79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.05.2022 Справа № 914/3788/21
За позовом:Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів
до відповідача:Фізичної особи-підприємця Ладнюка Любомира Ігоровича , м. Львів
про:стягнення заборгованості за кредитом та відсотках за кредитним договором №528/8/2021 від 16.06.2021
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - О.О. Шевчук
Представники сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява АТ АКБ «Львів» до ФОП Ладнюка Любомира Ігоровича про стягнення заборгованості за кредитом та відсотках за кредитним договором №528/8/2021 від 16.06.2021.
Ухвалою від 20.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 24.01.2022.
Ухвалою від 24.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 28.02.2022.
Ухвалою від 28.02.2022 підготовче провадження у справі відкладено на 28.03.2022.
Ухвалою від 28.03.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 06.05.2022.
У судове засідання призначене на 06.05.2022 представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання призначене на 06.05.2022 не забезпечив.
Суд зазначає, що відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про причин неявки суд не повідомляв, ухвала суду про відкриття провадження у справі та окремі ухвали в яких відображався хід розгляду справи поверталися на адресу суду із зазначенням причин невручення таких: «за закінченням терміну зберігання».
З листа АТ «Укрпошта» №002007001-274-22 від 11.03.2022 вбачається, що поштові відправлення зі штрих-кодовими ідентифікаторами 7901414315294, 7901414372590, якими відповідачу на юридичну адресу надсилались ухвали суду у справі №914/3788/21, згідно пояснень начальника та листоноші відділення поштового зв'язку 79031 м. Львів доставлялись на адресу ФОП Ладнюка Л.І. , однак останнього не було дома.
У зв'язку із цим, листоношею залишались повідомлення ф. 22а у поштовій скриньці одержувача, а оскільки адресат не звертався для одержання поштового відправлення, таке повідомлення залишалось повторно.
Враховуючи те, що після отримання поворного повідомлення за ф. 22а відповідач не з'явився для отримання направлених на його адресу ухвал суду, відповідні поштові відправлення повертались на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Окрім цього, поштове відправлення №7901414509110, яким відповідачу направлялась ухвала суду від 28.03.2022, також повернулось до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання. На поштовому конверті міститься інформація про залишення у поштовій скриньці одержувача 02.04.2022 повідомлення за ф. 22а та 07.04.2022 такого ж повідомлення повторно.
З огляду на викладене, враховуючи те, що адреса (АДРЕСА_1) на котру відправлялася кореспонденція суду є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, то в силу вимог ст. 242 ГПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Слід також зазначити, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.2022, направлену на юридичну адресу відповідача, останній отримав, про що свідчить відстеження поштового відправлення №7901414466268 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта».
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтований тим, що 16.06.2021 між позивачем (банком) та відповідачем (позичальником) укладено кредитний договір № 528/8/2021, на виконання якого відповідачеві було видано кредит у розмірі 570000,00 грн. із процентною ставкою 23,88% з датою повернення 15.12.2023. У додатку №1 до договору сторонами узгоджено графік погашення кредиту. З огляду на те, що відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання щодо строків погашення кредитної заборгованості та відсотків, банк вручив позичальнику вимогу щодо погашення допущеної заборгованості. Оскільки в подальшому відповідач не виконував зобов'язання за договором, останньому скеровано вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків. Зважаючи на те, що вимоги позивача залишилися без задоволення зі сторони відповідача, банк звернувся із цим позовом до суду про стягнення з позичальника 570000,00 грн. основного боргу та 60545,60 грн. заборгованості по відсотках.
Аргументи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзив на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
16.06.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір №528/В/2021 (надалі - Договір), згідно умов якого банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту: 570000,00 грн. (п. 2.1.1.), призначення кредиту: поповнення обігових коштів (п. 2.1.2.), процентна ставка: 23,88% (п. 2.1.3), дата повернення кредиту у повному обсязі: 15.12.2023 (2.1.4.), порядок видачі кредиту: безготівково на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 (2.1.5.), графік повернення кредиту: згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п. 2.1.6.).
16.06.2021 у Додатку №1 до Договору сторони погодили розмір, порядок та періодичність погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до п. 2.4 Договору кредит видається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 2.4. Договору).
Згідно із п. 2.5. Договору датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).
Позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 570000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №538761 від 16.06.2021.
Пунктом 2.7. Договору передбачено, що банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту, зокрема у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором.
За надання кредиту позичальник сплачує банку наступні комісії, встановлені тарифами банку: - за видачу кредиту - 22230,00 грн., сплачується в день видачі кредитних коштів; - інші комісії - відповідно до діючих тарифів банку (п. 3.1. Договору).
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою визначеною у п. 2.1.3. цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному у п. 2.1.4.цього договору.
Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до умов цього договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані, якщо графіком погашення кредиту не встановлені інші терміни сплати процентів.
Позичальник виконує свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплати комісій, процентів та інших платежів за цим договором шляхом перерахування у безготівковій формі та/або внесення готівки в касу банку на рахунок № НОМЕР_2 (п. 3.8. Договору).
У випадку непогашення кредитів у визначений термін, несплати процентів, пені та інших зобов'язань, кожна сума боргу на наступний операційний день виноситься на рахунки простроченої заборгованості (п. 3.9. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.
Банк у випадках передбачених п. 2.7. цього договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника (п. 4.8. Договору).
Позичальник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором (п. 4.9. Договору).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач пред'явив йому Лист-вимогу від 06.10.2021, яким повідомив, що станом на 06.10.2021 позичальником допущено порушення п. 2.1.6. та п. 4.1. Договору, а саме допущено прострочену заборгованість у розмірі 91456,70 грн., з яких 57000,00 прострочена заборгованість за капіталом, 34456,70 грн. прострочена заборгованість за відсотками.
Ознайомившись із вказаною вимогою 06.10.2021,відповідач зобов'язався погасити заборгованість до 19.10.2021, однак жодних дій щодо сплати боргу не здійснив.
Листом-вимогою від 11.11.2021 позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість за Договором у розмірі 619958,80 грн., з яких 494000,00 грн. строкової заборгованості, 76000,00 грн. простроченої заборгованості, 46177,80 грн. простроченої заборгованості за процентами, 3781,00 грн. строкових процентів, протягом десяти календарних днів з моменту отримання вимоги.
Зазначений лист-вимогу відповідач отримав 13.11.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трекінговим номером 7900603134172.
У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог, викладених у листі-вимозі від 13.11.2021, банк звернувся до суду із цим позовом про стягнення кредитної заборгованості.
Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за Договором становить 630545,60 грн., з яких 570000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 60545,60 грн. заборгованості за відсотками (враховуючи сплату відповідачем 6000,00 грн.).
На підтвердження наявності заборгованості відповідача позивачем подано до суду виписки по банківських рахунках останнього за період з 16.06.2021 по 27.10.2021, а також розрахунок заборгованості.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №528/В/2021 від 16.06.2021.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та перерахував на рахунок відповідача обумовлені договором кредитні кошти у розмірі 570000,00 грн.
Разом з цим, відповідач не дотримався виконання своїх обов'язків за Договором та допустив прострочення по сплаті платежів згідно Додатку №1 до Договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки свої зобов'язання передбачені Договором відповідач у встановлений строк не виконав та сплатив виключно 6000,00 грн. в погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, банк звернувся до нього із листом-вимогою від 11.11.2021 про дострокове погашення кредитної заборгованості.
Суд зазначає, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
При цьому, у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач встановив відповідачу десятиденний строк з моменту отримання листа-вимоги від 11.11.2021 для дострокового повернення кредитної заборгованості, а відтак змінив строк виконання кредитного зобов'язання.
Зважаючи на те, що вказаний вище лист-вимогу відповідач отримав13.11.2021, то останнім днем строку виконання кредитного зобов'язання є 23.11.2021.
Судом встановлено, що відповідач не дотримався обов'язку щодо повернення грошових коштів у визначений листом-вимогою строк, а наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку підтверджується факт наявності у нього заборгованості за тілом кредиту у розмірі 570000,00 грн.
Оскільки доказів повної чи часткової сплати вказаної суми боргу відповідачем до суду подано не було, то позовна вимога позивача у цій частині є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом (у т.ч. простроченими), то, враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду, кредитор втратив право на їх нарахування після настання терміну повернення, який зазначений ним у листі-вимозі.
Таким чином, нарахування позивачем відсотків за користування кредитом за період з 24.11.2021 по 09.12.2021 є безпідставним та незаконним, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими за вказаний період.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами та врахувавши часткове погашення у розмірі 6000,00 грн.,суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню 54874,10 грн.
Зважаючи на все викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 624874,10 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача у розмірі 9373,06 грн.
Керуючись ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ладнюка Любомира Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, буд. 1; код ЄДРПОУ 09801546) 624874,10 грн. кредитної заборгованості, з яких 570000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 54874,10 грн. заборгованість за відсотками, та 9373,06 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2022.
Суддя Крупник Р.В.