підлягає до стягнення судовий збір на користь держави у розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 1166, 1177, 1122 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 11-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: с. Олександрівка, Кодимської міської громади Подільського району Одеської області, матеріальну шкоду, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 27290,79 грн. та моральну шкоду завдану злочином в розмірі 1000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 12 травня 2022 року.