Справа № 686/8258/22
Провадження № 1-кс/686/3624/22
29 квітня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області звернулося до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить: визнати незаконною бездіяльність відділу поліцейської діяльності №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; зобов'язати відділ поліцейської діяльності №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Хмельницькій області документ, що підтверджує реєстрацію заяви у ЄРДР.
Скаргу обґрунтовує тим, що 21.02.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області звернулося до відділу поліцейської діяльності №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про кримінальне правопорушення по факту незаконного зняття пенсійних коштів ОСОБА_3 . Однак відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за їх заявою внесено не було, а отже вимоги ст.214 КПК України не виконані.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, який клопотав про розгляд скарги без його участі, та представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явились.
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на вказане, враховуючи принцип диспозитивності, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із наданих матеріалів перевірки №856-22 вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області 10.03.2022 р. звернулось до відділу поліцейської діяльності №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про кримінальне правопорушення, яка була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» 10.03.2022 за № 856. У вказаній заяві зазначили, що « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована в АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком як мати особи з інвалідністю з дитинства відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон). 09.02.2021 р. на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов лист виконавчої дирекції Пенсійного фонду України Російської Федерації від 24.12.2020 за №Ип-21-3/30725 про те, що ОСОБА_3 значиться в базі даних пенсіонерів ПФР у Відділі Пенсійного фонду Російської Федерації по м.Москва та Московській області. 27.08.2021 р. на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов лист Управління призначення, перерахунку, виплати пенсій, ЕДВ та інших соціальних виплат від 26.07.2021 за №207-1/07/9211, в якому повідомлено, що ОСОБА_3 є отримувачем пенсії інвалідності з 24.03.1998, а з 04.10.2018 переведена на страхову пенсію за віком. Таким чином, 10.10.2018, звертаючись з заявою до Красилівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком, як мати особи з інвалідністю з дитинства, з 24.03.1998 ОСОБА_3 перебувала на обліку та отримувала пенсію в Російській Федерації. 13.03.1992 Верховною Радою України ратифіковано угоду Співдружності держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, у ст.7 якої зазначено, що при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством за новим місцем проживання пенсіонера. Відповідно до ст.50 Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. 07.02.2019 ОСОБА_3 була написана заява-зобов'язання про те, що за призначенням пенсії в Російській Федерації вона не зверталась. Таким чином, по пенсійній справі ОСОБА_3 виникла переплата пенсії в сумі 45217 грн. 29 коп. Сума пенсійної виплати отримана всупереч вимогам Закону. Зазначеними діями ОСОБА_3 завдано шкоди інтересам держави у сфері соціального захисту населення, оскільки за рахунок коштів Пенсійного фонду України фінансуються виплати пенсій та допомоги на поховання у порядку встановленому законодавством. Дані дії ОСОБА_3 мають ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачено ч.1 ст.190 КК України (шахрайство).»
Відомості до ЄРДР за вказаною, поданою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, заявою внесені не були, про що заявника було повідомлено листом №2153/121/119/109-2022 від 21.03.2022 р. за підписом начальника ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, у заяві Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 10.03.2022 р. викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містить об'єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), не містить ця заява й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій ОСОБА_3 за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
У зв'язку з цим, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 376, 395 КПК України,-
постановив:
У задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліцейської діяльності №2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя