Справа № 599/283/22Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.
Провадження № 33/817/206/22 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
12 травня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернопіль матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 березня 2022 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 12 лютого 2022 року о 00 год. 25 хв. в м.Зборів по вул. Козацька, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-21070», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 березня 2022 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції грубо порушив його права передбачені ч.1 ст. 268 КУпАП так як не повідомив його належним чином про день та час слухання адміністративної справи. Вказує на те, що суд першої інстанції не допитав працівника патрульної поліції в судовому засіданні. Зазначає, що місцевий суд, вийшов за межі судової функції і фактично став на сторону обвинувачення. Вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом його вини.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце апеляційного розгляду. Про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, а тому розгляд апеляційної скарги проведено у його відсутності.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 березня 2022 року, то воно підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Так, згідно з постановою судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови ОСОБА_1 отримав 28 березня 2022 року, а апеляційна скарга подана 05 квітня 2022 року.
З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції грубо порушив права ОСОБА_1 , передбачені ч.1 ст. 268 КУпАП, так як не повідомив його належним чином про день та час слухання адміністративної справи є обґрунтованими.
Так, згідно ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів цієї справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд 25 лютого 2022 року о 10 год. Зборівському районному суді. Автоматизований розподіл справи в цьому суді відбувся 22 лютого 2022 року, однак у призначений час справа не була розглянута, а вирішена судом 15 березня 2022 року без участі ОСОБА_1 . При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що він був належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи.
Незважаючи на ці обставини та наведені вимоги закону, суд першої інстанції провів розгляд справи 15 березня 2022 року у відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Разом з тим, зазначені обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у цій справі відносно ОСОБА_1 , як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП.
Крім того, неможливість реалізувати процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, могла бути усунута під час апеляційного розгляду, але ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, що свідчить про формальність його доводів у цій частині.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена наступними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №258849 від 12 лютого 2022 року, додатком до нього, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та іншими матеріалами справи.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки в цій справі винуватість ОСОБА_1 підтверджується не лише даними протоколу про адміністративне правопорушення, але й іншими доданими до нього доказами.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не допитав працівника патрульної поліції в судовому засіданні, так як в апеляційній скарзі не наведено жодних конкретних обставин, які би вказували на таку неповноту наявних у справі даних, яка би викликала необхідність їх уточнення шляхом проведення допиту посадової особи, яка оформляла матеріали справи. Окрім того, аналіз наявних в матеріалах справи доказів в сукупності беззаперечно вказує на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду про те, що місцевий суд, вийшов за межі судової функції і фактично став на сторону обвинувачення, суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 обґрунтовані виключно на підставі наявних у справі об'єктивних даних відеозаписів події правопорушення та складених за результатами огляду документів, які підписані останнім без зауважень, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №258849 від 12 лютого 2022 року; висновком лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 12 лютого 2022 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Суд критично оцінює твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів того, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як вони спростовуються даними висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 12 лютого 2022 року і акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Вищевказані матеріали справи підписані ОСОБА_1 без зауважень.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за викладеними в апеляційній скарзі доводами не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 березня 2022 року, відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя