Справа № 216/6762/21
Провадження № 2/216/1296/22
іменем України
29 березня 2022 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.
за участю секретаря судового засідання Кацюби В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником транспортного засобу ВАЗ21140, номерний знак НОМЕР_1 . 04.03.2021 її автомобіль був пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася при таких обставинах: о 07.50 год в м. Кривому Розі чоловік позивача ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ21140, номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя рівнозначних доріг і зупинився надати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, а водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Ford Fiesta, номерний знак НОМЕР_2 , здійснювала маневр повороту ліворуч, не побачила стоячий автомобіль позивача, почала гальмувати запізно та допустила з ним зіткнення. Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.04.2021, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.05.2021 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування та отримала відмову, оскільки ОСОБА_3 не було притягнуто до відповідальності. Разом з цим, оскільки автомобіль позивача, внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження та завдано матеріального збитку, вона має право на відшкодування шкоди. У зв'язку з чим, позивач просила суд: стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 24653,19 грн, а також судові витрати.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву. Крім того, зазначив, що страховик ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» завданий матеріальний збиток відшкодував у повному обсязі, але здійснив це несвоєчасно, а саме: після звернення позивача до суду, що призвело до додаткових витрат ОСОБА_1 , зокрема судових витрат на правничу допомогу та сплату судового збору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, в установлений судом строк подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 10.04.2021 представником ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено огляд транспортного засобу ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 та складено протокол технічного огляду, що був підписаний сторонами без заперечень. 15.04.2021 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась ОСОБА_1 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про виплату страхового відшкодування. 04.06.2021 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась ОСОБА_3 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. 22.09.2021 ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для визнання події страховим випадком. 29.09.2021 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась позивач із заявою про визнання ДТП страховим випадком та виплату страхового відшкодування. Відповідно до звіту №103111 про оцінку колісного транспортного засобу від 08.12.2021 розмір відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ21140, номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 24251,62 грн з ПДВ на запасні частини та 23715,61 грн без ПДВ на запасні частини. Оскільки, виплату страхового відшкодування позивач просив здійснити на свій власний банківський рахунок, ПрАТ«Страхова компанія «Українська страхова група» утримало податок на додану вартість. Крім того, представник зазначив, що між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування та відповідно підписано протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування. 29.12.2021 відповідачем був складений страховий акт №ССЦВ-1778 та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23715,61 грн. За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 04.03.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб ВАЗ21140, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та яким керував її чоловік ОСОБА_2 .
Відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №130362 від 04.03.2021, згідно з яким, водій ОСОБА_2 04 березня 2021 року, о 07 год 50 хв., на мкр. Всебратське-2, в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу у русі транспортному засобу Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Своїми діями, на думку працівників патрульної поліції, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.12 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.04.2021, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.05.2021 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не складався.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», що підтверджується полісом №ЕР-143651779 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
10.04.2021 представником ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено огляд транспортного засобу ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 та складено протокол технічного огляду, що був підписаний сторонами без заперечень.
15.04.2021 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась ОСОБА_1 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про виплату страхового відшкодування.
04.06.2021 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась ОСОБА_3 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
22.09.2021 ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для визнання події страховим випадком.
29.09.2021 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулась позивач із заявою про визнання ДТП страховим випадком та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до звіту №103111 про оцінку колісного транспортного засобу від 08.12.2021 розмір відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ21140, номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 24251,62 грн з ПДВ на запасні частини та 23715,61 грн без ПДВ на запасні частини.
Оскільки, виплату страхового відшкодування позивач просив здійснити на свій власний банківський рахунок, ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» утримало податок на додану вартість.
Також судом встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування та відповідно підписано протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування.
29.12.2021 відповідачем був складений страховий акт №ССЦВ-1778 та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23715,61 грн, що підтверджується платіжним дорученням №36367 від 29.12.2021.
Вирішуючи між сторонами спір щодо виплати страхового відшкодування, суд враховує, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що страховою компанією відшкодовуються витрати, понесені у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, у тому числі пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 34.4 статті 34 цього ж закону визначено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Відповідно до п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Отже, норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком, вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 24653,19 грн, посилаючись на долучений до позову висновок експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д9/04/21 від 13.04.2021.
Разом з цим, суд звертає увагу, що позивачем було підписано протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування, в якому вона підтвердила, що між нею і страховиком досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, який складає 23715,61 грн.
Підписавши протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування, позивач погодилась із визначеним страховим розміром страхового відшкодування у вказаній сумі. Будь-яких заперечень щодо розміру страхового відшкодування не висловлювала.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи наведене, у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подала акт №1 виконаних робіт у досудовому порядку за договором про надання правничої допомоги №9 від 18.10.2021, в установлений законом строк, в якому зазначено розрахунок суми судових витрат, які вона понесла у зв'язку з розглядом справи у розмірі 9000,00 грн.
На підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги представником відповідача було надано: копію договору про надання правової допомоги від 18.10.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер; акт виконаних юридичних послуг від 21.10.2021; розрахункову квитанцію про оплату послуг адвоката за договором про надання правової допомоги на загальну суму 9000,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом враховується, що 15.04.2021 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, 22.09.2021 ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для визнання події страховим випадком. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушена була звернутись до суду за захистом своїх прав, що призвело до необхідності сплати судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн та судового збору в розмірі 908,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку спір виник внаслідок неправильних дій ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», а тому суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у справі.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 908,00 грн судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 1166, 1182, 1192, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн (дев'ять тисяч гривень) та судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
-відповідач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32-А, код ЄРДПОУ: 30859524.
Рішення надруковане суддею в одному примірнику.
Суддя Р.О.Кузнецов