Справа № 304/185/19
Іменем України
13 квітня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів МАЦУНИЧА М.В., ГОТРИ Т.Ю.
за участю секретаря БОЧКО Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 304/185/19 за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та Перечинська міська рада Закарпатської області, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду від 23 грудня 2021 року, головуючий суддя Ганько І.І., -
встановив:
ОСОБА_5 у порядку ст. 352 ч. 2 ЦПК України як особа, яка не брала участі у справі, в якій суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, оскаржила ухвалу Перечинського районного суду від 23.12.2021, що нею ОСОБА_3 залучено до участі в справі в якості правонаступника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як заяву апелянта про залучення до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 було залишено без задоволення. На думку ОСОБА_5 , ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.
Так, ОСОБА_1 був позивачем у справі, а ОСОБА_3 є відповідачкою, тому вона не може бути процесуальним правонаступником позивача, адже тоді їй доведеться саму себе виселяти з будинку.
Окрім цього, ОСОБА_3 не може бути правонаступником ОСОБА_1 , позаяк на підставі договору дарування від 05.11.2018 увесь спірний будинок, розташований за адресою: спочатку - АДРЕСА_1 , а після зміни адрес - АДРЕСА_2 , належить їй, ОСОБА_5 .
Справа є важливою, апелянт усвідомлює, що може подати позов про виселення відповідачів як власник будинку, однак, хоче це зробити саме в цій справі (№ 304/185/19).
Виходячи з наведеного, просить ухвалу скасувати, відмовити в залученні ОСОБА_3 до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 та залучити її, ОСОБА_5 , до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляцію відповідачка ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Цебрик Л.В., вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Зазначає, зокрема, що в разі належності з 2018 року будинку апелянту, ОСОБА_1 не мав права на позов, а ОСОБА_5 не може бути процесуальним правонаступником позивача в цій справі, де правонаступництво випливає з обставин, пов'язаних зі спадкуванням.
Суд мав підстави для залучення ОСОБА_3 до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 , що в подальшому може мати наслідком закриття провадження в справі.
Апелянт не має права на подання скарги на ухвалу суду першої інстанції, оскільки нею не вирішувалося питання про її цивільні права, обов'язки та інтереси.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників апелянта ОСОБА_5 адвоката Бухтоярової О.В., яка скаргу підтримала, відповідачки ОСОБА_3 адвоката Цебрика Л.В., який скаргу не визнав, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши виділені матеріали справи, суд приходить до такого.
Як убачається з наявних матеріалів, виділених із цивільної справи, 30.01.2019 ОСОБА_1 пред'явив до своєї доньки ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4 позов про усунення перешкод у здійсненні права власності, просив виселити їх із будинку АДРЕСА_1 , позбавити їх права користування будинком та зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою (а.с. 2-5, 47-51 т. 1). Позивач виходив із того, що він є власником будинку, а відповідачі чинять йому перешкоди у здійсненні права власності, що підлягають усуненню шляхом виселення.
На підтвердження свого права власності на будинок ОСОБА_1 надав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.02.2005 та доказ реєстрації за ним права власності на будинок, здійсненої 02.03.2005 (а.с. 17, 18 т. 1).
Ухвалою судді Перечинського районного суду від 13.06.2019 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду (а.с. 84-85 т. 1).
Ухвалою Перечинського районного суду від 13.04.2020 позов було залишено без розгляду з підстави, передбаченої ст. 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України, однак, постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.08.2020 цю ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 127-128, 152-153 т. 1).
У справі міститься Свідоцтво про смерть, видане 17.09.2020, яким засвідчено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у віці 74 років (а.с. 157 т. 1).
15.10.2020 до Перечинського районного суду надійшла заява ОСОБА_5 , якою вона у зв'язку зі смертю свого батька ОСОБА_1 просила залучити її до участі в справі як його правонаступника та повідомила, що підтримуватиме позовні вимоги (а.с. 156 т. 1).
