Єдиний унікальний номер судової справи 201/7759/20
Номер провадження 1-кп/201/220/22
11 травня 2022 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18 а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до ухвал Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 18 серпня 2020 року, який в подальшому був неодноразово продовжений судом.
18 січня 2022 року на підставі ч. 1 ст. 330 КПК України колегію суддів постановлено ухвалу про тимчасове видалення обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 до початку судового розгляду з зали судового засідання у зв'язку із повторним порушенням порядку судового засідання.
09 травня 2022 року до канцелярії суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
09 травня 2022 року прокурором ОСОБА_5 подано до канцелярії Державної установи «Дніпровської установи виконання покарань (№ 4)» для вручення обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 копії клопотань про продовження тримання під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 отримали копію клопотання прокурора 09 травня 2022 року.
В обґрунтування доводів клопотань про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор ОСОБА_5 посилався на те, що вказані особи обґрунтовано підозрюється у вчиненні, у період з 09 жовтня 2019 року по 18 лютого 2020 року у співучасті із ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , організованою групою, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393 КК України, а саме готування до злочину - втечі з-під варти, особи, яка перебуває в попередньому ув'язненні, а саме підозрюваного ОСОБА_14 , що утримувався у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому організованою групою, а на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у вчиненні 18 лютого 2020 року біля будинку АДРЕСА_8 , організованою групою, спільно із ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 146 КК України, а саме нападу на громадянку ОСОБА_16 , з метою заволодіння її майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому організованою групою та незаконному позбавленні волі та викраденні людини- потерпілої ОСОБА_16 , вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою, та вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у незакінченому замаху на вимагання - вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_16 , обмеження свобод цієї особи, з погрозою вбивства, що завдало б майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, за вчинення яких законом передбачене покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Так, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора ОСОБА_5 , продовжують існувати враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, а також те, що останній раніше засуджений за ст. 332 КК України, що вказує на наявність ризику переховування від суду за межами України, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 , адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої, , а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу, а також наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у готуванні втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_14 , який утримувався у ДУ «Державна установа виконання покарання № 4», за матеріальну винагороду, запропоновану останнім.
Разом із цим, прокурор у своєму клопотання посилався на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків, які продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_6 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.
За наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора ОСОБА_5 , продовжують існувати враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.
Разом із цим, прокурор у своєму клопотанні вказав, що обвинувачений ОСОБА_13 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів середньої тяжкості та тяжкого умисного злочину, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_13 , як схильну до вчинення злочинів. На підтвердження таких доводів надав копію довідки про судимості відносно обвинуваченого ОСОБА_13 .
При цьому, прокурор ОСОБА_5 у своєму клопотанні посилався на те, що раніше зазначені ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_13 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно останніх на 60 днів.
Поряд із цим, прокурор ОСОБА_5 у своєму клопотанні зазначив, що на підтвердження існування передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_13 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вказує протиправна поведінка останнього у судовому засіданні 18.01.2022 року, яка полягала у порушенні ОСОБА_13 порядку судового засідання, який не підкорявся розпорядженням головуючого судді, вдався до застосування фізичної сили і, як наслідок, розбив захисне скло у місці тримання обвинувачених, у зв'язку із чим, на підставі ухвали суду був видалений з зали судового засідання. За даним фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке 24 січня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000038.
Також, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора ОСОБА_5 , продовжують існувати враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 адже обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої та може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.
Окрім цього, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_12 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_12 , як схильну до вчинення злочинів, що підтверджується наданою раніше копією довідки про судимості відносно обвинуваченого ОСОБА_12 .
При цьому, прокурор ОСОБА_5 у своїх клопотаннях посилався на те, що раніше зазначені ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно останніх на 60 днів.
Поряд із цим, прокурор ОСОБА_5 у своїх клопотаннях зазначив, що на підтвердження існування передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вказує протиправна поведінка останніх у судовому засіданні 18.01.2022 року, яка полягала у порушенні в тому числі ОСОБА_13 та ОСОБА_12 порядку судового засідання, які не підкорялися розпорядженням головуючого судді, вдалися до застосування фізичної сили і, як наслідок, розбили захисне скло у місці тримання обвинувачених, у зв'язку із чим, на підставі ухвали суду були видалені з зали судового засідання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подані ним клопотання, просив їх задовольнити та продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження його підзахисному строку дії запобіжного заходу, посилаючись на те, що заявлені прокурором ризики на теперішній час втратили свою актуальність та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, у нього відсутні родичі, які проживають за кордоном, а також відсутнє майно за кордоном.
За наведених обставин захисник ОСОБА_14 просив змінити його підзахисному ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, свою позицію мотивував тим, що ризики, наведені прокурором у клопотанні не обґрунтовані. Зазначив, що ОСОБА_13 має міцні соціальні зв'язки, а саме батьків, які проживають у м. Дніпрі, які у разі його звільнення з-під варти, зможуть його матеріально забезпечувати та утримувати, виїхати за межі України його підзахисний ніяк не зможе, оскільки на даний час заборонений виїзд чоловіків за межі України, а тому вважає за необхідне змінити ОСОБА_13 запобіжний захід на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження його підзахисному строку дії запобіжного заходу, посилаючись на те, що заявлені прокурором ризики не доведені та безпідставні, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження їх існування. Більш того, матеріали кримінального провадження не містять заяв потерпілої ОСОБА_16 про здійснення на неї тиску його підзахисним. Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_12 зазначив, що відповідно до практики ЄСПЛ ризики з плином часу значно зменшуються, яскравим прикладом того є і його підзахисний ОСОБА_12 , який за 2 роки утримання під вартою все переосмислив, має намір створити сім'ю, почав читати художню літературу, перестав лаятися нецензурною лайкою.
При цьому захисник ОСОБА_11 зазначив про те, що його підзахисний ОСОБА_12 в попередніх судових засіданнях дійсно сперечався з головуючою, однак скло в будівлі для утримання обвинувачених не розбивав.
Просив долучити до матеріалів кримінального провадження характеристику на ОСОБА_12 та гарантійний лист ТОВ «ЕКОТЕХ-СИСТЕМА» та врахувати вказані документи під час розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наведених обставин захисник ОСОБА_11 вважав за необхідне змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 підтримала думку захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд приходить до наступних висновків.
Оцінюючи продовження існування наведених прокурором ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років.
Поряд із цим, колегією суддів враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи і джерела доходу.
Втім, під час оцінки ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на продовження існування ризиків можливих спроб ОСОБА_6 переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 , адже він обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у готуванні втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_14 , який утримувався у ДУ «Державна установа виконання покарання № 4» за матеріальну винагороду, запропоновану останнім.
Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Колегія суддів також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років.
При цьому, колегією суддів враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи і джерела доходу, а також раніше неодноразово судимий, у тому числі і за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, а також злочинів проти життя та здоров'я, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати його особу, як схильну до вчинення злочинів, що підтверджується раніше наданими прокурором копією довідки про судимості ОСОБА_13 .
Також судом приймається до уваги рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic» № 31315/96 від 25.04.2000) та «В. проти Швейцарії» (W. v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року), а отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказує на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_13 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 , адже він обізнаний про анкетні дані та адреси роботи і місця проживання останньої, а також може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу та наявність непогашених судимостей за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, ступень яких є досить високою.
Окремо, колегія суддів при вирішенні цього питання не може залишити поза увагою і процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_13 , як у судовому засіданні 18.01.2022 року, так і у попередніх судових засіданнях, під час яких останній неодноразово висловлювалися нецензурною лайкою, як на адресу колегії суддів, так і у бік прокурора, голосно кричав, погрожував фізичною розправою, за що підставі ухвали суду у порядку ч. 1 ст. 330 КПК України був видалений з зали судового засідання за повторне порушення порядку судового засідання та за даним фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке 24 січня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000038.
Така поведінка ОСОБА_13 вказує на те, що обвинувачений вдався до спроб перешкоджати кримінальному провадженню шляхом затягування судового розгляду.
Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Колегія суддів також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років.
При цьому, колегією суддів враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_12 , який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи і джерела доходу, а також раніше неодноразово судимий у тому числі і за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, а також злочинів проти життя та здоров'я, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати його особу, як схильну до вчинення злочинів, що підтверджується раніше наданими прокурором копією довідки про судимості ОСОБА_12 .
Також колегією суддів приймається до уваги рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic» № 31315/96 від 25.04.2000) та «В. проти Швейцарії» (W. v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року), а отже, наведені дані про особи обвинувачених в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_12 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_16 , адже він обізнаний про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої, а також можуть впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу та наявність непогашених судимостей за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, ступень яких є досить високою.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_12 у випадку визнання його винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, не є самостійною підставою для утримання останнього під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Окремо, колегія суддів при вирішенні цього питання не може залишити поза увагою і процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_12 , як у судовому засіданні 18.01.2022 року, так і у попередніх судових засіданнях, під час яких останній неодноразово висловлювалися нецензурною лайкою, як на адресу колегії суддів, так і у бік прокурора, голосно кричав, погрожував фізичною розправою, ОСОБА_12 разом з обвинуваченим ОСОБА_15 ногами розбив захисне скло у місці тримання обвинувачених, за що вказані особи підставі ухвали суду у порядку ч. 1 ст. 330 КПК України були видалені з зали судового засідання за повторне порушення порядку судового засідання та за даним фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке 24 січня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000038.
Така поведінка ОСОБА_12 вказує на те, що обвинувачений вдався до спроб перешкоджати кримінальному провадженню шляхом затягування судового розгляду.
Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Колегія суддів також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.
Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_12 інкримінованих правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останнім, у разі визнання їх винуватими, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегією суддів під час розгляду клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються надані захисником ОСОБА_11 характеристика обвинуваченого ОСОБА_12 та гарантійний лист ТОВ «ЕКОТЕХ-СИСТЕМА», однак вказані документи хоча і характеризують ОСОБА_12 з позитивної сторони, однак не є підставою для зміни останньому запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому вважає клопотання прокурора про продовження останнім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому колегія суддів вважає за доцільне продовжити тримання обвинувачених під вартою строком на 60 днів до 09 липня 2022 року включно.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, вирішуючи питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів, зважаючи на те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 обвинувачуються, в тому числі, і у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із погрозою застосування насильства, з урахуванням обставин інкримінованих останнім злочинів, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за неможливе, у даному випадку, визначати розмір застави обвинуваченим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 09 липня 2022 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою, є 09 липня 2022 року включно.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 09 липня 2022 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під вартою, є 09 липня 2022 року включно.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 09 липня 2022 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою, є 09 липня 2022 року включно.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 30 хвилин 12 травня 2022 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3