11 травня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та учасників провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022262150000092 від 06 лютого 2022 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, приватного підприємця, працюючого водієм вантажного автомобіля у ФОП ОСОБА_8 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, - на ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 травня 2022 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 07 липня 2022 року із забороною цілодобово залишати квартиру АДРЕСА_3 Чернівецького
ЄУНСС №723/453/22 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_9
Провадження №11-сс/822/133/22 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 309 КПК України
району Чернівецької області.
Продовжено до п'яти місяців строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків:
- прибувати до слідчого в кримінальному провадженні, прокурора або суду із встановленою ними періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками в цьому кримінальному провадженні;
- залишити для зберігання у відповідних органах державної влади документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Строк дії ухвали встановлено до 07 липня 2022 року включно.
Доводи апеляційної скарги.
На думку сторони захисту, викладені в ухвалі слідчого судді обставини кримінального провадження, не підтверджуються доказами розглянутими в судовому засіданні, при прийнятті даного рішення слідчий суддя фактично проігнорував передбачені ст. 178 КПК України обставини, які могли істотно вплинути на правильність прийнятого рішення.
Вказує про те, що на протязі 3 місяців правоохоронними органами не було проведено ні однієї експертизи, яка б підтвердила порушення вимог пунктів ПДР інкримінованих ОСОБА_6 , що знаходяться у причинному зв'язку з наслідками, які настали.
Вважає, що поведінка ОСОБА_6 після вручення йому підозри, достовірно вказує на те, що він не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування і суду, а також зацікавлений у проведенні об'єктивного розслідування та висловив намір співпрацювати з органом досудового розслідування. З ним проведено допити та вчинено інші слідчі дії.
Окрім того, слідчим суддею не враховано, що після скоєння ДТП, ОСОБА_6 , добровільно 06.02.2022 року сам з'явився у Сторожинецький відділ поліції і повідомив, що причетний до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.02.2022 року в с. Старі Бросківці.
Також, в апеляційній скарзі сторона захисту звертає увагу на особу підозрюваного ОСОБА_6 та його міцні соціальні зв'язки, та те, що останньому необхідно працювати, щоб утримувати сім'ю, т.я. він має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей. На думку захисту орган досудового розслідування безпідставно зареєстрував щодо ОСОБА_6 вчинення злочину за ст. 135 ч.1 КК, т.я. це є правопорушення приватного звинувачення, а скарги чи заяви від потерпілих про це в поліцію не надходило.
Не доведено прокурором і те, що ОСОБА_6 має намір вчинити новий злочин чи ухилитися від слідства і суду.
Позиції сторін.
Захисник ОСОБА_7 та підзахисний ОСОБА_6 просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав наведених в ній, скасувати ухвалу слідчого судді та винести нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 23:00 до 06:00 наступного дня.
Прокурор просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 без змін, як обґрунтовану та прийняту у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Мотиви суду.
Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, з'ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.
Встановлено, що 06 лютого 2022 року за номером №12022262150000092 внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно з яких, ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він 05 лютого 2022 року біля 22 год. 45 хв. керуючи мікроавтобусом марки "Volkswagen-Тransporter", номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Р-62, сполученням "Чернівці - Сторожинець" в с. Старі Бросківці Чернівецького району зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Сторожинець, дорогою де наявне вуличне освітлення, наближаючись до будинку №5 вул. Чернівецької, цього населеного пункту, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, порушивши п1.5, 2.3 (б,д), 12.3 ПДР України, своєчасно не виявив пішохода ОСОБА_10 , який рухався попереду в попутному напрямку, допустив наїзд на останнього, що спричинило його загибель на місці події.
Крім цього, ОСОБА_6 допустивши при зазначених обставинах наїзд на пішохода ОСОБА_10 , порушив вимоги підпунктів "а", "г", "д" пункту 2.10 ПДР, а саме маючи реальну можливість, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до очевидців дорожньо-транспортної пригоди, не вжив дій для транспортування потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції та переслідуючи мету уникнення відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, зник з місця пригоди, залишивши свій транспортний засіб та ОСОБА_10 на проїзній частині дороги в небезпечному для життя стані.
07 лютого 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а 26.03.2022 року йому повідомлено про зміну підозри на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України.
Так, згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, як того вимагає ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу вимог ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Розглядаючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя/суд, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому колегія суддів вважає, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 193, 194 КПК України, дослідив та врахував усі обставини, із якими закон пов'язує вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Проте, доводи апеляційної скарги сторони захисту в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 заслуговують на увагу суду.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив обставини скоєного ним ДТП, особисто з'явився до органів поліції і повідомив про вчинене ним діяння, після вручення йому підозри не намагався і не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування й суду, більше того, бажає об'єктивного розслідування та висловив намір співпрацювати з органом досудового розслідування.
Також, суд апеляційної інстанції враховує й особу підозрюваного ОСОБА_6 , який одружений, має утриманні двоє малолітніх дітей, має постійне місце проживання, працює водієм у ФОП ОСОБА_8 та хоче продовжити працювати для утримання своє сім'ї.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні необережного злочину, свою вину не заперечує та визнає, щиро жалкує з приводу тяжких наслідків, які настали, потерпілим шкоду відшкодовано й має намір надалі їм допомагати. Разом з своєю родиною підтримує ЗСУ, а саме передано в користування вантажний автомобіль.
На думку колегії суддів, все вище наведене свідчить про те, що ОСОБА_6 розуміє протиправність свого діяння, бажає виправитися та має міцні соціальні зв'язки.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Твердження прокурора про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 є голослівними, так як ризик заявлений слідчим та прокурором є єдиним, а також не підтверджений належними й допустимими доказами з початку досудового слідства.
Так, ОСОБА_6 залишив місце вчинення ДТП, однак, думка сторони обвинувачення, що вказаний вчинок підозрюваного свідчить про те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є хибною, так як останній особисто з'явився у відділ поліції і повідомив про причетність до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.02.2022 року в с. Старі Бросківці.
Разом з тим, колегія суддів вважає заявлений ризик стороною обвинувачення, в частині можливого переховування від правоохоронних органів зважаючи на тяжкість покарання, цілком допустимим, проте він (цей ризик) не перешкоджає застосуванню до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч.5 ст. 9 КПК України є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». У справі «Мамедова проти Росії» №7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Таким чином, зваживши все вище викладене, колегія суддів вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати її і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 181, 193, ч.3 194, 199, п.2 ч.3 ст. 407, 422, ч.4 ст. 424 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 травня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати квартиру АДРЕСА_3 у певний період доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв..
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого в кримінальному провадженні, прокурора або суду із встановленою ними періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками в цьому кримінальному провадженні;
- залишити для зберігання у відповідних органах державної влади документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього судом обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали встановити до 06 липня 2022 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Національної поліції в даному кримінальному провадження.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3