Справа № 182/3821/21
Провадження № 1-кп/0182/403/2022
Іменем України
12.05.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні №12019040340000018 від 03.01.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на два місяці посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду та впливу на свідків, оскільки останні не допитані судом, також зазначив, що обвинувачений обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення заявленого прокурором клопотання посилаючись на введення воєнного стану та близькість бойових дій, належну процесуальну поведінку обвинуваченого, відсутність даних про місцезнаходження потерпілого, явка якого визнана обов'язковою, тому просили змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
4.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
5.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує наступне.
6.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2022 року змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк до 17.05.2022 року включно.
7.Виходячи з положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
8.Відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
9.Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
10.Частина 4 ст. 194 КПК передбачає, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
11.Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК у даному кримінальному провадженні суд дійшов наступних висновків.
12.Так, ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлений можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі строком до 15 років.
13.Відповідний ризик продовжує існувати, однак є мінімальним з огляду на час, що сплив після вчинення дій, які стали підставою для повідомлення про підозру і направлення обвинувального акта до суду та з урахуванням того, що за цей час обвинувачений продемонстрував належну процесуальну поведінку, а також враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, має родину та на утриманні у нього перебуває неповнолітня дитина, яка потребує батьківського догляду та піклування. Крім того, судом враховується і введений воєнний стан на території України.
14.Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні на думку суду продовжує існувати, хоча і є мінімальним з огляду на вище зазначені обставини.
15.Крім того, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
16.Враховуючи викладене суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків, що в даному випадку буде належним чином забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинувачених та зможе запобігти існуючому в провадженні ризикам.
Керуючись статтями 177, 179, 194, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд
1.У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
2.Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання - задовольнити.
3.Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, на строк не більш ніж два місяці, до 11 липня 2022 року включно.
4.Покласти на ОСОБА_3 на строк до 11 липня 2022 року наступні обов'язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
5.У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого ОСОБА_3 були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
6.Обвинуваченому ОСОБА_3 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7.Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Ухала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 13 травня 2022 року.
Суддя: ОСОБА_1