Справа № 694/233/22
провадження № 2/694/171/22
04.05.2022 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі :головуючого судді Сакун Д.І.
з участю секретаря судового засідання Матвієнко А.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса, с.Почапинці, Звенигородського району, Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ) про поділ майна, що є спільною сумісною власністю-,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить виділити кожному з подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по 1\2 ідеальній частині житлового будинку з надвірними спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - житлового будинку, прибудови, сараю, сараю, сараю, гаражу, убиральні, льоху, огорожі, колодязя, воріт з хвірткою та 1\2 частину земельної ділянки площею 0,25 га за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121284000:01:001:0632, загальною вартістю 36020 грн.,кожна частина без виділення в натурі. Стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 8 червня 2006 року вони зареєструвала шлюб з вдповідачем, ОСОБА_2 .Від цього шлюбу у них народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 12 листопада 2021 року шлюбні відносини були припинені а шлюб розірвано.22 травня 2009 року за спільні кошти вони купили житловий будинок, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку, прибудови, сараю, сараю, сараю, гаражу, убиральні, льоху, огорожі, колодязя, воріт з хвірткою, загальною вартістю 72040 грн. Також, відповідно до рішення 37 сесії VII скликання Моринської сільської ради нам було виділено земельну ділянку площею 0,25 га, за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121284000:01:001:0632. Після розірвання шлюбу відповідач позбавляє її можливості проживати в цьому будинку, вимагає звільнити його, тому вирішити питання про його розподіл та виділення часток в натурі неможливо, так як відповідач фактично ухиляється від вирішення цього питання. Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною власністю, між нами не досягнуто. Вона вважає що житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,25 га, необхідно розділити в рівних долях між нею та відповідачем виділивши кожному по 1/2 ідеальній частині житлового будинку з надвірними спорудами що розташований за адресоюАДРЕСА_1 - житлового будинку, прибудови, сараю, сараю, сараю, гаражу, убиральні, льоху, огорожі, колодязя, воріт з хвірткою, загальною вартістю 36020 грн. кожна частина.
Здійснити ж самостійно розподіл придбаного ними із відповідачем будинковолодіння вони не в змозі, а тому за вирішенням даного питання вона змушена звертатись до суду.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
07.02.2022 року дана цивільна справа надійшла до Звенигородського районного суду Черкаської області.
Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 року - призначення не відбулося. Не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2022 року головуючою обрано суддю Звенигородського районного суду Сакун Д.І.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.02.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків. Позивач вчасно та в повному обсязі усунув недоліки зазначені в ухвалі суду
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.02.2022 року було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.02.2019 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення заявленого позову.
Сторони в судове засідання не з'явились. Надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини справи.
08.06.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), зареєстрували шлюб в Черкаському відділі реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ). Актовий запис №600.
Відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.11.20217р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
22 травня 2009 року сторони придбали житловий будинок, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 , загальною вартістю 72040 грн.
Відповідно до рішення 37 сесії VII скликання Моринської сільської ради сторонам було виділено земельну ділянку площею 0,25 га, за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121284000:01:001:0632.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.
Суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.
Встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано 08 червня 2006 року в Черкаському відділі реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ). Актовий запис №600. Відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.11.2021 року вказаний шлюб було розірвано.
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Перекопайко Н.В., ОСОБА_2 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Таким чином, враховуючи, що спірний житловий будинок набутий сторонами за час шлюбу, то він є об'єктом спільної сумісної власності сторін, у зв'язку з чим суд доходить висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку.
В п.23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60 , 69 СК України ), ч. 3 ст. 368 ЦК ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
При визначенні майна, яке підлягає поділу, необхідно з'ясовувати, коли саме сторони припинили ведення спільного господарства, обсяг спільного майна, нажитого на час припинення ведення спільного господарства, джерела придбання цього майна, наявність боргів подружжя за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
За нормами ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (ст.331 ЦК України ). У зв'язку із цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.
Згідно із п. 22 Постанови ВС України №11 від 21.12.2007 р Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72СК та ст.372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Такі ж положення містить й норма статті 368 ЦК України.
Згідно зі ст. ст. 69 , 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч.2,3 ст. 70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
За змістом ст.71 СК України , майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини , чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ст.79 ЦПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А в силу вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази , які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи , які входять до предмета доказування.
Виходячи із приписів ст.60 СК України , факт реєстрації шлюбу в державних органах РАЦС тягне за собою встановлення презумпції виникнення спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям під час дії зареєстрованого шлюбу. Дана презумпція може бути спростована законом або договором.
Судом достовірно встановлено, що сторони, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, набули нерухоме майно, що підтверджено належними доказами по справі, а тому позов підлягає задоволенню
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені на правову допомогу в сумі 3000.00 грн., витрати за сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. Вказані витрати підтверджені належними доказами, заперечення щодо їх розміру від відповідача не надходило, відтак вони підлягають стягненню з відповідача.
На підставі наведеного, ст. ст. 60 , 69- 71 СК України , ст.ст. 368-372,376 ЦК України , ст.120 ЗК України , керуючись ст.ст. 141 , 263-265, 280 ЦПК України , суд ,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса, с.Почапинці, Звенигородського району, Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ) про поділ майна, що є спільною сумісною власністю -задоволити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,25 га за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121284000:01:001:0632.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,25 га за цільовим призначенням - для обслуговування будинку та прибудинкової території розташованою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121284000:01:001:0632.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса, с.Почапинці, Звенигородського району, Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 )судові витрати, а саме судовий збір в сумі 992,40 грн. сплачений при подачі позову до суду та витрати на правову допомогу в розмірі 3000.00 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення підписане 04.05.2022.
Суддя Д.І. Сакун