Справа № 686/2634/22
Провадження № 2/686/2697/22
05 травня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст.. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 144 817,06 гривень з яких 106171,65 гривень інфляційних витрат та 38 645,41 гривень 3% річних. На обґрунтування своїх вимог він вказав, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.09.2015 року було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого позивач надав відповідачу 296 000 грн. з обов'язком їхнього повернення до 01.04.2016 року, про що відповідачем власноручно написано розписку.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03.07.2017 позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 296000 грн. боргу, 44610,06 грн. шкоди, завданою інфляцією та 3% річних за прострочення повернення позики у розмірі
9445,61 грн., а всього 350055,67 грн., задоволено в повному обсязі.
В подальшому, оскільки відповідачем зазначене рішення суду про стягнення коштів за договором позики у сумі 350 055,67 грн. добровільно виконано не було, державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області на виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду від 22.09.2017 №686/7852/17, 18.10.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54929668 та розпочато примусове стягнення з ОСОБА_2 вищезазначеної суми грошових коштів.
За результатом здійснення виконавчих дій державним нотаріусом Другої Хмельницької державної нотаріальної контори, відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акту про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу 25.08.2021 року за ОСОБА_1 посвідчено право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:25:002:0637, розташовану по АДРЕСА_1 ) площею 0,1 га, вартістю 208 761,00 грн., оскільки дане майно не було реалізовано на торгах і позивач виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2
25.08.2021 року за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку в рахунок часткового погашення суми боргу.
Таким чином, неповернута сума боргу відповідача перед позивачем, станом на 25.08.2021 року, складала 141294,67 грн.
Розрахунок інфляційних втрат за період з 03.07.2017 року по 25.08.2021 року становить 101162,42 грн., за період з 26.08.2021 року по 28.01.2022 року становить 5009, 23 грн.
Розрахунок 3% річних за період з 03.07.2017 року по 25.08.2021 року становить 36833,75 грн., за період з 26.08.2021 року по 28.01.2022 року становить 1811,66 грн. Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості становить 144 817,06 грн.: інфляційні втрати: 106 171,65 грн; 3% річних: 38 645,41 грн.
Відповідно до положень 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Представник позивача направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.09.2015 року було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого позивач надав відповідачу 296 000 грн. з обов'язком їхнього повернення до 01.04.2016 року, про що відповідачем власноручно написано розписку.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03.07.2017 позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 296000 грн. боргу, 44610,06 грн. шкоди, завданою інфляцією та 3% річних за прострочення повернення позики у розмірі 9445,61 грн., а всього 350055,67 грн., задоволено в повному обсязі.
В подальшому, оскільки відповідачем зазначене рішення суду про стягнення коштів за договором позики у сумі 350 055,67 грн. добровільно виконано не було, державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області на виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду від 22.09.2017 №686/7852/17, 18.10.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54929668 та розпочато примусове стягнення з ОСОБА_2 вищезазначеної суми грошових коштів.
За результатом здійснення виконавчих дій державним нотаріусом Другої Хмельницької державної нотаріальної контори, відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акту про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу 25.08.2021 року за ОСОБА_1 посвідчено право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:25:002:0637, розташовану по АДРЕСА_1 ) площею 0,1 га, вартістю 208 761,00 грн., оскільки дане майно не було реалізовано на торгах і позивач виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2
25.08.2021 року за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку в рахунок часткового погашення суми боргу.
Таким чином, неповернута сума боргу відповідача перед позивачем, станом на 25.08.2021 року, складала 141294,67 грн.
Згідно з нормами ст. 1046 та ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В судовому засіданні судом встановлено, що в порушення умов договору позики ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1 грошові кошти, рішення суду виконано частково, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача: інфляційні втрати за період з 03.07.2017 року по 25.08.2021 року в розмірі 101162,42 грн., інфляційні втрати за період з 26.08.2021 року по 28.01.2022 року становить 5009, 23 грн.; 3% річних за період з 03.07.2017 року по 25.08.2021 року становить 36833,75 грн., 3% річних за період з 26.08.2021 року по 28.01.2022 року становить 1811,66 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 144817,06 грн., з яких: інфляційні втрати: 106171,65 грн; 3% річних:
38645,41 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1448 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає в
АДРЕСА_2 - 144817 гривень 06 копійки боргу та 1448 гривень 20 копійок сплоченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення апеляційної скарги .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12.05.2022 року.
Суддя: О.В. Мазурок