№22-ц/824/6059/2022
Унікальний №757/4890/2021
12 травня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 354-356 ЦПК України апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, -
встановив:
рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року частково задоволено вищезазначений позов.
Стягнуто з держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки за несвоєчасне виконання рішення в розмірі 3089,27 грн, а також моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором.
Разом з тим, апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення посилаючись на те, що Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи.
Кошторисні призначення для сплати судового збору на 2022 рік Державній казначейській службі України передбачені, але такі кошти розділені на 12 частин, асигнування на сплату судового збору відкриваються помісячно.
Враховуючи кількість справ, що потребують оскарження при здійсненні функцій із захисту інтересів держави, Казначейство не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Дослідивши матеріали справи разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», апелянт зобов'язаний сплачувати судовий збір.
Згідно із ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що у разі, якщо бюджетна установа діє як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду щодо оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, зокрема щодо надання доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному законодавством, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Статтею 129 Конституції України,однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, дослідивши доводи клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, суд не вбачає підстав для його задоволення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з вимогами ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору. В іншому випадку він повинен був би сплатити судовий збір у розмірі 908 грн., що відповідало 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 році (на момент подання позовної заяви).
Таким чином, апеляційна скарга Державної казначейської служби України повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1362 грн. (908х150%).
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/Солом'янський р-н./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного судув оригіналі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України,-
ухвалив:
в задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року залишити без руху та встановити строк десять днівз моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.
Неусунення недоліків є підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.П. Приходько