про залишення заяви без руху
Справа № 126/691/22
Провадження № 2-о/126/44/2022
"03" травня 2022 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Хмель Р.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 за участі заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів,-
Заявник, ОСОБА_1 , звернувся в суд з даною заявою, в якій просить ухвалити рішення суду, яким встановити факти належності правовстановлюючих документів.
Вивчивши матеріали справи, вважаю що заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України гарантовано кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
Пленум Верховного суду України у п.3 своєї постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в правах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначив, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судами необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 ЦПК України.
Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Заявники звертаючись до суду із вказаною заявою, заявлено 7 вимог про встановлення фактів.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовій збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2393 гривень.
Відтак, ОСОБА_1 звертаючись до суду із вказаною заявою мав сплатити судовий збір у розмірі 3 473, 40 грн.
Оскільки у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» заявник не звільнений від сплати судового збору, тому ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір та надати до суду оригінал квитанції про його сплату.
Разом з тим, суд звертає увагу, що заявником до матеріалів заяви долучено квитанцію про сплату судового збору №26 від 12.04.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 помилково сплатив судовий збір в розмірі 3473, 40 грн. на рахунок UA518999980313161206000002041, який не являється рахунком отримувача за сплату судового збору у цивільних справах, при цьому суд роз'яснює, що повернення помилково сплачених коштів в даному випадку здійснюється, в позасудовому порядку.
Суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 185 ЦПК України).
На підставі наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 за участі заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів залишити без руху.
Надати заявнку строк, не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, для виправлення недоліків заяви.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Р. В. Хмель