Справа № 161/9279/21
Провадження № 2/161/1843/22
13 травня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Чигринюк В.С.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі» Федіної І.О. про застосування заходів зустрічного забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр логістики та дистриб'юції», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - приватний нотаріус Ариванюк Тетяна Олексіївна про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на спадкове майно
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває вищевказана цивільна справа № 161/9279/21, предметом якої є:
1) визнати недійсним Договір про внесення змін та доповнень від 05.06.2020 року до Договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб'юці'ї» від 19.05.2016 року, укладений між ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;
2) визнати недійсним Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб'юції» від 05.06.2020 року, укладений між ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;
3) скасувати наступні реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- № 11981050016004431 від 14.06.2020 року про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб'юції» - інші зміни;
- № 11981070017004431 від 30.06.2020 року про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб'юції» - зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) юридичної особи;
4) визнати за ним право власності на 20 % частки в статутному капіталі ТзОВ «Регіональний центр логістики та дистриб'юції» в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та витребувати її з володіння ОСОБА_4 в його користь;
5) визнати недійсними Договори купівлі-продажу від 24.09.2021 року № 1037, від 24.09.2021 року № 1036, від 01.12.2021 № 1373, від 01.12.2021 року №1375 та застосувати наслідки недійсності:
припинити речові права ТзОВ «Роздрібні мережі» на наступне майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 :
- адміністративно-побутові приміщення /літер У-4/ загальною площею 1123,4 кв.м.;
- складське приміщення № 1 /літер У-1/ загальною площею 6077, 2 кв.м.;
- складське приміщення № 2 /літер У-2/ загальною площею 3661,7 кв.м.;
- складські приміщення з адміністративно-побутовими приміщеннями /літер И-4/ загальною площею 4899,0 кв.м.;
відновити речові права (право власності) за ТОВ «Регіональний центр логістики та дистриб'юції» на вищевказане нерухоме майно.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.05.2022 року при розгляді даної справи було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ТзОВ «Роздрібні мережі» в особі його уповноважених представників відчужувати у будь-який спосіб 2/5 часток (20 %), а також заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію таких змін стосовно 2/5 часток (20 %) наступного нерухомого майна:
-адміністративно-побутові приміщення /літер У-4/, загальною площею 1123,4 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 ;
-складське приміщення № 1 /літер У-1/, загальною площею 6077,2 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 ;
-складське приміщення № 2 /літер У-2/, загальною площею 3661,7 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 ;
-складські приміщення з адміністративно-побутовими приміщеннями /літер И-4/ загальною площею 4899,0 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 .
12.05.2022 року на адресу суду від відповідача ТзОВ «Роздрібні мережі» надійшло клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення. На обгрунтування клопотання відповідач зазначає, що накладання арешту на належне ТзОВ «Роздрібні мережі» нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обмежить Товариство у можливості розпоряджатись власним майном на тривалий період, а відтак однозначно завдасть шкоди його господарській діяльності, оскільки вплине на можливість залучити додаткове фінансування в банківських установах через арешт 20 % в кожному об'єкті нерухомості для проведення ремонтних робіт, як в самих приміщеннях, так і території, яка використовується для обслуговування цих приміщень та підготовки котельні до наступного опалювального сезону. Враховуючи предмет позову, з яким позивач звернувся до суду, відсутні підстави для висновку про ймовірність ускладнення чи унеможливлеиня ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тоді як вжиті заходи забезпечення позову унеможливлять вільне розпорядження власником нерухомого майна ТзОВ «Роздрібні мережі», як добросовісним набувачем належним йому нерухомим майном та позначиться на властивостях цього майна. Оскільки позивачем визначено ціну позову в розмірі 1000000 грн., то вважаємо, що застосування зустрічного забезпечення позову шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 1000000 грн. гарантуватиме покриття можливих збитків ТзОВ «Роздрібні мережі» саме при задоволенні позову та можливого позбавлення права власності на належне йому нерухоме майно.
Для вирішення питання про зустрічне забезпечення сторони в судове засідання не викликалися.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
З точки зору ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Тобто, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 19.04.2019 року в справі № 753/2380/18-цз.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у розглядуваному випадку існує доцільність в застосуванні заходів зустрічного забезпечення позову шляхом внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 300000 грн.
На переконання суду, вищевказана сума грошових коштів є справедливою та достатньою для забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а також є співмірною із характером спору, ціною позову та значенням справи для сторін.
При цьому, суд зауважує, що застосовані заходи забезпечення позову на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.05.2022 року жодним чином не перешкоджатимуть ТзОВ «Роздрібні мережі» провадити господарську діяльність, тобто фактично розпоряджатися майном (користуватися, здавати в оренду тощо).
Керуючись ст.ст. 149-150, 154, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі» про застосування заходів зустрічного забезпечення позову - задовольнити частково.
Застосувати зустрічне забезпечення позову в цивільній справі № 161/9279/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр логістики та дистриб'юції», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - приватний нотаріус Ариванюк Тетяна Олексіївна про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на спадкове майно, шляхом внесення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на депозитний рахунок Луцького міськрайонного суду Волинської області грошових коштів у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.
В задоволенні іншої частини вимог заяви про зустрічне забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі» - відмовити.
Реквізити депозитного рахунку Луцького міськрайонного суду Волинської області:
-код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26276277;
-банк отримувача: ДКСУ, м. Київ;
-код банку отримувача (МФО): 820172;
-рахунок отримувача: UA278201720355279002000002504.
Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 13 травня 2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська