Номер провадження: 33/813/570/22
Справа № 521/180/22
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.
Доповідач Громік Р. Д.
04.05.2022 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря: Шлапак А.О.,
за участю правопорушника: ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2022 року, якою притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнено на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №220423 від 05.12.2021р. вбачається, що 05 грудня 2021 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito 110 TDI», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Крайня, 6 у місті Одеса у стані алкоголього спяніння за допомогою приладу ДРАГЕР склав 1,43 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2022 року притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнено на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень.
На дану постанову ОСОБА_1 подавапеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та провадження закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права
В доводах апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи; докази, які містяться у матеріалах справи, не є належними та допустимими та не підтверджується наявність діяння, які передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2022 року, мотивуючи тим, що оскаржувану постанову було отримано лише 04 квітня 2022 року, так як 24 лютого 2022 року розпочались військова агресія російської федерації проти України, постійні повітряні тривоги унеможливлюють нормальну роботу суду та її працівників.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити його з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи ситуацію, яка існує, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одесси від 17 березня 2022 року.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №220423 від 05.12.2021р., відповідно до якого вбачається, що 05 грудня 2021 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito 110 TDI», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Крайня, 6 у місті Одеса у стані алкоголього спяніння за допомогою приладу ДРАГЕР склав 1,43 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306;
- роздруківкою із приладу Alcotest Drager;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, а також ступінь небезпеки, викликану тим, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, керувала транспортним засобом у стані алкоголного сп'яніння, суд першої інстанції правильно вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Обставини, що пом'якшують або обтяжують вчинене, не встановлені.
При накладенні стягнення суд першої інстанції правильно врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 пояснив, що посварився із дружиною, на емоціях випив та поїхав до кума, що також підтверджує перебування у стані алкогольного сп'яніння та керування транспортним засобом.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2022 року.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2022 року року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік