Справа № 752/1687/22
Провадження №: 3/752/2540/22
11 травня 2022 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 , 23 грудня 2021 року о 12:05, керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві на Одеському шляхопроводі в напрямку просп. Ак. Глушкова, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився. Повідомив, що під час керування автомобілем був зупинений співробітниками поліції у зв'язку із порушенням ПДР. В ході бесіди поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога. Стверджував, що від проходженя огляду він не відмовлявся , оскільки у стані наркотичного сп'яніння не перебував, натомість лише просив почекати його захисника, оскільки бажав, щоб той був присутнім при огляді. Співробітник поліції відмовився чекати захисника та склав протокол про відмову від проходження огляду. Після цього ОСОБА_1 самостійно поїхав до лікарні та пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
В судовому засіданні досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 333633 від 23.12.2021, відповідно до якого на пропозицію співробітника поліції у зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння - звужені зіниці очей, що нереагують на світло, тремтіння вік, тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння, копію постанови по накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, довідку щодо проведення заходів із встановлення місця проживання, відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а також письмові пояснення ОСОБА_1 та висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 23.12.2021.
Так, за результатами перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 який керував транспортним засобом, після виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, на неодноразові вимоги співробітника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, хоча й не висловлювався ствердно про відмову від проходження огляду, однак фактично ухилявся від забезпечення доставки його поліцейським до закладу охорони здоров'я в межах двох годин з моменту зупинки, мотивуючи відсутністю захисника.
Таким чином, після неодноразових вимог проїхати на огляд до закладу охорони здоров'я та роз'яснення наслідків відмови від огляду, поліцейським правильно було розцінено дії ОСОБА_1 як ухилення від проходження в установленому порядку медичного огляду, за результатми чого складено протокол.
Бажання ОСОБА_1 дочекатися захисника перед проходженням огляду, не звільняло його від передбаченого п. 2.5 ПДР обов'язку виконати законну вимогу поліцейського та у присутності останнього пройти медичний огляд. Крім того, як видно з долученого до матеріалів справи відеозапису, під час розгляду поліцейським на місці зупинки справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КупАП на присутності захисника останній не наполягав.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння та самостійно звернувся до закладу охорони здоров'я для проходження відповідного огляду також не спростовують наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в даному випадку відповідальність настає не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Також, відповідно до приписів ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 23.12.2021 о 12:30, а медичний огляд у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» останній пройшов 23.12.2021 о 16:30, тобто поза межами визначеного у ст. 266 КУпАП строку.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю.Ф.Токман