Єдиний унікальний номер судової справи 201/7759/20
Номер провадження 1-кп/201/220/22
11 травня 2022 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18 а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до ухвал Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 18 серпня 2020 року, який в подальшому був неодноразово продовжений судом.
18 січня 2022 року на підставі ч. 1 ст. 330 КПК України колегію суддів постановлено ухвалу про тимчасове видалення обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до початку судового розгляду з зали судового засідання у зв'язку із повторним порушенням порядку судового засідання.
09 травня 2022 року до канцелярії суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
09 травня 2022 року прокурором ОСОБА_5 подано до канцелярії Державної установи «Дніпровської установи виконання покарань (№ 4)» для вручення обвинуваченому ОСОБА_7 копії клопотання про продовження тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 отримав копію клопотання прокурора 09 травня 2022 року.
У судове засідання, призначене на 11 травня 2022 року захисники обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не з'явилися.
Від захисника ОСОБА_13 надійшла заява про неможливість чекати на судове засідання, призначене на 11.00 годину, та необхідність прийняття участі в іншому судовому засіданні о 12.00 годині в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська.
Отже, з огляду на вимоги ст. ст. 184, 199 КПК України суд приходить до висновку про розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження, та за відсутності обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які в порядку ч. 1 ст. 330 КПК України тимчасово видалені до початку судового розгляду з зали судового засідання за повторне порушення порядку судового засідання.
З метою забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_7 на захист під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_7 представлений захисником ОСОБА_6 , призначеним в порядку ст. 53 КПК України на проведення окремої процесуальної дії.
В обґрунтування доводів клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор ОСОБА_5 посилався на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні, у період з 09 жовтня 2019 року по 18 лютого 2020 року у співучасті із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , організованою групою, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393 КК України, а саме готування до злочину - втечі з-під варти, особи, яка перебуває в попередньому ув'язненні, а саме підозрюваного ОСОБА_8 , що утримувався у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому організованою групою, а на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні 18 лютого 2020 року біля будинку АДРЕСА_8 , організованою групою, спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 146 КК України, а саме нападу на громадянку ОСОБА_16 , з метою заволодіння її майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому організованою групою та незаконному позбавленні волі та викраденні людини- потерпілої ОСОБА_16 , вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою, та вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у незакінченому замаху на вимагання - вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_16 , обмеження свобод цієї особи, з погрозою вбивства, що завдало б майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, за вчинення яких законом передбачене покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Так, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора ОСОБА_5 , продовжують існувати враховані при застосування та подальшому продовженні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої та може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.
Поряд із цим, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, у тому числі, і за розбійний напад, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_7 , як схильну до вчинення злочинів, що підтверджується наданою раніше копією довідки про судимості відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
При цьому, прокурор ОСОБА_5 у своєму клопотанні посилався на те, що раніше зазначені ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_7 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно останнього на 60 днів.
Поряд із цим, прокурор ОСОБА_5 у своєму клопотанні зазначив, що на підтвердження існування передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_7 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вказує протиправна поведінка останнього у судовому засіданні 18.01.2022 року, яка полягала у порушенні в тому числі ОСОБА_7 порядку судового засідання, який не підкорявся розпорядженням головуючого судді, вдався до застосування фізичної сили і, як наслідок, розбив захисне скло у місці тримання обвинувачених, у зв'язку із чим, на підставі ухвали суду був видалений з зали судового засідання. За даним фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке 24 січня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000038.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 зазначив, що з клопотанням прокурора не згоден, просив застосувати відносно ОСОБА_7 будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Також зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 відмовився від нього як від захисника та бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_13 , про що подав відповідну заяву.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів приходить до наступних висновків.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років.
При цьому, колегією суддів враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи і джерела доходу, а також раніше неодноразово судимий у тому числі і за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, а також злочинів проти життя та здоров'я, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати його особу, як схильну до вчинення злочинів, що підтверджується раніше наданою прокурором копією довідки про судимості ОСОБА_7 .
Також колегією суддів приймається до уваги рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic» № 31315/96 від 25.04.2000) та «В. проти Швейцарії» (W. v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року), а отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_7 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 , адже він обізнаний про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої, а також може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу та наявність непогашених судимостей за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, ступень яких є досить високою.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, не є самостійною підставою для утримання останнього під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Окремо, колегія суддів при вирішенні цього питання не може залишити поза увагою і процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , як у судовому засіданні 18.01.2022 року, так і у попередніх судових засіданнях, під час яких останній неодноразово висловлювався нецензурною лайкою, як на адресу колегії суддів, так і у бік прокурора, голосно кричав, погрожував фізичною розправою, ОСОБА_7 ногами розбив захисне скло у місці тримання обвинувачених, за що останній підставі ухвали суду у порядку ч. 1 ст. 330 КПК України був видалений з зали судового засідання за повторне порушення порядку судового засідання та за даним фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке 24 січня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000038.
Така поведінка ОСОБА_7 вказує на те, що обвинувачений вдався до спроб перешкоджати кримінальному провадженню шляхом затягування судового розгляду.
Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Колегія суддів також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_7 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.
Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, оцінюючи письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відмову від призначеного для проведення окремої процесуальної дії захисника ОСОБА_6 відповідно, в якої останній не висловив недовіри цьому захисникові і не просив залучити іншого захисника до участі у розгляді питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку, що така відмова від захисника не приймається, з огляду на наступне.
Так, виходячи з сукупного аналізу положень ст. ст. 42, 49, 52, 53, 54, 330 КПК України, у разі якщо завчасно повідомлені захисники обвинуваченого ОСОБА_7 не прибули у судове засідання, в якому має вирішуватися питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 20 травня 2022 року і не забезпечили участь інших захисників, судом для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України був залучений адвокат ОСОБА_6 , участь якого, з огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів і був тимчасово видалений з зали судового засідання за порушення порядку судового засідання, є обов'язковою.
Втім, у даному випадку судом забезпечено право обвинуваченого ОСОБА_7 на захист під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке проведено з дотриманням наведених вище вимог кримінального процесуального закону за участю захисника, призначеного в порядку ст. ст. 49, 53 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому вважає клопотання прокурора про продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а тому колегія суддів вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів до 09 липня 2022 року включно.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, вирішуючи питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів, зважаючи на те, що ОСОБА_7 обвинувачується, в тому числі, і у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із погрозою застосування насильства, з урахуванням обставин інкримінованих останньому злочинів, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за неможливе, у даному випадку, визначати розмір застави обвинуваченому.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 09 липня 2022 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під вартою, є 09 липня 2022 року включно.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 20 хвилин 13 травня 2022 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3