м. Вінниця
10 травня 2022 р. Справа № 120/1226/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 09.11.2021 № ВН 4944/487/АВ/ТД-ФС.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що з матеріалів виконавчого провадження №68039972 він дізнався, що постановою Управління Держпраці у Вінницькій області від 09.11.2021 № ВН 4944/487/АВ/ТД-ФС до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 60 000 грн. Вказане рішення суб'єкта владних повноважень винесено на підставі Акта складеного за результатами позапланового заходу державного контролю щодо додержання законодавства у сфері праці від 22.09.2021 № ВН 4944/487/АВ. При цьому, як вказує позивач, посадовими особами відповідача здійснювалась перевірка на підставі скасованого судом Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823. Крім того, на переконання позивача відповідачем фактично не здійснювалась сама перевірка, а лише були використані відомості з Акту ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.08.2021 про фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .
Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 03.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
18.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення заявлених вимог ФОП ОСОБА_1 та вказав, що пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 21.08.2019 № 823, передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Представник відповідача у відзиві зауважив, що дійсно рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі № 640/17424/19, яке оприлюдено 17.09.2021, був скасований Порядок №823. Але захід державного контролю розпочато та ініційовано в час коли Порядок №823 був діючим. Направлення і наказ на проведення інспекційного відвідування від 07.09.2021 та початок проведення заходу 09.09.2021.
Строки проведення заходу державного контролю ФОП ОСОБА_1 з 09.09.2021 по 22.09.2021, що узгоджується з вимогами пункту 9 діючого на той час Порядку № 823.
Захід державного контролю був ініційований за наслідками розгляду матеріалів фактичної перевірки від 10.08.2021 № 7389/02-32-07-05-2430119551 ФОП, проведеної Головним управлінням ДПС у Вінницькій області. В ході цієї перевірки встановлено використання праці одного неоформленого працівника ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання. АДРЕСА_1 ), яку ФОП допустив до роботи без укладення трудового договору у його магазині за адресою АДРЕСА_2 .
Так, 18.08.2021 за вх. № 6081/17/04 матеріали фактичної перевірки надійшли на адресу Управління з супровідним листом № 18153/5/02-32-07-05-11 від 16.08.2021. Зауваження до акта перевірки відсутні.
Враховуючи висновок Верховного суду (постанова від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18), відповідно пп.6 п.5 Порядку 823 Управлінням було ініційовано захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань виявлення органами ДПС неоформлених трудових відносин у ФОП.
Так, представник відповідача, вказав, що 09.09.2021 (Порядок №823 діяв) інспектором праці розпочалося інспекційне відвідування у магазині ФОП за адресою АДРЕСА_2 . На час завершення проведення інспекційного відвідування, ФОП документально не підтвердив та не спростував з'ясовані інспекційним відвідуванням допуск продавця ОСОБА_2 до виконання робіт (продаж товарів, тютюнових та алкогольних напоїв) в його інтересах.
В межах часу інспекційного відвідуванням не отримано інформації, документів, інших доказів, свідчень, тощо за якими можливо було б заперечити чи доповнити описане вище.
Інспекційне відвідування фіксувалося за допомогою мобільного телефону інспектора, фото з якого відтворено і долучено до матеріалів інспекційного відвідування.
За результатами інспекційного відвідування 22.09.2021 складено Акт № ВН4944/487/АВ, Припис № ВН4944/487/АВ/П щодо усунення виявлених порушень, які надіслано на адресу позивача, а в подальшому винесено постанову про накладання штрафу № ВН 4944/487/АВ/ТД-ФС від 09.11.2021 у розмірі 60 000 тис. грн. за порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Відповідно до ст. 12 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Частинами першою, другою статті 26 цього Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Водночас законних підстав для зупинення провадження у цій справі не встановлено.
З огляду на викладене та враховуючи, що учасники справи скористалися своїм правом на подання заяв по суті справи, суд доходить висновку про відсутність правових перешкод для ухвалення рішення в цій адміністративній справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Посадовими особами Управління Держпраці у Вінницькій області на підставі направлення про проведення заходу державного контролю від 07.09.2021 № 1023-о, № 482/04-03 у період часу з 09.09.2021 по 22.09.2022 вирішено провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) магазину ТПП (Товари Повсякденного Попиту) за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . За результатами якого складено акт від 22.09.2021 №ВН 49448487/АВ, винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.09.2021 №ВН4944/487/АВ/П.
У акті від 22.09.2021 №ВН 49448487/АВ вказано, що 18.08.2021 за №6081/17/04 до відповідача від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшли матеріали фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , проведеної ГУ ДПС у Вінницькій області, якою встановлено порушення вимог ст. 21, 24 КЗпП України, а саме використання праці одного неоформленого працівника, якого було допущено до виконання трудових відносин без укладення трудового договору.
Так, 09.09.2021 при проведенні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в магазині ТПП за адресою АДРЕСА_2 було встановлено, що в даному магазині працює в якості продавця ОСОБА_2 , яка в усній формі підтвердила факт виконання трудових обов'язків в якості продавця в магазині ТТП 10.08.2021 і здійснення продажу пива без касового апарату. Надати письмові пояснення ОСОБА_2 відмовилась.
Так, у вказаному акті зафіксовано порушення позивачем ч. 1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, абз. перший постанови №413, а саме трудовий договір не укладено між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , працівник допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу.
04.10.2021 листом №4891/04-04 повідомлено позивача про розгляд справи про накладення штрафу у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою відповідних документів.
09.11.2021 заступник начальника ГУ Держпраці у Вінницькій області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю в сфері додержання законодавства про працю, виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятості населення №ВН 4944/487/АВ/ТД-ФС, якою за порушення вимог ч. 1 ст. ст. 21 КЗпП, ч. 4 ст. 24 КЗпП, Постанови КМУ від 17.06.2015 №413 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 60 000 гривень.
Вважаючи постанову, винесену за наслідками проведеної перевірки, протиправною, вказуючи, що посадовими особами відповідача здійснювалась перевірка на підставі скасованого судом Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823, а ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах із СПД ФОП ОСОБА_3 , який є платником єдиного податку з видом діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продовольчого асортименту з місцем діяльності с. Тягун, фактична перевірка магазину належного ФОП ОСОБА_1 не проводилась, акт складено за відомостями наданими ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (Закон №877-V) вказує, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.ст.1, 3, ч.ч.1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.ч.13, 14 ст.4, ч.ч.1- 4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.1-4, 6 ст.ст.7, 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб'єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов'язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб'єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб'єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб'єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб'єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-VI, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-VI та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Разом із тим суд зауважує, що рішенням окружного адміністративного суду м. Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 640/17424/19 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю". Вищевказаний судовий акт набрав законної сили з дати його прийняття, тобто з 14 вересня 2021 року.
За змістом частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі № 640/17424/19 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ №823 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.09.2021.
Відтак, з 14 вересня 2021 року Головне управління Держпраці може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, виключно на підставі вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року.
Згідно акту від 22.09.2021 №ВН4944/487/АВ захід державного контролю в формі інспекційного відвідування здійснено відповідачем упродовж періоду з 09.09.2021 в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", яка з 14 вересня 2021 року за рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 640/17424/19 визнана нечинною.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що на момент проведення інспекційного відвідування (09.09.2021) вищезазначена постанова, на підставі якої була проведена перевірка, була чинною, відтак, її норми підлягали застосуванню відповідачем.
Тому, норми вказаного вище акту Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з пп.6 п.5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є інформація ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання.
Пунктом 6 Порядку № 823 визначено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
Згідно з п. 8, 10, 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об'єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов'язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об'єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.
Відповідно до п. 16, 17, 19, 23 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. У разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 24, 25 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
В розрізі встановлених обставин справи варто наголосити, що за приписами ч. 11-12 ст. 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
При цьому ст. 10 ЗУ №877-V визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, при цьому інспекційне відвідування здійснюється в присутності об'єкта відвідування (керівника або особи, уповноваженої керівником), який має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення, одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування, бути поінформованим про свої права та обов'язки та повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 здійснювалось за його відсутності. При цьому як акт, як і відзив відповідача, поданий в подальшому до суду, не містить жодних відомостей щодо проведення інспекційного відвідування в присутності об'єкта відвідування чи уповноваженої ним особи чи повідомлення останнього у визначеному законодавством порядку щодо такого відвідування, що в свою чергу визначає порушення відповідачем як вимог ЗУ №877-V та і положень Порядку №823.
При цьому, в акті від 22.09.2021 № ВН/4944/487/АВ не вказано про пред'явлення об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі службового посвідчення перевіряючого. Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що продавець ОСОБА_2 , яка з відомостей Акту від 22.09.2022 перебувала в магазині за адресою АДРЕСА_2 , є уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 чи щодо спроб відповідача повідомлення позивача чи його уповноваженої особи про початок інспекційного відвідування посадовою особою управління.
Разом тим, в силу вимог п.14 Порядку №823 (чинного на момент проведенні інспекційного відвідування) у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
При цьому, в матеріалах справи такий акт відсутній.
Відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Серед іншого, варто вказати, що обставини, що викладені в Акті інспекційного відвідування від 22.09.2021 відносно ОСОБА_2 суперечать фактичним обставинам, оскільки, на переконання суду остання у вересні 2021 року не могла перебувати у трудових відносинах з позивачем, адже з згідно з довідкою про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 17.12.2010 ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах із СПД ОСОБА_3 , який здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах провольчого асортименту у с. Тягун.
Відповідачем не надано жодного документального підтвердження факту перебування ОСОБА_2 у трудових, цивільно-правових або інших відносинах з позивачем на момент проведення інспекційного відвідування 09.09.2021 у ФОП ОСОБА_1 .
Фотодокази щодо того, що в момент інспекційного відвідування ОСОБА_2 здійснювала торгівлю в магазині ФОП ОСОБА_1 , надані відповідачем разом з відзивом, суд оцінює критично, адже з останніх не можливо встановити, в якому саме місці здійснення підприємницької діяльності проведена перевірка, в який день і таке інше.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що відповідачем не вжито усіх заходів з метою зібрання достатньої доказової бази під час проведення інспекційного відвідування 09.09.2021 та зроблено передчасний висновок про факт використання праці неоформлених працівників ФОП ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до вимог пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі Порядок №509), справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Згідно з п.4 Поряду №509 про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Встановлені судом вищезазначені обставини в сукупності вказують на те, що відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування порушено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю зокрема щодо здійснення інспекційного відвідування (перевірки) у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Статтею 3 ЗУ №877-V передбачено, що одним із принципів державного нагляду є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Відповідач під час проведення перевірки суб'єкта господарювання у будь-якому випадку повинен дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, визначеному законодавством України, при цьому не передбачено випадків щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням порядку, визначеного національним законодавством та результати якої не породжують для суб'єкта господарювання правових наслідків.
За встановлених обставин, на переконання суду, за умови неповідомлення позивача або уповноваженої ним особи про початок проведення перевірки, проведення перевірки за відсутності позивача чи або уповноваженої ним особи, останній був позбавлений можливості реалізації свої прав, визначених статтею 10 ЗУ №877-V, Порядком №823.
Крім того, неврахування цих обставин відповідачем при розгляді справи про накладення штрафу, на переконання суду, беззаперечно свідчать про невідповідність рішення суб'єкта владних повноважень вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romanроль за додержа
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за сукупності встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 09.11.2021 № ВН 4944/487/АВ/ТД-ФС прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відтак, є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області від 09.11.2021 № ВН 4944/487/АВ/ТД-ФС.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 992, 40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.05.2022
Суддя Томчук Андрій Валерійович