Справа № 346/5209/21
Провадження № 2/346/295/22
12 травня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю: секретаря Сав'яка О.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Букатюк М.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Коломийська міська рада як орган опіки та піклування, про визначення способу участі батька у вихованні дитини, -
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебувала з відповідачем в шлюбі, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 11.01.2019 року шлюб між сторонами розірвано, вказаного сина залишено проживати з його матір'ю. Впродовж тривалого часу між сторонами існує спір щодо участі відповідача у вихованні сина, а саме періодичності та місця побачень, оскільки відповідач часто у незручний для позивача час приходить відвідувати сина, який немає бажання бачитись з батьком. 27.11.2018 року виконавчим комітетом Коломийської міської ради прийнято рішення, яким встановлено відповідачу графік побачень із сином, а саме: кожного вівторка, четверга та суботи з 11:00 год. до 13:00 год. в присутності матері дитини. 08.07.2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини внесено зміни в рішення від 27.11.2018 року та рекомендовано позивачу дозволити відповідачу кожного четверга з 11:00 год. до 13:00 год. проводити час із сином без присутності матері. Зазначає, що вона не чинить перешкод в участі батька у вихованні їхньої дитини. Однак, при спілкуванні із сином відповідач проявляє агресію до неї та до сина, чинить психологічне насильство щодо останнього. Дитина, коли бачить відповідача, замикається в собі, плаче, кличе на допомогу. Наведене не стримує відповідача та проти волі сина він бажає спілкуватись з останнім, що дуже негативно впливає на його психологічний стан. Крім того, з приводу протиправної поведінки відповідача позивач неодноразово зверталася до правоохоронних органів, в результаті чого його притягували до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Також в провадженні Коломийського міськрайонного суду знаходиться на розгляді кримінальне провадження про обвинувачення відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Зважаючи на вік дитини, відповідні особливості дитини відповідного віку, позивач просить встановити спосіб участі батька у вихованні дитини, а саме визначити порядок його особистих зустрічей із сином за графіком: кожну другу та четверту суботу місяця з 11:00 год. до 13:00 год. в присутності матері за місцем проживання дитини або в місцях проведення відпочинку та дозвілля з урахуванням бажання дитини та стану здоров'я, а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із 908 грн. сплаченого судового збору.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві та просить ці вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач також пояснила, що близько 4 років тому розлучилась з відповідачем, оскільки він себе агресивно поводив, лікувався від алкоголізму, дозволяв собі кричати на всіх. Прогулюючись із дитиною, він систематично поводиться агресивно. Вона неодноразово зверталася до міської ради, як органу опіки та піклування, де з ним проводили відповідні бесіди щодо його поведінки. Не вважає себе подразником наявності конфліктів з відповідачем в присутності дитини. Відповідач під час зустрічей безпричинно кричав, агресивно себе поводив, погрожував, висловлювався нецензурними словами, не даючи їй висловились, при цьому вона з ним жодного разу не сварилась. Бували випадки, що відповідач сварився із сином, коли він був неслухняний, а надалі з нецензурними словами переходив до неї. З травня 2021 року (часу вчинення кримінального правопорушення відповідача щодо неї) дитина відмовляється з ним гуляти та боїться його і фактично з того часу відповідач не бачиться з дитиною, хіба що випадково. Під час випадкової зустрічі в серпні 2021 року син, побачивши відповідача, налякався та почав плакати, у зв'язку з чим позивач змушена була взяти його на руки. Перешкод у побаченні із сином відповідачу позивач не чинить, однак, не бажає, щоб був негативний вплив на дитину. Вона наполягає на зустрічах дитини у її присутності, оскільки син не бажає бачитись із батьком, і вона, поки не буде бачити, що дитина в безпеці, розуміє, що повинна бути присутньою при таких зустрічах.
Представник позивача, адвокат Букатюк М.В. в судовому засіданні також зазначила, що позивач не чинить перешкод відповідачу в спілкуванні із сином, однак, кожне їхнє побачення закінчується викликом поліції, оскільки відповідач проявляє агресію і зовсім не займається сином. Тому представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що саме позивач створює конфлікти, а потім звертається до поліції. Вона постійно бреше та на дає йому можливості спілкуватися із сином, який проживає із нею, налаштовуючи дитину проти нього. Брехню він не любить, тому доказує їй, можливо він є дещо емоційний. З травня 2021 року він із сином не бачиться, на телефонні дзвінки позивач практично не відповідає, на його пропозицію вислати йому через соціальні мережі фото сина не реагує. У нього при зустрічах конфліктів із сином не було, він міг зробити зауваження позивачу, але не в присутності сина, який в той час перебував від них на відстані. Відповідач фактично погоджується із графіком побачень, встановленим рішенням органу опіки та піклування в 2018 році, однак, враховуючи, що має достатньо вільного часу, вважає недостатньою кількість годин для побачень у вказані дні (по 2 год.). Він неодноразово звертався в поліцію з відповідними заявами, яких чомусь не має, на що він реагуватиме до вищестоящих органів, а також до служби у справах дітей, яка рішенням від 2021 року рекомендувала йому побачення із сином без присутності матері, яке також не виконується.
Представник третьої особи Івахнюк І.В. в судове засідання не з'явився, 12.05.2022 року подав до суду письмову заяву, в якій просить долучити до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування, який він підтримує, а розгляд справи проводити у відсутності представника. В судовому засіданні 23.03.2022 року ОСОБА_4 пояснив, що між сторонами існують неприязні стосунки з часу розірвання шлюбу між ними. Відповідач неодноразово звертався із відповідними заявами до органу опіки та піклування щодо його неможливості спілкування із малолітнім сином. Під час засідання комісії він вибігав, залишаючи приміщення, що розцінювалося як дії, вчинені не в інтересах дитини, та приймалося рішення діяти згідно із графіком, встановленим рішенням органу опіки та піклування від 2018 року. Вважає, що відповідач є дещо емоційним, а позивач є чинником виникнення між сторонами конфліктів з часу їхнього розлучення, зокрема, під час зустрічей в присутності дитини. Інформації про агресивну поведінку відповідача щодо його малолітнього сина не має, конфлікти виникають саме між сторонами як колишнім подружжям. Вважає, що сторонам слід зменшити емоції та визначити чіткі години для участі батька у спілкуванні з дитиною, оскільки запропонованого позивачем часу побачень відповідача із малолітнім сином недостатньо, а також не вказано щодо побачень у вихідні дні чи канікули, враховуючи, що відповідач не позбавлений батьківських прав щодо свого сина, він може брати участь у вихованні та спілкуванні з останнім. Під час спілкування дитини із психологом встановлено, що остання жвава, не є переляканою, можливо має негативні спогади, однак, вказувати про травму дитини є лишнім, не бачить необхідності ізолювати дитину від батька.
Суд, заслухавши пояснення вказаних учасників, свідка, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, доходить наступних висновків.
Відповідно до даних свідоцтва про народження сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.01.2019 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 6).
Факт проживання вказаного сина з позивачем стверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 19, виданою 25.10.2021 року ОСББ " Тютюнника 2 " (а.с. 8).
Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради № 282 від 27.11.2018 року встановлено ОСОБА_2 графік побачень з його малолітнім сином ОСОБА_3 в присутності матері, а саме: кожного вівторка, четверга та суботи з 11:00 год. до 13:00 год. (а.с. 9).
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини № 10 від 08.07.2021 року вирішено рекомендувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батькам малолітнього ОСОБА_3 , дотримуватись графіку побачень батька із сином, що затверджений рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради № 282 від 27.11.2018 року; ОСОБА_1 кожного четверга з 11:00 год. до 13:00 год. дозволити батьку проводити час з сином без присутності матері ( а.с. 10 ).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 впродовж 2018 - 2021 року зверталася із повідомленнями до відділу поліції щодо конфлікту з колишнім чоловіком ОСОБА_2 .
Відповідно до листа № 19560/108/56-20178 від 01.10.2018 року Коломийський ВП ГУНП в Івано-Франківській області повідомив ОСОБА_1 про те, що її письмове звернення по факту неправомірних дій ОСОБА_2 зареєстроване в журналі єдиного обліку № 9139 від 01.09.2018 року; під час перевірки проведення перевірки притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.173-2 КУпАП не виявилося можливим, оскільки останній зі слів сестри перебуває за межами України, коли повернеться не відомо (а.с. 44).
Згідно з даними довідки за результатами проведення перевірки по матеріалах ЄО № 7622 від 03.07.2020 року, складеної ст. ДОП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Дрозд В.Р., ОСОБА_1 зверталася 03.07.2020 року із заявою щодо колишнього чоловіка ОСОБА_2 про вчинення конфлікту із заявницею. По даному факту ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника з обмеженням в будь-який спосіб контактувати з потерпілою стороною протягом 3 діб (а.с. 43 зворот).
Відповідно до довідок за результатами проведення перевірок по матеріалах ЄО № 9561 від 18.08.2020 року, ЄО № 11173 від 16.09.2020 року, ЄО № 6692 від 01.06.2021 року, вбачається, що за результатами звернень ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 проведені профілактичні бесіди та складено адміністративні протоколи за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, які направлено на розгляд до Коломийського міськрайонного суду (а.с. 38-41 ).
В листі Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області № 11624/108/56-2021 від 26.07.2021 року вказано, що звернення ОСОБА_1 від 17.06.2021 року зареєстровано в журналі ЄО № 7439; під проведення перевірки по даному факту опитати ОСОБА_2 не виявилося можливим, оскільки при відвідуванні за місцем проживання дверей квартири ніхто не відчинив; в телефонній розмові ОСОБА_2 вказав, що жодних неправомірних дій не вчиняє, однак, з'явитися в Коломийський РВП для надання письмового пояснення категорично відмовився (а.с. 42).
Згідно з даними постанов Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП 11.05.2018 року, 27.08.2020 року, 02.11.2020 року та 05.07.2021 року (вчинення домашнього насильства відносно колишньої дружини (а.с.34-37).
Відповідно до ч.4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Судом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради № 122 від 20.04.2022 року «Про затвердження висновку щодо участі батька у вихованні дитини» затверджено висновок щодо участі батька ОСОБА_2 у вихованні дитини. Висновком встановлено, виходячи з інтересів дитини, враховуючи пропозиції батьків дитини, ОСОБА_2 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином такі дні та години: кожного вівторка та суботи з 13:00 год до 16:00 год. (перший місяць у присутності матері дитини); на період літніх канікул (червень-серпень) кожного вівторка та суботи з 13:00 год. до 18:00 год. У висновку також вказано, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 14.04.2022 року щодо розв'язання спору про участь батька у вихованні та вільному спілкуванні із сином, комісія не виявила причин, через які б батько не міг займатися вихованням свого сина (а.с. 78-80).
Свідок ОСОБА_5 , яка є матір'ю позивача та колишньою тещею відповідача, в судовому засіданні пояснила, що на наступний день після того, як її дочка зареєструвала шлюб з відповідачем, між ним та дочкою почалися конфлікти. Відповідач пив «безпробудно». Його мати повела до невропатолога та «закодували» його. Після народження сина він нічим не цікавився, бив його, витрачав кошти на алкоголь, постійно відбувалися крики та скандали. Шлюб між ними розірвано коли дитині виповнилося 1,5 роки, остання перелякана, коли його бачить - плаче. Під час їх прогулянок із сином відповідач вчиняв скандали. З травня чи червня 2021 року він із сином не бачиться.
У статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, передбачено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч. 8 ст.7 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У частинах першій та другій статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, а інший не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Отже, із системного тлумачення частини 1 статті 3 Конвенції «Про права дитини», ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що для забезпечення інтересів дитини, з метою створення умов для виконання батьком, який проживає окремо, обов'язку по вихованню дитини та здійснення його права на особисте спілкування з нею, враховуючи принцип рівності батьків у вихованні дитини, необхідно визначити спосіб участі відповідача у вихованні сина шляхом систематичних побачень згідно із запропонованим органом опіки та піклування графіком. У зв'язку з наявністю неприязних стосунків між сторонами, неможливістю батьків самостійно дійти згоди у вихованні сина, чинення позивачем перешкод у спілкуванні батька із сином, який проживає із нею, а також наявністю об'єктивних перешкод у відповідача у спілкуванні із сином, та те, що при його зустрічах з дитиною за участю позивача виникають сварки та конфлікти в присутності дитини, що може негативно впливати на психологічний та емоційний стан дитини, буде доцільним проводити побачення дитини з батьком без присутності матері. При цьому в перший місяць визначеного способу участі відповідача у вихованні сина слід проводити у присутності матері дитини. Слід зазначити, що проведення зустрічей батька виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування.
Визначаючи дні та години побачень за запропонованим органом опіки та піклування графіком, суд виходить з того, що спілкування батька зі своїм сином без присутності матері не призведе до погіршення самопочуття дитини та її гармонійного стану, оскільки даний проміжок часу є незначним та не спричинить негативних наслідків для дитини, а дозволить налагодити психологічний контакт останньої з батьком. Докази, які б свідчили, що спілкування відповідача із малолітнім сином буде перешкоджати нормальному розвитку останнього в матеріалах справи відсутні.
Під час розгляду справи позивачем не спростовано наявність у відповідача права на особисте спілкування з малолітнім сином, передбачене положеннями ч. 2 ст.157 СК України, не доведено неспроможність батька спілкуватися та доглядати за сином самостійно, що могло б перешкоджати нормальному його розвитку. Пояснення свідка ОСОБА_5 суд до уваги не приймає, оскільки вона є близьким родичем позивача, а тому є зацікавленою в результатах розгляду справи.
Слід зазначити, що мати, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, має можливість морально підготувати її до зустрічей з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв'язку батька із сином.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
В даній справі предметом позову є встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.
При цьому тлумачення частини другої статті 159 СК України дає підстави для висновку, що саме на суд покладено обов'язок з визначення конкретних способів участі одного з батьків у вихованні дитини, періодичності побачень з дитиною, можливості їх спільного відпочинку, місця та тривалості спілкування батьків з дитиною.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2022 року в справі № 359/2755/19 (провадження № 61-18212св21).
З урахуванням наданих суду повноважень у цій категорії справ установлення судом способу участі відповідача у вихованні сина, що відповідає способу, визначеному у висновку щодо участі батька у вихованні дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради № 122 від 20.04.2022 року, не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог та порушення принципу диспозитивності. Визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини, враховуючи специфіку предмету судового розгляду, є повноваженнями суду.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачем понесено судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 908 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.4).
Відповідно до правил ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід присудити на користь позивача вказані судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 150, 153, 155, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визначити наступні способи участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- кожного вівторка та суботи місяця з 13:00 год. до 16:00 год. без участі матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (перший місяць у присутності матері дитини - ОСОБА_1 );
- на період літніх канікул (червень-серпень) кожного вівторка та суботи з 13:00 год. до 18:00 год. без участі матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В решті вимог відмовити в зв'язку з їхньою безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженки с. Мишин Коломийського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_2 , 908 (дев'ятсот вісім) гривень судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Мишин Коломийського району Івано-Франківської області, жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Третя особа: Коломийська міська рада як орган опіки та піклування, м. Коломия, пр. Грушевського,1, Івано-Франківської області, код ЄДПОУ 04054334.
Повний текст рішення складено 13 травня 2022 року.
Суддя Яремин М. П.