Ухвалою Перечинського районного суду від 26.11.2020 провадження у справі було зупинено до залучення до участі в справі правонаступника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 169-172 т. 1).
Заповітом, посвідченим секретарем Ворочівської сільської ради Перечинського району Пересічанською Н.І. 29.05.2009 за реєстровим № 01, ОСОБА_1 все майно, яке належатиме йому на день смерті, включно з будинком АДРЕСА_1 , заповів своїй доньці ОСОБА_3 (а.с. 200-201 т. 1).
Заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.Ю. 07.02.2011 за реєстровим № 99, ОСОБА_1 все майно, яке належатиме йому на день смерті, заповів у рівних частках своїм донькам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с. 198, 233-234 т. 1).
На підставі договору, посвідченого 05.11.2018 приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.Ю. за реєстровим № 550, ОСОБА_1 подарував двокімнатний житловий будинок АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , право власності обдарованої на будинок зареєстровано цього ж дня, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1685012921232 (а.с. 214-218 т. 1, а.с. 4-5 т. 2).
10.06.2021 ОСОБА_3 подала до Перечинської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 , була заведена спадкова справа № 40/2021 (а.с. 227, 228 т. 1).
Даних про подання ОСОБА_5 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_1 у наявних в апеляційному суді матеріалах немає.
Державний нотаріус Першої ужгородської державної нотаріальної контори Ластівка А.В. 10.06.2021 видала у спадковій справі № 40/2021 спадкоємцю ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 80 на 1/2 частину майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - трикімнатного житлового будинку загальною площею 89,5 кв. м, житловою площею 49,0 кв. м, з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що належав спадкодавцю на підставі, зокрема, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.02.2005, право власності спадкоємця на 1/2 частину будинку зареєстровано цього ж дня, реєстраційний номер будинку як об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2382219821232 (а.с. 222, 223, 244 т. 1, а.с. 6-7 т. 2).
Адресованим Перечинському районному суду листом Перечинської міської ради від 23.03.2021 № 477/07-02 стверджується, що до присвоєння будинку адреси « АДРЕСА_2 » його адреса була « АДРЕСА_1 » (а.с. 199 т. 1).
Під час апеляційного розгляду справи адвокати ОСОБА_6 і Бухтоярова О.В. визнали, що за адресами: АДРЕСА_4 розташований один і той самий будинок попри державну реєстрацію майнових прав на будинок з різних підстав, різницю в реєстраційних номерах будинку як об'єкта нерухомого майна, різницю в зафіксованих його площах та кількості кімнат, припустили, що ця різниця могла виникнути внаслідок ремонту, реконструкції будинку тощо.
08.06.2021 і 18.11.2021 ОСОБА_5 знову подала суду заяви про залучення її до участі в справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 (а.с. 213, 224 т. 1).
Ухвалою Перечинського районного суду від 23.12.2021 ОСОБА_3 залучено до участі в справі в якості правонаступника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заяві ОСОБА_5 про залучення її до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 11-16 т. 2).
Приймаючи таке процесуальне рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 , тому наявні підстави для залучення її до участі в справі як правонаступника позивача, натомість ОСОБА_5 спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 не приймала, тому не може вважатися його правонаступником у порядку спадкування, а наявність договору дарування на будинок виключає залучення її до участі в справі саме як процесуального правонаступника ОСОБА_1 , що не позбавляє її права звернутися до суду із самостійним позовом на захист своїх майнових прав.
Оцінюючи доводи учасників процесу щодо наявності у ОСОБА_5 права на апеляційне оскарження ухвали Перечинського районного суду від 23.12.2021 колегія суддів виходить із такого.
За змістом ст. 352 ч. 1 ЦПК України, особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. Ухвала суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуального правонаступництва) може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (ст. 352 ч. 2, ст. 353 ч. 1 п. 28 ЦПК України).
Залучивши до участі в справі ОСОБА_3 як правонаступника позивача ОСОБА_1 та відмовивши в цьому ОСОБА_5 , суд беручи до уваги також наявні дані щодо правового статусу житлового будинку, в якому жив позивач і щодо наявності у неї прав на який ОСОБА_5 наразі має обґрунтовані підстави стверджувати, вирішив питання про права, інтереси та обов'язки у розумінні закону обох цих осіб, тобто, і особи, яка не брала участі в справі - ОСОБА_5 , а не тільки ОСОБА_3 . Попри наявні в справі суперечливі дані щодо правового статусу будинку, про усунення перешкод у користуванні яким у порядку захисту права власності ідеться, ОСОБА_5 не брала участі в справі.
У контексті суто питання про право на апеляційне оскарження ухвали суду, за встановлених обставин ОСОБА_5 не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження ухвали щодо заміни сторони у справі (процесуального правонаступництва), позаяк наразі має підстави стверджувати, що питання будь-якого користування будинком, захисту прав на нього і, відповідно, питання щодо осіб, які беруть участь у відповідному спорі, безпосередньо стосуються її інтересів.
Стосовно процесуального рішення суду першої інстанції про залучення ОСОБА_3 до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 , який помер, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 55 ч. 1 ЦПК України та з урахуванням положень ст.ст. 11, 1216-1218, 1222, 1223, 1233, 1268, 1270 ЦК України, у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у спірних правовідносинах, суд залучає до участі в справі правонаступника (спадкоємця) відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За даними будинкової книги по будинку АДРЕСА_1 (а.с. 23-25 т. 1) за іншими матеріалами справи ОСОБА_3 зареєстрована в цьому будинку з 06.09.2010 і на момент смерті спадкодавця ОСОБА_1 постійно проживала в будинку. Таким чином, ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 , який заповів їй половину всього (будь-якого) належного йому на день смерті майна. У контексті процесуального правонаступництва в справі питання власне про обсяг прийнятого у спадщину майна, наявність чи відсутність спору з іншими спадкоємцями чи іншими особами щодо прав на майно тощо значення не має.
Ймовірність збігу в одній особі позивача і відповідача внаслідок процесуального правонаступництва не є перешкодою для такого, а відповідні питання щодо руху справи, що можуть виникнути у зв'язку з цим, розв'язуються в передбачений цивільним процесуальним законом спосіб.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 оскаржила ухвалу суду першої інстанції в цілому, апеляційним судом було відкрито провадження за цією апеляцією (а.с. 36-37 т. 2). Водночас слід враховувати, що перелік, зазначений у частині 1 статті 353 ЦПК України, не містить ухвал про відмову у заміні сторони у справі (відмову в процесуальному правонаступництві), пунктом 28 частини 1 статті 353 ЦПК України передбачено оскарження в апеляційному порядку виключно ухвал про заміну сторони у справі, а не про відмову у такій заміні, тому така ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 25.03.2019 у справі № 760/12436/17, на яку обґрунтовано послався суд першої інстанції.
Виходячи з наведеного:
апеляційну скаргу ОСОБА_5 у частині залучення ОСОБА_3 до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 слід на підставі ст. 375 ЦПК України залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в цій частині - без змін, оскільки доводи апеляції законності ухвали в частині, що переглядається, не спростовують;
у частині відмови ОСОБА_5 у залученні її до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 апеляційне провадження слід на підставі ст. 10 ч. 9, ст. 352 ч. 2, ст. 353 ч. 1 п. 28, ч. 2, ст. 358 ч. 1 п. 1 ЦПК України закрити, оскільки в цій частині ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, внаслідок чого процесуальних підстав для здійснення апеляційного провадження немає.
Керуючись ст. 10 ч. 9, ст. 352 ч. 2, ст. 353 ч. 1 п. 28, ч. 2, ст. 358 ч. 1 п. 1, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в частині залучення ОСОБА_3 до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Перечинського районного суду від 23 грудня 2021 року в цій частині залишити без змін.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду від 23 грудня 2021 року в частині відмови в залученні її до участі в справі як правонаступника ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 21 квітня 2022 року.
Судді