11 травня 2022 року Справа № 160/2840/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
12.03.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з урахуванням уточнень, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.02.2020 року № 12813 про відповідність ТОВ «Дніпроавтозапчастини» критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.03.2020 року №20522 про відповідність ТОВ «Дніпроавтозапчастини» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «Дніпроавтозапчастини» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав та прийняти рішення про невідповідність ТОВ «Дніпроавтозапчастини» критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваних рішень з огляду на таке. Про оскаржувані рішення позивач дізнався із особистого електронного кабінету платника податків зі змісту яких вбачається, що податковим органом прийняті Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості. При цьому податковим органом взагалі не зазначена обов'язкова підстава відповідно до якої встановлено відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Контролюючий орган посилався лише на наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, проте не конкретизує її. Оскаржувані рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості не містить будь-яких посилань на дослідження відомостей та даних, зібраних саме органом ДПС. Відтак, контролюючим органом під час прийняття рішень порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим позивач вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а оскаржувані рішення скасуванню.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву податковий орган зазначив, що ТОВ «Дніпроавтозапчастини» було включено до переліку ризикових платників на підставі протоколу від 03.02.2020 року №2, включення позивача до переліку ризикових здійснено на підставі доведеної ДФС України податкової інформації по ТОВ «Дніпроавтозапчастини», яка стала відома у процесі діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Так, згідно даних ЄДРПН податковий кредит ТОВ «Дніпроавтозапчастини» сформовані за рахунок придбання товарів та послуг, а саме: суборенда нежитлових приміщень, труба, лист, циліндр, муфта, гайка, автомобільних запчастин в асортименті та інше. Крім того, податковий кредит сформовано за рахунок підприємств у яких по ланцюгу придбання наявний пересорт товару, сумнівний ПК становить 580,9 тис.грн., що становить 27,4% від загального ПК. Вищевказаний податковий кредит підприємству по ланцюгу постачання було сформовано від ТОВ «Істіл проект» (включено до переліку ризикових підприємств 29.01.2020), яким здійснено маніпулювання податковою звітністю, а саме збільшено ліміт для реєстрації податкових накладних за рахунок реєстрації коригування на неплатників ПДВ до податкових накладних за 2017-2018 роки. Згідно з даними ЄРПН податкові зобов'язання сформовані за рахунок реалізації придбаних товарів. За результатами аналізу отриманих та виданих ПН на ТОВ «Дніпроавтозапчастини» рахуються залишки ТМЦ, при цьому відсутні дані щодо оренди або власного складського приміщення. З цього відповідач робить висновок, що платник відповідає критеріям ризиковості. Дії контролюючого органу по включенню позивача до критеріїв ризикованості жодним чином не порушують права позивача.
Від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до рішення суб'єкта владних повноважень, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих зрозумілих мотивів його прийняття. Контролюючий орган стверджує, що рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації у ІС «Податковий блок». Так, відповідач робить висновки, що податковий кредит позивача було сформовано за рахунок підприємств, у яких по ланцюгу придбання наявний «пересорт» товару, а «сумнівний» ПК складає 27,4% від загального ПК, а також нібито відбувається «маніпулювання податковою звітністю» контрагентом підприємства у другому ланцюгу. Інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо «ризиковості» контрагентів позивача, є безпідставною, оскільки така інформація не ґрунтується безпосередньому аналізі первинних документів, вона не є належним доказом в розумінні процесуального Закону та носить виключно інформативний характер. Більш того, для забезпечення досягнення мети своєї діяльності суб'єкти господарювання мають право від свого імені укладати не заборонені чинним законодавством правочини (договори, контракти, угоди та ін.), набувати майнові та особисті немайнові права і обов'язки, тому позивач не позбавлений права укладати договори для здійснення господарської діяльності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року у справі №160/2840/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №160/2840/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень змінено, виключивши із мотивувальної частини рішення посилання на правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі №480/4006/18. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року у справі №160/2840/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 20.01.2022 року у справі №160/2840/20 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Адміністративна справа №160/2840/20 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.01.2022 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року прийнято до провадження адміністративну справу №160/2840/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач отримав ухвалу суду 15.02.2022 року, але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Дослідивши матеріали, суд встановив такі обставини справи та надав їм правову оцінку.
ТОВ "Дніпроавтозапчастини" 17.09.2009 року зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість.
Основним видом економічної діяльності ТОВ "Дніпроавтозапчастини" за КВЕД є 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Для здійснення господарської діяльності ТОВ "Дніпроавтозапчастини" орендує торгівельне приміщення у ТОВ «Літобуд-Д» за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 38 загальною площею 300 кв.м. відповідно до договору суборенди від 01.01.2020 року № 01/01-20 та акта приймання-передачі від 01.01.2020 року.
Згідно з даними довідки ТОВ "Дніпроавтозапчастини" про наявність працівників, їх чисельність, досвід роботи та кваліфікацію, загальна кількість працівників, які утримуються за штатним розписом становить 10 чоловік, які працюють на умовах повної зайнятості за основним місцем роботи у ТОВ "Дніпроавтозапчастини".
Також, згідно даними довідки ТОВ "Дніпроавтозапчастини" про наявність основних засобів підприємства, на балансі станом на 31.12.2019 року обліковується засобів на загальну суму 241852,06 грн. (балансова вартість), 11880,45 (залишкова вартість).
07.02.2020 року головою комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №12813 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
В графі «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)» зазначеного рішення відповідач вказав словосполучення «зустрічний транзит».
На виконання положень Порядку №1165 ТОВ "Дніпроавтозапчастини" були направлені пояснення від 28.02.2020 року вих.№28/02-2020 до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з вичерпною інформацією та копіями документів, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме:
1. Роздрукування відомостей з ЄДР щодо ТОВ «Дніпроавтозапчастини»
2. Копія статуту ТОВ «Дніпроавтозапчастини»
3. Копія рішення про призначення директора 'ГОВ «Дніпроавтозапчастини»
4. Копія договору оренди приміщення магазину
5. Довідка про штат підприємства
6. Довідка про основні засоби підприємства
7. Копії рішень ЛМКУ за скаргами ТОВ «Дніпроавтозапчастини»
8. Роздрукування рішень з ЄДРСР
9. Копії окремих претензій, вимог, листів по відносинам з контрагентами
10. Копії кредитних договорів з банками (договір про надання овердрафту №015/3177/725891 від 23.12.2019 р., генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-ОМ-992 від 03.07.2017 р.)
11. Копії договорів банківських гарантії за виконаними договорами
12. Копії договорів № 1069-ЦК-ДЦ від 12 серпня 2019 р., № 1902000329/205 від 07 лютого 2019 р., № 000039-14 від 01 січня 2014 р., № 59-19 від 02 січня 2019 р., № 1114535 від 19 травня 2010 р., № 161 від 16 січня 2018р,. № 0110/2 від 01 жовтня 2017 р. з додатками
13. Копії видаткових накладних у кількості 42 шт., а також довіреностей на ТМЦ. товарно-транспортних накладних, платіжних доручень. сертифікатів відповідності, інших документів, що підтверджують якість товару
14. Копії документів про походження товарів, що реалізовуються (договори з постачальником, первинні документи, транспортні документи, розрахункові документи, документи, що підтверджують якість тощо)
Проте, 13.03.2020 року ТОВ "Дніпроавтозапчастини" через електронний кабінет платника було отримано нове рішення комісії №20522 від 13.03.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника з урахуванням вищезазначених пояснень.
Вказаним рішенням №20522 ТОВ "Дніпроавтозапчастини" було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
В графі «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)» зазначеного рішення відповідач вказав «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції».
Не погодившись з рішенням №20522 від 13.03.2020 року, ТОВ "Дніпроавтозапчастини" оскаржило його в адміністративному порядку.
У відповідь на вищезазначену скаргу, листом від 27.03.2020 року №1341/6/99-00-06-05-01-06, ДПС України пропонує надати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом рішень № 12813 від 07.02.2020 року та № 20522 від 13.03.2020 року щодо внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. При цьому суд послався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.11.2019 по справі №480/4006/18.
Суд апеляційної інстанції в цілому підтримав таку позицію суду першої інстанції. Разом з тим визнав за необхідне виключити із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі №480/4006/18, оскільки вони сформовані з питань застосування норм Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 року у справі №160/2840/20 скасовуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року вказав, зокрема, що суд першої інстанції, досліджуючи питання щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки не відповідають положенням Порядку №1165. Поряд із цим, суди, обмежившись висновком щодо відсутності предмету судового захисту, не перевірили законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень, підстави та порядок їх прийняття, повноваження комісії, тощо, а також не спростували/не підтвердили висновки контролюючого органу, здійснені за результатами дослідження підстав відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020 року).
Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.
Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також прямо передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Суд також зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 (справа №340/1098/20).
Проте, оскаржені рішення Комісії від 07.02.2020 року № 12813 та від 13.03.2020 року № 20522 не містять належних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. При цьому, суд відзначає, що Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка передбачає конкретизацію підстав у разі відповідності платника податку пунктам 8 критеріїв ризиковості.
