справа № 369/8275/20 головуючий у суді І інстанції Дубас Т.В.
провадження № 22-ц/824/1509/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
12 травня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» про стягнення заборгованості, -
У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що19 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп» було укладено договір №19/08-15-3 про надання юридичних послуг. Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов'язання надавати замовнику юридичні послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором, які полягають в представництві інтересів замовника у наданні правової допомоги у стягненні боргового зобов'язання згідно розписки від 05.07.2012 року виданої ОСОБА_3 .. Пунктом 2.1 договору визначено зобов'язання юридичної фірми.
Згідно додатку №1 до договору про надання юридичних послуг, винагорода за позитивний результат складає сім відсотків від реально повернутої суми, яка має бути сплачена (зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ «Міжнародна Адвокатська Група «Теміс Лав'єрс Груп») протягом двох діб після фактичного отримання коштів, майна чи майнових прав замовником від боржника, у разі прострочення виплати юридичній фірмі винагороди за позитивний результат, замовник сплачує штраф у розмірі семи відсотків від суми вказаної в предметі договору, який має бути зарахований на р/р юридичної фірми протягом десяти днів з моменту виникнення заборгованості за винагородою, у випадку несвоєчасної оплати штрафу, замовник сплачує пеню в розмірі сім відсотків за кожен день прострочення, у випадку відмови від юридичних послуг юридичної фірми замовником, підписання мирової угоди між замовником та боржником, відмови від позову у суді вважається, що юридичною фірмою виконано замовлення повністю та отримано позитивний результат.
Сім відсотків від отриманих коштів, як позитивний результат складає 5 727 грн. 69 коп., які було відступлено новому кредитору.
17 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», за Договором відступлення права вимоги №17-04-18/2570 від «17» квітня 2018 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група "Теміс Лав'єрс "Груп "Київ", право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №19/08-15-3 від 19.08.2015 року та Додатку №1 до договору.
Відповідно за Договором відступлення права вимоги №2570-01 від 24 квітня 2018 року ТОВ «МАГ «ТЛГ «Київ» відступило ОСОБА_1 , право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №19/08-15-3 від 19.08.2015 року та Додатку №1 до договору, що був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», а саме виплати винагороди за позитивний результат, відповідно до умов договору №19/08-15-3 від 19.08.2015 року та Додатку №1 до договору, а саме виплат винагороди в розмірі 5 727 грн. 69 коп. з правом нарахування всіх штрафних санкцій, передбачених договором та/або законом.
Враховуючи вищевикладене, позивач просила судстягнутиз ОСОБА_2 на її користь кошти в сумі 6 128 грн. 63 коп. (5 727 грн. 69 коп.винагороди та штраф в розмірі 7 % від суми винагороди - 400 грн. 94 коп.) заборгованості за договором про надання правової допомоги та договором про відступлення права вимоги. Крім того просила стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 21 150 гривень.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 15 листопада2021 рокув задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп «Київ» про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуально права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, стягнути судові витрати.
При цьому, зазначає, що додатком до договору передбачено виплату винагороди у зв'язку з відмовою від послуг, шляхом написання відповідної заяви. Предметом позову є стягнення другої частини гонорару. Відповідач написав заяву, в якій розриває договір та погоджується з усіма наслідками розірвання, що тягне за собою юридичний наслідок у вигляді обов'язку негайної сплати винагороди. Суд першої інстанції даного не врахував. На адресу позивача не надходив відзив відповідача, в якому він заперечує проти позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на судову практику та практику Європейського Суду, яку просить врахувати та задовольнити апеляційну скаргу.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
25 січня 2022 року до суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», подані представником - Ісуповою К.В., згідно яких представник просила задовольнити апеляційну скаргу. При цьому зазначає, що укладаючи договір сторонами було погоджено конкретні суми на виконання послуг, маючи обов'язкову умову - виплата семи відсотків від реально отриманої суми вкладу протягом двох днів з дня їх отримання. 04 липня 2017 року, ОСОБА_2 було повідомлено про отримання коштів та було подано до ТОВ «МАГ «ТЛГ» заяву про дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг, в якій вказувалось, що юридичною фірмою виконано замовлення повністю та отримано позитивний результат.
Відповідач не виконав умови договору про надання юридичних послуг в частині виплати семи відсотків від отриманих коштів.
07 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про врахування при розгляді апеляційної скарги позиції інших судів та вимог законодавства щодо вільного укладення договору та обов'язку виконання його умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини справи та ціну позову, дана категорія справ не підпадає під процесуальну заборону передбачену ч.4 ст. 274 ЦПК України, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 серпня 2015 року між ОСОБА_2 - замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп» - юридичною фірмою було укладено договір №19/08-15-3 про надання юридичних послуг.
Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов'язання надавати замовнику юридичні послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором, які підлягають в представництві інтересів замовника у наданні правової допомоги у стягненні боргового зобов'язання згідно розписки від 05.07.2012 року, виданої ОСОБА_3 .
Відповідно до п.2.1 договору, юридична фірма зобов'язується:
а) надавати юридичні послуги шляхом:
- усного та письмового консультування;
- складання необхідних документів (позовних заяв, листів, претензій, апеляційних, касаційних скарг, інших дій згідно додатку № 1);
- представництва інтересів замовник перед іншими особами в державних органах і установах, в тому числі у судових установах всіх інстанцій, Державній виконавчій службі, правоохоронних органів;
б) при виконанні своїх обов'язків керуватись чинним законодавством України і цим договором.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата послуг по даному договору здійснюється відповідно до тарифів на надання юридичних абонентських послуг (Додаток № 1 до цього Договору).
Згідно п. 4.2. договору оплата послуг юридичної фірми здійснюється замовником за попередньою оплатою в розмірі 100% передоплати. У випадку здійснення юридичною фірмою відстрочки платежу до 3-х днів і виконання послуг без оплати, оплата має бути здійсненна не пізніше 3-х днів після фактичного виконання робіт, навіть без підписання акта виконаних робіт.
Додаток № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 19/08-15-3 від 19 серпня 2015 р. містить тарифи на надання юридичних послуг:
- підготовка і подання до суду позовної заяви, зустрічної позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги на рішення суду (один документ в одну інстанцію) - 2500,00 грн;
- підготовка документів та/ або виїзд в судове засідання для представництва інтересів Замовника при розгляді позову в суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному суді в одному судовому засіданні, в м. Києві; Складання заперечення на позовну заяву (один документ, одна дія, один раз) - 1250,00 грн;
- складання та подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду (один документ); написання запитів в інтересах клієнта або адвокатських запитів (до 5-ти однорідних запитів), складання та подання заяви про забезпечення позову, заяви про забезпечення позову (один документ в одну інстанцію, один раз) - 1250,00 грн;
- отримання в суді на руки оригіналу рішення, виконавчого листа, ухвали, іншого документу - 750,00 грн;
- складання та подання скарги на дії або бездіяльність державного виконавця; оскарження постанови про призначення експерта; оскарження оцінки (звіту); оскарження дій або бездіяльності державного виконавця (один раз один документ); ознайомлення з матеріалами справи в суді, ВДВС (фотографування, роздрукування фото) (один раз, один документ в одній - 1250,00 грн;
- складання позовної заяви до Європейського суду з прав людини (один документ) - 7500,00 грн.
-
Вартість замовлення складає: згідно фактично наданих послуг.
Інші особливі умови витрати на поштову кореспонденцію під час розгляду справи, пов'язанні з листуванням, наданням телеграм, наданням оголошень в ЗМІ відшкодовується юридичній фірмі згідно фактично понесених витрат замовником. Витрати на здійснення експертиз, прибуття свідків до суду, надання нотаріально засвідчених довіреностей несе Замовник.
Сплата судового збору, що розраховується від ціни позову не враховується до вартості юридичних послуг і цього Замовлення, а сплачується Замовником окремо за реквізитами суду. За бажанням Замовника перерахування зазначених платежів може бути здійснено Виконавцем від імені Замовника за реквізитами судової інстанції, після надання Виконавцем додаткового рахунку Замовнику на суму обов'язкових платежів і зборів.
Винагорода за позитивний результат складає сім відсотків від реально повернутої суми, яка має бути сплачена (зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп») протягом двох діб після фактичного отримання коштів, майна чи майнових прав ЗАМОВНИКОМ від боржника. У разі прострочення виплати ЮРИДИЧНІЙ ФІРМІ винагороди за позитивний результат, ЗАМОВНИК сплачує пеню у розмірі 1% від суми винагороди за кожен день прострочення. У разі прострочення виплати юридичній фірмі винагороди за позитивний результат, замовник сплачує штраф у розмірі семи відсотків від суми вказаної в предметі договору, який має бути зарахований на р/р юридичної фірми протягом десяти днів з моменту виникнення заборгованості за винагородою, у випадку несвоєчасної оплати штрафу, замовник сплачує пеню в розмірі сім відсотків за кожен день прострочення. У випадку відмови від юридичних послуг юридичної фірми замовником, підписання мирової угоди між замовником та боржником, відмови від позову у суді вважається, що юридичною фірмою виконано замовлення повністю та отримано позитивний результат.
Третя особа ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп» письмово пояснила, що 04 липня 2017 року, ОСОБА_2 було повідомлено про отримання коштів та було подано до ТОВ «МАГ «ТЛГ» заяву про дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг, в якій вказувалось, що юридичною фірмою виконано замовлення повністю та отримано позитивний результат.
Позивачем надана копія заяви ОСОБА_2 від 04.07.2017 року до В.О. Генерального директора ТОВ «МАГ «Теміс Лав'єрс Груп» Бугайчук Віти Миколаївни про дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг № 19/08-15-3 від 19.08.2015 р., в якій він просить достроково розірвати договір про надання юридичних послуг 19/08-15-3 від 19.08.2015 р., в зв'язку з відмовою від юридичних послуг з власної ініціативи. Також, просить не виконувати від його імені процесуальних дій, не представляти його інтереси, так як він втратив інтерес до цієї справи. Наслідки дострокового розірвання договору юридичних послуг № 19/08-15-3 від 19.08.2015 р. йому роз'яснені та зрозумілі тобто юридичною фірмою виконано замовлення повністю та отримано позитивний результат. Копії процесуальних документів просив надіслати на його адресу, претензій до ТОВ «МАГ «Теміс Лав'єрс Груп» не мав.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року у справі № 761/38251/15-ц, частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми позики, трьох відсотків річних та процентів за користування позикою. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму позики в розмірі 3000 доларів 00 центів США, що еквівалентно 75604 грн. 52 коп. за курсом НБУ на дату винесення рішення, три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 6219 грн. 59 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 818 грн. 24 коп., а всього загальною сумою 82 642 грн 35 коп. В задоволення позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грішми в розмірі 32 088 грн. 87 коп. відмовлено.
17 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», код ЄДРПОУ 37119841, місце реєстрації: 03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, буд. 70, за Договором відступлення права вимоги №17-04-18/2572 від «17» квітня 2018 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група "Теміс Лав'єрс "Груп "Київ", код ЄДРПОУ 40582203, місце реєстрації: 03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 68 право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №19/08-15-3 від 19.08.2015 року та Додатку №1 до договору.
24 квітня 2018 року за договором відступлення права вимоги №2570-01 від 24 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група "Теміс Лав'єрс "Груп "Київ", код ЄДРПОУ 40582203, відступило ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №19/08-15-3 від 19.08.2015 року та Додатку №1 до договору, що був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп», а саме виплати винагороди за позитивний результат, відповідно до умов договору №19/08-15-3 від 19.08.2015 року та Додатку №1 до договору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем суду не надано доказів про укладення угоди про дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг № 19/08-15-3 від 19.08.2015 р.. Жодних юридичних наслідків заява відповідача не зумовила. З наданого тексту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року у справі № 761/38251/15-ц не можливо встановити, що воно винесене в зв'язку з наданням позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп» юридичних послуг за договором №19/08-15-3 від 19 серпня 2015 року. А отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо виконання своїх обов'язків юридичною особою, відповідно до укладеного договору.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 3 д ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, не є підставою для звільнення від доказування у відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України саме позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не вказано, яка сума реально повернута в результаті надання юридичною фірмою за договором №19/08-15-3 від 19 серпня 2015 року конкретних юридичних послуг та дату повернення цієї суми.
При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для стягнення відповідних коштів позивач вказує саме виконання первісним кредитором своїх обов'язків, внаслідок чого виникло зобов'язання у боржника на виплату відповідної винагороди.
Поряд з цим, матеріали справи дійсно містять копію заяви відповідача про дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг № 19/08-15-3 від 19.08.2015 р., на яку, як на підставу позову позивач не вказує, і будь якого посилання, на виникнення зобов'язання саме внаслідок відмови відповідача від послуг тощо, шляхом уточнення або зміни позовних вимог проведено не було.
За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, на думку колегії суддів суд першої інстанції вірно розглянув справу саме в межах заявлених позовних вимог і дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки вимоги не доведені належними, достатніми та допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Поряд з цим, апеляційний суд вважає, що судова практика, на яку посилається апелянт стосується відмінних правовідносин та обставин справи, а тому не може бути застосована у даному випадку.
Крім того, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridisv. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху» ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини спору, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому, судове рішення відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 15 листопада2021 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова