465/3399/17
1-кп/465/136/22
Вирок
Іменем України
13.05.2022 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові обвинувальний акт з долученими до нього реєстром матеріалів досудового розслідування та надані в судовому засіданні прокуроркою - публічним обвинувачем процесуальні документи у кримінальному провадженні № 12015140080002341 від 21 серпня 2015 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, за даними обвинувального акту без місця реєстрації та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, останній раз 28 липня 2021 року Львівським апеляційним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки.
обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
Сторона обвинувачення - прокурорка Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4
Учасники судового провадження:
Потерпіла сторона ТзОВ «ФоззіФуд»:
представник потерпілої стопрони ОСОБА_5 ,-
Згідно з оголошеними у судовому засіданні прокуроркою - публічною обвинувачкою обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 03.09.2015 року о 15 год. 43 хв., за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ( за даним епізодом визнано винним та засуджено вироком Франківського районного суду м. Львова від 12.02.2021 року) , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, зайшли у торговий зал супермаркету "Сільпо", що у приміщенні ТЦ «Скриня» по вул. Городоцькій 179 у м. Львові, де перебуваючи у одному із торгових рядів супермаркету, скориставшись тим, що залишаються непомітними, взяли з торгової полиці упаковку кави «Jacobs Monarh» загальною вартістю 99,49 грн., заховали її у сумку, яка знаходилась на плечі у обвинуваченої ОСОБА_3 і направились у сторону кас. У подальшому пройшли повз каси не здійснивши оплати за товар. Цими своїми діями ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 завдали шкоди супермаркету "Сільпо" на загальну суму 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 49 коп.
Виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не закінчили злочину з причин, які не залежали від їх волі, оскільки в цей час були виявлені працівником служби охорони даного закладу, а викрадений товар у них було вилучено.
Вищевказані дії ОСОБА_3 досудовим розслідуванням та прокуроркою - публічною обвинувачкою в судовому засіданні кваліфіковано як вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою групою осіб, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з чим суд погоджується.
Будучи допитаною у судовому засіданні, обвинувачена свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі, пояснення надала аналогічні викладеним в обвинувальному акті. Додатково пояснила, що з ОСОБА_7 знайома з дитинства. На час вчинення кримінального правопорушення у неї, обвинуваченої, на утриманні перебувало двоє малолітніх дітей. Викрадений товар мала продати а на виручені кошти купити продукти.
Підтвердила дійсність викраденого ними товару, зазначивши, що з його видом, кількістю та вартістю, як це зазначено в обвинувальному акті погоджується. У вчиненому щиро розкаюється, запевнила суд, що стала на шлях виправлення та обіцяє більше такого не повторювати. Просить суворо не карати.
Крім повного визнання вини обвинуваченою, її вину обґрунтовує прокурорка - публічна обвинувачка в судовому засіданні, котра покликаючись на матеріали досудового розслідування вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованому кримінальному правопорушенні доводиться в повному обсязі та не заперечується самою обвинуваченою.
Оскільки дійсність та достовірність доказів сторонами не оспорюється, прокурорка просила суд провести судове слідство обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих особу документів.
Представник потерпілої сторони в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, претензій до обвинуваченої не має, просив суворо не карати.
Суд з урахуванням думки прокуроруки , позиції представника потерпілої сторони та згоду обвинуваченої, зважаючи на положення ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів здобутих на досудовому розслідуванні щодо фактичних обставин справи вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, суд визнає, що прокуроркою - публічною обвинувачкою в судовому засіданні, доведено вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, а кваліфікацію дій правильною.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченої, котра раніше судима і відбуває покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 28 липня 2022 року.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 засуджена до двох років позбавлення волі з іспитовим строком в два роки за злочин який вчинила після злочину, що є предметом даного судового розгляду.
Суд також враховує, що ОСОБА_3 є особою молодого віку, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання, у цілому характеризується позитивно, на утриманні має двох малолітніх дітей.
Суд також бере до уваги, що шкода потерпілій стороні компенсована поверненням товару, яким обвинувачена не змогла розпорядитися на власний розсуд із - за незалежних від неї причин.
Бере суд до уваги і той факт, що потерпіла сторона не має до обвинуваченої майонових чи інших притензій.
Обставинами, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої, сприяння органам досудового розслідування у розкритті злочину який їй інкримінуються.
Обставини, що обтяжують покарання в ході судового слідства судом не встановлено, не наведено таких і прокуроркою.
Таким чином, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за даним вироком належить призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі.
З урахуванням пом'якшуючих обставин вини підсудної, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченої можливе без її ізоляції від суспільства та відбуття призначеного покарання, а тому у відповідності до вимог ст. 75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, і, якщо вона протягом цього іспитового строку не вчинить іншого злочину.
Суд також вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні питання речових доказів вирішено вироком у судовому провадженні 1-КП /465/64/21.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.. 70, 75,76 КК України, статтями 124, 128 349, 366-371, 373, 376 КПК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі із застосуванням ст.. 75 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, міру покарання ОСОБА_3 за даним вироком призначити з урахуванням покарання призначеного вироком Львівського апеляційного суду від 28 липня 2021 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, і, за умови, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно ч. 1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 на період іспитового строку наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через суд , який ухвалив судове рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
У випадку відсутності апеляційних скарг, вирок набирає законної сили з 13 червня 2022 року.
Учасники судового процесу можуть отримати копію вироку у секретаря судового засідання.
Суддя ОСОБА_8