Справа № 709/1365/21
12 травня 2022 року смт Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
ОСОБА_1 , 14 жовтня 2021 року о 23:52 в с. Москаленки по вул. Шкільна керував автомобілем ВАЗ-21053 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера "Драгер" та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
В судовому засіданні захисник Солод В.М. просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки порушено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а саме працівником поліції Олінь В.М. не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Долучений до справи відеозапис є неналежним доказом, оскільки не є безперервним, не містить даних про дату та час подій, які там відображені, а також судом самостійно відшукано даний доказ, що порушує права ОСОБА_1 на захист.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав клопотання в якому просив відео визнати недопустимим доказом, повернутися до розгляду заяви його представника про закриття справи, відкласти розгляд справи для виклику свідків, що зазначені в клопотанні його представника, забезпечити його присутність під час розгляду вказаної справи.
Справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП неодноразово відкладалась судом за клопотанням ОСОБА_1
23 грудня 2021 року заявив клопотання, у якому просив відкласти судове засідання та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи. Клопотання було задоволено, судове засідання було відкладено на 17 січня 2022 року та ОСОБА_1 23 грудня 2021 року особисто ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отримав копію відеозапису, про що мається його власноручний підпис.
У судове засідання 17 січня 2022 року ОСОБА_1 не з'явився, натомість надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено, судове засідання відкладено на 03 лютого 2022 року.
03 лютого 2022 року судове засідання знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого у нарадчій кімнаті.
28 лютого 2022 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 та введенням в Україні воєнного стану.
30 березня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 судове засідання відкладено на
18 квітня 2022 року.
18 квітня 2022 року захисник Солод В.М. подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 займається волонтерською діяльність і не має змоги з'явитися в судове засідання, а він хоче особисто надати пояснення.
При розгляді клопотань ОСОБА_1 та захисника про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд враховував позицію ОСОБА_1 щодо відкладення розгляду справи, а також те, що останній просив розгляд справи проводити за його участі, проте в жодне судове засідання так і не з'явився.
12 травня 2022 року року на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, однак, суд вважає за необхідне залишити без задоволення дане клопотання, оскільки законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи. Водночас, участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у судовому засіданні не є обов'язковою згідно із законом. Крім того під час розгляду справи присутній його захисник Солод В.М.
Заслухавши захисника Солода В.М., дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктами 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з п.2, п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 7 розділу І Інструкції, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до
ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містить протокол про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2021 року серії ДПР18 № 398981, відеозаписом, згідно із яким зафіксовано зупинку транспортного засобу, пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікарні, відмову
ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я.
Твердження ОСОБА_1 , що працівники поліції не пропонували йому пройти освідування у спосіб, що визначений законодавством, а він ні від чого не відмовлявся суд оцінює критично, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами. Зокрема, з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager, або ж в медичному закладі, на що останній відмовився.
Оцінюючи досліджений відеоматеріал, з урахуванням висловлених особою, яка притягується до адміністративної відповідальності зауважень, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України
18 грудня 2018 року №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З електронного носія (диску), який знаходиться в матеріалах справи вбачається наявність трьох фрагментів відеозапису, що свідчить про порушення принципу безперервності.
Разом з тим суд вважає, що порушення принципу безперервності відеозапису не впливає на належність і допустимість відеозапису як доказу в цілому, оскільки ОСОБА_1 не повідомив суду інших важливих для справи обставин, які залишись поза межами відеозйомки.
Суд відхиляє вказаний аргумент також з тих мотивів, що визнання недопустимим вагомого доказу, який фіксує повну картину розвитку подій через недотримання принципу безперервності в той момент часу, про який не заявлено, що він приховує важливі обставини, є формальним підходом і суперечить суті права на справедливий судовий розгляд.
Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського є недопустимим доказом, оскільки він витребуваний судом за власної ініціативи без його клопотання, є такими, що не ґрунтуються на законі, з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання про те, чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Отже, суддя для повного та об'єктивного розгляду справи, може витребувати додаткові матеріали, в тому числі і відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Що стосується клопотання захисника про виклик і допит свідків ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 , то на переконання суду в матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 14 жовтня 2021 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень. Крім того,
в протоколі про адміністративне правопорушення свідки не зазначені, а також їх присутність не зафіксована і на відеозаписі, таких клопотань ОСОБА_1 під час зупинки та спілкуванні з працівниками поліції не заявляв, а тому клопотання про виклик свідків суд визнає необгрунтованим.
Невизнання вини ОСОБА_1 суд оцінює як спосіб захисту, та спробу останнього уникнути відповідальності, оскільки вище зазначені обставини не спростовують факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, а також не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився як особа, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою
0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що становить, на час вчинення правопорушення, 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 245, 280, 283-284, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить
17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Левченко