Справа № 456/1330/22
Провадження № 2-а/456/41/2022
іменем України
05 травня 2022 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Березіній Л.В.,
з участю представника позивача Горбань О.В.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача Крушельницької У.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області до ОСОБА_1 про затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України,
Підстава позову /позиція позивача/. Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області звернулося до суду з позовом, в якому просить затримати з метою ідентифікації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на шість місяців, як такого, що незаконно перебуває в Україні, для подальшого забезпечення видворення за межі території України. В обґрунтування позову покликається на те, що 05.05.2022 працівниками Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області був виявлений та затриманий громадянин Російської Федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України. Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 перевищив строк перебування на території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №150 від 15.02.2012. ОСОБА_1 ухилився від виїзду з України, відмітки про продовження терміну перебування на території України в паспортному документі іноземця відсутні, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні. 05.05.2022 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП. Враховуючи той факт, що громадянин Російської Федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 порушив встановлені правила перебування іноземців на території України та будучи в межах України не мав стабільного джерела доходів для свого існування, існує ризик його втечі, а тому є обгрунтовані підстави для його затримання з метою примусового видворення за межі України.
В судовому засіданні представник позивача Горбань О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, покликаючись на обставини, вказані в позовній заяві та вказав, що громадянин Російської Федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в'їхав на територію України 04 вересня 2021 року і мав покинути територію України 03 грудня 2021 року. На даний час у ОСОБА_1 відсутній паспорт, а відтак, просить суд затримати з метою ідентифікації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на шість місяців, як такого, що незаконно перебуває в Україні, для подальшого забезпечення видворення за межі території України.
Позиція відповідача. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив того факту, що в'їхав на територію України 04 вересня 2021 року і мав покинути територію України 03 грудня 2021 року. Вказав, що паспорт порвав, коли дивився новини, будучи обуреним діям Російської Федерації, вважає себе громадянином України. Просить суд врахувати, що він хворіє на шизофренію, вказав, що проживав в будинку своєї бабусі та дідуся сам, ніде не працював, жив за кошти, які йому з Російської Федерації надсилала мати. Він мав намір покинути територію України, але не має паспорту. Просить постійну депортацію з території України.
Представник відповідача Крушельницька У.О. просить в задоволенні позову відмовити.
Показання свідків.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що вона є тіткою відповідача, він дійсно хворіє, проживав в житловому будинку її батьків, ніде не працював. Її сестра надсилала йому кошти для проживання. Підтвердила факт перебування відповідача на території України з осені 2021 року.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.05.2022 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст.ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини, ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства, визначені ст. 289 КАС України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Згідно довідки про особу, виданої Стрийським відділом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 05.05.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Російської Федерації /а.с.6/.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 001623 від 05.05.2022, ОСОБА_1 ухилився від виїзду з України, чим порушив ч.1 ст.203 КУпАП /а.с.7/.
Згідно протоколу про адміністративне затримання №МЛВ 000045 від 05.05.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлений у службове приміщення Стрийського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП /а.с.11-12/.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч.1ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Із змісту наведеної норми слідує, що законодавцем фактично виділено окремий випадок звернення із позовною заявою про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації; фактичною підставою для такого звернення є відсутність в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
Отож, звернення із таким позовом не пов'язано законодавцем саме із процедурами видворення іноземця чи особи без громадянства або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Відповідно до п.1 розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012(із змінами і доповненнями) якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
Відповідно до пункту 12 розділу 2 Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом МВС України № 748/288781 від 29 лютого 2016 року, іноземці та особи без громадянства утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства протягом строку, необхідного для виконання постанови суду, зокрема про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України.
Згідно з ч. ч.2, 3 ст.25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства іноземці та особи без громадянства», які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
Згідно з нормами ч.1ст.15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»в'їзд в Україну та виїзд з України здійснюється, зокрема: іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Частина 13 ст.289 КАС України передбачає, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено випадки, коли іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України. Зокрема, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно із ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
В судовому засіданні встановлено, що 05.05.2022 працівниками Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області був виявлений та затриманий громадянин Російської Федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, що стверджується, зокрема, протоколом затримання від 05.05.2022 та протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП.
Також в судовому засіданні встановлено, що громадянин Російської Федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в'їхав на територію України 04 вересня 2021 року і мав покинути територію України 03 грудня 2021 року. Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні сам відповідач, однак останній не зміг пояснити причини та підстави його перебування на території України.
Під час затримання встановлено, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні документи, які посвідчують його особу. Одночасно встановлено, що відповідач порушив встановлені правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України може здійснити втечу та будучи в межах України не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування.
Судом не здобуто доказів, а відповідачем та його представником в ході даної справи не приведено жодної фактичної інформації щодо місця перебування документів, які посвідчують особу відповідача та документів які надають відповідачу право для перебування на території України, а як наслідок суд позбавлений можливості ідентифікувати відповідача та встановити обставини з приводу існування у відповідача передбачених ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підстав для його перебування на території України.
Відповідно до пояснень представника позивача наданих суду, на даний час ним направляються запити до відповідних установ для ідентифікації особи, проте на час розгляду позовної заяви ідентифікувати відповідача не є можливим.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що він має постійне місце проживання, оскільки такі не підтверджено жодними доказами у справі. Крім цього, доводи відповідача про факт його захворювання не підтверджено жодними доказами і є голослівними, а тому не можуть бути взяті судом до уваги.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, слід затримати з метою ідентифікації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та помістити до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, починаючи з часу фактичного затримання, з 09:06 год. 05.05.2022, терміном на шість місяців, як такого, що незаконно перебуває в Україні, для подальшого забезпечення видворення за межі території України
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 271, 272, 243-245, 289, 297 Кодексу адміністративного судочинства, Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", суд,
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області до ОСОБА_1 про затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України задоволити.
Затримати з метою ідентифікації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на шість місяців, як такого, що незаконно перебуває в Україні, для подальшого забезпечення видворення за межі території України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги особами, що беруть участь у справі в 10 денний строк з дня отримання копії рішення у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Представник позивача Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області: Горбань Олександр Володимирович, місцезнаходження: м. Львів, вул. С.Стрільців,11;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, проживав до затримання: АДРЕСА_1 ;
Представник відповідача: адвокат Крушельницька Уляна Осипівна, місцезнаходження: м. Стрий, вул. Незалежності,23/1.
Повний текст судового рішення
виготовлено 10.05.2022
Головуючий суддя В.Л.Бучківська