Справа № 309/612/22
Провадження № 1-кп/309/36/22
10 травня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12022071050000045 від 30.01.2022) стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Торецьке, Добропілського району, Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше судимого вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 22.04.2021 року за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком тривалістю три роки,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 , -
22.04.2021 р. ОСОБА_3 було засуджено Хустським районним судом за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, однак останній на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 30.01.2022 приблизно о 01:30 год., ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля складського приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом пошкодження вхідних метало-пластикових дверей проник усередину складського приміщення, де продовжуючи свої протиправні дії, побачив велику кількість продовольчих товарів, які там зберігалися, частину яких він намагався викрасти, а саме шість мішків цукру вагою по п'ять кілограмів кожен на загальну суму 912 грн., які в подальшому сховав у два заготовлені попередньо ним мішки білого кольору з якими він направився до виходу. Виконавши усі дії, які ОСОБА_3 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, він був затриманий на місці події, таким чином не закінчив злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред'явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що 30.01.2022 ввечері, був у стані алкогольного сп'яніння і йшов по вулиці. На той момент він був злий на свого роботодавця потерпілого, оскільки той не розрахувався з ним та обіцяв звільнити. Коли проходив повз його складське приміщення на Львівській вулиці, то підійшов до нього, виламав двері та виніс з нього на вулицю 5-6 мішків цурку. Однак там відразу його затримав друг потерпілого. Щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, подавши заяву у якій просить кримінальне провадження розглянути без його участі, міру покарання залишає на розсуд суду.
Прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки та на підстав ст. 71 КК України остаточно призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора, обвинуваченого та захисника, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.
У зв'язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 та дадуть змогу вирішити долю речових доказів.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеним факт:
вчинення ОСОБА_3 закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином.
Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, неодружений, раніше судимий.
Згідно досудової доповіді складеної Хустським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення та середню ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе та становить високу небезпеку для суспільства.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 3 статті 185 КК України, у виді позбавлення волі, з урахуванням приписів ч.3 ст. 68 КК України.
Судом встановлено, що вироком Хустського районного суду від 22 квітня 2021 р. ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
А згідно ч.3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Враховуючи визнання вини підсудним, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, його посередню характеристику, суд вважає за можливе при застосуванні ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин під час іспитового строку, призначеного вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2021 року, що свідчить про стійкість його злочинних намірів та небажання останнього стати на шлях виправлення, тому звільнення його від реального відбування покарання не відповідатиме вимогам справедливості, а отже виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Відтак суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку приписів ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України.
Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту його затримання - 30 січня 2022 року.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 КК України, і призначити йому покарання у виді розбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 та ч.3 ст. 78 КК України за сукупності вироків до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Хустського районного суду від 22.04.2021 року у вигляді 1 (одного) року і 6 (шість) місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 5 (п'ять) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 30 січня 2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речові докази: шість мішків цукру вагою по 5 кілограмів кожен, повернути власнику ОСОБА_6 на зберіганні у якого вони знаходяться.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя
Хустського районного суду ОСОБА_1