Так, як зазначалось, рішення 07.02.2020 року №12813 в графі «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)» містить лише словосполучення «зустрічний транзит», яке є беззмістовним у контексті належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень та жодним чином не розкриває змісту позиції податкового органу, яка привела його до висновку щодо відповідності платника податку пункту 8 критеріїв ризиковості.
Що ж стосується іншого оскаржуваного у цій справі рішення, від 13.03.2020 року №20522, то у графі «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)» рішення відповідач лише продублював норму Порядку №1165, а саме відтворив зміст пункту 8 критеріїв ризиковості, зовсім не вказавши про наявність податкової інформації, яка стала підставою для прийняття такого рішення.
В матеріалах справи наявні також протоколи засідань комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.02.2020 року № 9 та від 13.03.2020 року № 80, у яких так само, як і в оскаржених рішеннях, міститься твердження про відповідність платника пункту 8 критеріїв ризиковості, однак без відповідного обґрунтування.
Також, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 (справа №340/1098/20), питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Верховний Суд також зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Проте, зі змісту оскаржуваних рішення та відповідних протоколів засідань комісії вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Натомість, вказані рішення прийняті у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
При цьому, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Оскаржувані рішення відповідача є актами індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Як вже зазначено судом, у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений у основу прийняття оскаржуваних рішень.
Натомість, під час розгляду справи судом відповідач надав інформаційну довідку щодо включення до переліку ймовірно ризикових ТОВ «Дніпроавтозапчастини», наводячи у відзиві по позов, дані, які містяться у ній.
Проте, в оскаржуваних рішеннях не міститься посилання на вказану інформаційну довідку, а тому відсутні підстави стверджувати, що вона покладена в основу обґрунтування цих рішень. Відтак, рішення не відповідають критерію обґрунтованості.
Крім того, зазначена у вказаній довідці інформація не є такою, що може слугувати підтвердженням належності платника до п.8 критеріїв ризиковості з огляду на те, що податковий кредит ТОВ «Дніпроавтозапчастини» є сумнівним та його сформовано по ланцюгу постачання від іншого підприємства, яке включено до переліку ризикових підприємств та яким здійснено маніпулювання податковою звітністю.
Проте, реальність господарських операцій не є предметом перевірки у цій справі, оскільки на стадії реєстрації податкової накладної (а саме про цю стадію мала б йти мова у спірних правовідносинах, хоч податковий орган і здійснив аналіз ризиковості не у зв'язку із поданням платником на реєстрацію накладної, однак мав би діяти саме так) у контролюючого органу відсутня компетенція на здійснення аналізу господарських операцій на предмет реальності. Така перевірка може бути проведена лише за результатом здійснення документальної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Крім того, твердження податкового органу про недобросовісність контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків.
Так, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
В свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти однозначного висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач-1 до суду не надав.
Отже, відповідачем в оскаржених рішеннях не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для Товариства у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішень, а також вимог щодо їх обґрунтованості.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Також, суд зазначає, що на базі ліквідованого Головного управління ДПС у Дніпропетровській області утворено територіальний орган на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке утворено 30.09.2020 року, про що міститься відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741030008085321.
Відповідно до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227, Державна податкова служба здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. Державна податкова служба та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Згідно із пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 (далі - Положення), Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Дніпропетровської області та ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).
Відповідно до пункту 15 Положення ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
Частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із частиною статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658), яке є територіальним органом на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.03.2020 року №9937 та судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.04.2020 року №10091 підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн., суд зазначає таке.
Як встановлено матеріалами справи, 30.03.2022 року на електрону адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн., суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом з тим, під засобами доказування в юридичній літературі розуміють ті джерела, з яких суд одержує фактичні дані, докази.
У даному випадку, джерелом отримання судом доказів є електронний документ, наданий позивачем.
Статтею 99 КАС України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Частиною 1 статті 5, частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З огляду на зазначене, а також в ході дослідження поданої заяви, наданої позивачем, судом встановлена відсутність на ньому цифрового підпису, у зв'язку з чим зазначений електронний доказ не може бути прийнятий судом до уваги.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (вул.Набережна Перемоги, 98, кв.195, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 36641388) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.02.2020 року № 12813 про відповідність ТОВ «Дніпроавтозапчастини» критеріям ризиковості платника податку.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.03.2020 року №20522 про відповідність ТОВ «Дніпроавтозапчастини» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «Дніпроавтозапчастини» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (вул.Набережна Перемоги, 98, кв.195, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 36641388) судовий збір у загальному розмірі 4204,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко