Рішення від 21.02.2022 по справі 925/904/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м. Черкаси справа № 925/904/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників позивача - Шишкіна О.Ю. за самопредставництвом, відповідача-1 - Вельган О.В. за самопредставництвом, відповідача-2 - не з'явились, відповідача-3 - адвоката Кирси В.В., третьої особи -1 - не з'явились, третьої особи-2 - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Азот» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (відповідач-1), Державного підприємства «Сетам» (відповідач-2), Приватного підприємства «Това» (відповідач-3), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Нелі Володимирівни (третя особа-1), Приватного підприємства «Ажіо» (третя особа-2) про визнання недійсними електронних торгів, скасування рішення, визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2021 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Азот», звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі також - відповідач-1), Державного підприємства «Сетам» (далі також - відповідач-2), Приватного підприємства «Това» (далі також - відповідач-3) в якому просив суд:

визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації дитячого садка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40, по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 року та оформлені протоколом проведення електронних торгів від 13.03.2018 року № 326692, актом відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про проведені електронні торги від 27.04.2018 року;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 46062773 від 21.03.2019 року приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Нелі Володимирівни, яким зареєстровано право приватної власності за приватним підприємством «Това» на дитячий садок «Колосок», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40;

визнати право приватної власності на дитячий садок «Колосок», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 за Приватним акціонерним товариством «Азот»;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано тим, що позивач з 2001 року був власником спірного нерухомого майна, у виконавчому провадженні № 54239464, відповідачі-1 і 2 примусово, незаконно, з порушенням вимог законодавства і процедури проведення електронних торгів, відчужили на користь відповідача-3 це майна за борговими зобов'язаннями позивача, які ним на дату відчуження добровільно виконані, нерухоме майно, яке відчужувалось за спірним правочином перебувало під арештом, накладеним судовим рішенням.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області: від 15.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених в ній недоліків; від 05.08.2021 року - після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/904/21 за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 21.09.2021 року; від 21.09.2021 року - за клопотаннями позивача (т. 1 а.с. 243-244, 247-248) залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакову Нелю Володимирівну та Приватне підприємство «Ажіо», відкладено підготовче засідання у справі на 12.10.2021 року.

Відповідач-1 - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в особі свого представника 16.09.2021 року подав письмовий відзив, в якому підстав для задоволення позову не вбачав, оскільки зміст правочину, укладеного за результатами проведених електронних торгів у виконавчому провадженні, не суперечить актам законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Сторони, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Укладений договір купівлі-продажу майна, що укладений за результатами електронних торгів, спрямований на настання правових наслідків, обумовлених ним, тому у задоволенні позову просив відмовити, до відзиву відповідач-1 додав письмові докази, які його підтверджують (вх. № 14959, т. 1 а.с. 139-144, 147-242).

Відповідач-2 - Державне підприємство «Сетам» в особі представника 11.10.2021 року подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти позову з мотивів незаконності, необґрунтованості і недоказаності позовних вимог. Як організатор електронних торгів за лотом № 269625, відповідач-2 провів торги у відповідності до вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року у відповідній редакції, в діях підприємства відсутні порушення, які могли б спричинити порушення прав позивача, поновлення яких є предметом цього позову. При обґрунтуванні своїх заперечень відповідач-2 послався на правові позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладені в постановах від 10.05.2018 року у справі № 925/529/17, від 10.05.2018 року у справі № 755/21826/15-ц, від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, від 14.03.2018 року у справі № 910/1454/17. Крім того, відповідач-2 заявив про пропуск позивачем позовної давності, що є окремою підставою відмови у задоволенні позову. До відзиву відповідач-2 додав письмові докази, якими він обґрунтовується, розгляд справи просив провести у відсутності його представника (вх. 16164/21, т. 2 а.с. 13-21, 22-57).

Відповідач-3 - Приватне підприємство «Това» 19.08.2021 року подало письмовий відзив на позов, у якому також заперечував проти задоволення позову і зазначав, що є сумлінним, добросовісним набувачем нерухомого майна, обставини, наведені позивачем, не є підставою визнання недійсним правочину, за яким відповідач-3 набув це майно, а обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не є належним. При вирішенні спору представник відповідача-3 просив суд врахувати правові висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15, Верховного Суду, викладені в постановах від 14.02.2018 у справі № 490/5475/15-ц, від 21.03.2018 року у справі № 754/12424/13-ц, від 20.03.2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12.06.2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), від 15.05.2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-625цс18), від 15.01.2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529-цс19), від 30.06.2020 року у справі № 333/6816/17, від 12.02.2020 року у справі № 752/21994/18, від 05.08.2020 року у справі № 726/160/19, від 14.07.2021 у справі № 390/241/19, від 01.09.2021 року у справі № 442/4240/14-ц (провадження 61-17521св19), від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19, від 03.11.2021 року у справі № 752/26341/18, до відзиву додав письмові докази, якими він обґрунтовується (вх. № 13472/21, т. 1 а.с. 125-128, 129-138, вх. № 2729 від 17.02.2022, т. 2 а.с. 171-172, 173-193, вх. № 2933 від 21.02.2022, т. 2 а.с. 205-209).

Позивач подав письмові відповіді на відзиви відповідачів-2 і 3, в яких спростовував доводи, викладені відповідачами в обґрунтування заперечень проти позову, наполягав на задоволенні позову із заявлених у ньому підстав, просив суд врахувати правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16, у справі № 200/606/18 (провадження 14-125цс20), від 10.03.2020 року у справі № 927/1184/15, від 13.01.2021 року у справі № 925/440/18 (вх. № 15224/21 від 22.09.2021, т. 1 а.с. 257-269, вх. № 18178/21 від 15.11.21, т. 2 а.с. 85-89).

За заявою позивача (вх. № 18063/21 від 11.11. 2021, т. 2 а.с. 66-71) ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.11.2021 року у справі № 925/904/21, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 року, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього об'єкту нерухомого майна (т. 2 а.с. 105-111, 153-161).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 12.10.2021 року (в протоколі судового засідання, т. 2 а.с. 58-60) відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-3 (т. 1 а.с. 255-256) про об'єднання справ № 925/904/21 і № 925/923/21 в одне провадження, а від 12.10.2021 року - підготовче провадження у справі № 925/904/21 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях 14.12.2021, 22.12.2021, 24.01.2022, 11.02.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх повністю, представники відповідачів позов не визнали і просили суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених відповідно у їх заявах по суті справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Кондакова Неля Володимирівна (третя особа-1), Приватне підприємство «Ажіо» (третя особа-2) письмові пояснення по суті справи не подали, повторно явку своїх представників у суд не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи(його представника) незалежно від причин неявки (п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників третіх осіб за наявними в ній матеріалами, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні 21.02.2022 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з таких підстав.

Позов, заперечення проти позову ґрунтуються на доказах, доданих учасниками до їх заяв по суті справи, із них вбачається наступне.

На підставі наказу ФДМ України № 892 від 18.03.1999 року Черкаським обласним об'єднаним БТІ 19.09.2001 року видано Відкритому акціонерному товариству «Азот» реєстраційне посвідчення про те, що об'єкт нерухомого майна, який складається із дитячого садка «Колосок» і розташований в місті Черкаси по вулиці Калініна № 40, зареєстровано за товариством на праві колективної власності, про що записано в реєстрову книгу № 7 за реєстровим № 721 (т. 1 а.с. 43).

03.12.2004 року Відкритим акціонерним товариством «Азот», як орендарем, укладено з Черкаською міською радою, як орендодавцем, договір оренди земельної ділянки (без права передачі її в суборенду) загальною площею 8813 кв. м. під дошкільний навчально-виховний заклад № 47 по вул. Калініна, 40 в м. Черкаси. На дату укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 867199 грн., договір укладено до 05.10.2053 року з правом його пролонгації, земельну ділянку передано орендарю в фактичне користування, присвоєно кадастровий номер 7110136400-01-011-0022 (т. 2 а.с. 44-52).

Відкрите акціонерне товариство «Азот», ідентифікаційний код юридичної особи 00203826, у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми у відповідності до вимог законодавства з 29.06.2011 року змінило назву на Публічне акціонерне товариство (далі також - ПАТ), а з 02.04.2020 року - на Приватне акціонерне товариство «Азот» (далі також - ПрАТ).

Відповідно до інформаційної довідки № 114883391 від 22.02.2018 року з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі наказу ФДМУ № 892 від 18.05.1999 року 12.07.2011 року проведено державну реєстрацію права приватної власності за ПАТ «Азот» на об'єкт нерухомого майна - дитячий садок «Колосок», розташований за адресою: вул. Калініна, 40 в м. Черкаси, реєстраційний номер майна 34110242 (т. 1 а.с. 219-220).

05.05.2017 року Офіс великих платників податків ДФС заявив Публічному акціонерному товариству «Азот» вимогу № Ю-98-11-У про сплату боргу (недоїмки), вимога набрала чинності 28.05.2017 року, а станом на 22.07.2017 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені товариства становила 13 890 388,05 грн. Згідно з п. 4 вимоги, уразі несплати суми боргу, ця вимога передається до органів ДВС або казначейства для стягнення в примусовому порядку (т. 2 а.с. 27).

За заявою Офісу великих платників податків ДФС постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 05.07.2017 року відкрито виконавче провадження № 54239464 з примусового виконання вимоги № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року про стягнення з ПАТ «Азот» на користь Офісу великих платників податків ДФС боргу у сумі 13 890 388,05 грн. (т. 1 а.с. 26).

У виконавчому провадженні № 54239464:

постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Фесенко Я.М. від 05.02.2018 року описано і арештовано майно боржника - дитячий садок «Колосок», місцезнаходження: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40. Описане і арештоване майно передане на відповідальне зберігання Кононенко Т.Б., про проведену виконавчу дію повідомлено листом № 901 боржника (т. 1 а.с. 28-30, 151-154, 155, 156);

постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Фесенко Я.М. від 16.02.2018 року для участі у виконавчому провадженні призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Приватне підприємство «Ажіо» в особі Кононенко Т.Б., постанову направлено для виконання і до відому боржнику, з оцінювачем укладено договір № 405/18 на проведення оцінки майна (т. 1 а.с. 31-32, 157-158, 216, 217-218, 236);

06.03.2018 року директором Приватного підприємства «Ажіо» Кононенко Т.Б. (вона ж і оцінювач) затверджено звіт про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна - дитячого садочка «Колосок» для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження. За результатами оцінки загальна ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 16.02.2018 року склала 6 154 600 грн. (т. 1 а.с. 64-65, 159-215, 230-231);

07.03.2018 за вих. № 1728 в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Фесенко Я.М. звернулась до ЧФДП «Сетам» з заявкою щодо реалізації арештованого майна шляхом електронних торгів, а саме - комплексу нерухомих об'єктів, що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, загальною площею 2620,60 кв. м., до заявки додала необхідні документи (т. 1 а.с. 33-34, 232-233).

Постановою начальника УДВС ГТУЮ від 27.03.2018 року виконавче провадження № 54239464 в числі інших передане на виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та приєднано до складу зведеного виконавчого провадження № 55037853 щодо боржника ПАТ «Азот».

Із протоколу проведення електронних торгів № 326692 вбачається, що 13.04.2018 року відбулися електронні торги з реалізації лота № 269625 - комплексу нерухомих об'єктів дитячого садка «Колосок», який належав ПАТ «Азот», за стартовою ціною 6154600,00 грн., переможцем торгів став учасник 4 - Приватне підприємство «Това» з найвищою ціновою пропозицією 6154600,00 грн., протокол № 326692 підписано представниками переможця торгів ПП «Това» в особі Кононенко Т.Б. і організатора торгів - ДП «Сетам» (т. 1 а.с. 35-36, 234-235).

27.04.2018 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Яжук С.С. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 55037853 склав акт про проведені електронні торги, акт того ж дня був затверджений начальником названого відділу. Акт видано на підставі протоколу проведення електронних торгів № 326692 від 13.04.2018 року та копій документів, що підтверджують розрахунок переможця торгів ПП «Това» за придбане майно і того ж дня вручено переможцю згідно з супровідним листом № 4124 (т. 1 а.с. 41-42, 237, 238-239).

Відповідно до інформаційної довідки № 187354795 від 04.11.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, наданої на запит ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області за параметрами запиту про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на нерухоме майно за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 40, державним реєстратором - приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В. 18.03.2019 року проведено державну реєстрацію права приватної власності за Приватним підприємством «Това», код ЄДРПОУ 38715440 на об'єкт нерухомого майна - дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, номер об'єкта в РПВН 34110242, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1791163371101, номер запису про право власності 30794401, підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 2244 від 29.10.2018, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н.В., індексний номер 46062773 від 21.03.2019 року. В інформаційній довідці також міститься актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень щодо цього ж об'єкту нерухомого майна, відповідно до якої державним реєстратором - приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В. 17.10.2018 року проведено державну реєстрацію обтяження у виді арешту нерухомого майна, яке виникло із ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.09.2018 року, рішення про державну реєстрацію обтяження (з відкриттям розділу) індексний номер 46062773 від 21.03.2019 (т. 1 а.с. 110-111, 245).

Згідно з відомостями, що містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником, єдиним бенефіціарним власником (контролером) керівником і підписантом Приватного підприємства «Ажіо», а також Приватного підприємства «Това» є Кононенко Таісія Борисівна, яка була зберігачем арештованого майна, його оцінювачем і покупцем, як єдиний представник вищеназваних юридичних осіб (т. 1 а.с. 53-57, 58-63).

Із висновку суб'єкта оціночної діяльності - Фізичної особи-підприємця Савченко О.В. про вартість майна від 04.09.2018 року, проведеного за замовленням ПАТ «Азот», ринкова вартість об'єкта оцінки - дитячого садочка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 станом на дату оцінки 03.09.2018 року становила 11256000,00 грн. (т. 1 а.с. 67).

Із висновку суб'єкта оціночної діяльності - Приватного підприємства «Енергомакс» про вартість майна від 11.09.2018 року, проведеного за замовленням ПАТ «Азот», ринкова вартість об'єкта оцінки - дитячого садочка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 станом на дату оцінки 03.09.2018 року становила 12291200,00 грн. (т. 1 а.с. 66).

Відповідно до висновку судового експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України від 15.07.2019 року № 6/71, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2018 року у справі № 712/12256/18 (провадження № 1-кс/712/6056/18) у кримінальному провадженні № 42018251010000144 від 23.08.2018 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка по суті є оціночно-будівельною експертизою. На вирішення судової експертизи були поставлені запитання:

чи відповідає «Звіт про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, а саме - дитячий садок «Колосок», що належить ПАТ «Азот», для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження станом на 16.02.2018 року», виконаний ПП «Ажіо» та затверджений 06.03.2018 року директором вказаного підприємства Кононенко Т.Б., вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна? Якщо ні, то в чому полягає невідповідність?

яка ринкова вартість дитячого садочка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 станом на 16.02.2018 року?

За висновком судового експерта «Звіт про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, а саме - дитячий садок «Колосок», що належить ПАТ «Азот», для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження станом на 16.02.2018 року», виконаний ПП «Ажіо» та затверджений 06.03.2018 року директором вказаного підприємства Кононенко Т.Б., класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Ринкова вартість дитячого садочка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 станом на 16.02.2018 року могла складати 8987700,00 грн. (т. 1 а.с. 68-94).

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.09.2018 року у справі № 712/11519/18 (провадження № 1-кс/712/5691/18), залишеною без змін ухвалою Колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 21.11.2018 року (провадження № 11-сс/793/576/18), задоволено клопотання слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області в кримінальному провадженні № 42018251010000144, відкритому 23.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, накладено арешт на нерухоме майно - дитячий садок «Колосок», розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 і заборонено органам, що здійснюють реєстрацію нерухомого майна вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього об'єкту нерухомого майна, яке може бути предметом (об'єктом) злочину (т. 1 а.с. 95-99, 100-104).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року у справі № 580/851/19 повністю задоволено позов ПАТ «Азот» до УДВС ГТУЮ у Черкаській області, головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О.В., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Офісу великих платників податків ДФС, визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О.В. щодо неприйняття рішення про закінчення виконавчого провадження № 54239464, зобов'язано його ж закінчити виконавче провадження № 54239464, про що винести відповідну ухвалу. При вирішенні цієї справи адміністративним судом було встановлено, що станом на 01.02.2018 року у ПАТ «Азот» була відсутня заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за січень-травень 2017 року, вимога № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року Офісу великих платників податків ДФС стала підставою відкриття Придніпровським ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області виконавчого провадження № 54239464 з її примусового виконання (т. 1 а.с. 105-109).

Крім того, у травні 2018 року ПАТ «Азот» звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області і Державного підприємства «Сетам», в якому просило суд визнати недійсними:

електронні торги з реалізації дитячого садка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40, організовані Державним підприємством «Сетам» по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 та оформлені протоколом від 13.04.2018 № 326692;

звіт про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, а саме: дитячого садка «Колосок», що належав ПАТ «Азот» станом на 16.02.2018, складений суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання - Приватним підприємством «Ажіо» і підписаного оцінювачем Кононенко Т.Б., від 06.03.2018. Підставою цих вимог позивачем було визначено порушення відповідачами вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 при проведенні оцінки арештованого майна та електронних торгів з його реалізації, які вплинули на результати торгів, призвели до порушення прав і законних інтересів позивача як власника арештованого майна і позбавили його можливості оскаржити ці дії відповідачів у виконавчому провадженні.

Ухвалами суду: від 07.05.2018 року позовну заяву позивача було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/440/18, залучено до у часті у ній третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне підприємство «Ажіо» та приватне підприємство «Това»; від 05.06.2018 року - залишено без задоволення заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, якою він, крім уже заявлених у позові позовних вимог, заявив ще одну вимогу про визнання недійсним акта про проведені електронні торги від 27.04.2018 року, виданого на підставі протоколу проведення електронних торгів від 13.04.2018 року №326692 та затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 27.04.2018 року; від 18.06.2018 року - задовольнив заяву представника позивача про доповнення позову новими підставами, а саме невнесення організатором електронних торгів до Системи інформації про майно та формування лоту торгів в супереч вимогам п. 9 розділу ІІІ Порядку необхідних відомостей про земельну ділянку, на якій розташовані арештовані нежитлові приміщення (її правовий режим, розмір), та її кадастровий номер.

За результатом розгляду справи № 925/440/18 Господарський суд Черкаської області 17.10.2018 року постановив ухвалу, залишену без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 року і Верховного Суду у складе колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2019 року, якою закрив провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним звіту від 06.03.2018 року про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна - дитячого садка «Колосок» станом на 16.02.2018 року, складеного приватним підприємством «Ажіо» і підписаного оцінювачем Кононенко Т. Б., та ухвалив рішення, яким відмовив повністю у задоволенні позову за вимогою про визнання недійсними електронних торгів з реалізації дитячого садка «Колосок», організованих Державним підприємством «Сетам» по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 року та оформлені протоколом № 326692. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 року рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 року залишено без змін, а постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2019 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 року скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїй постанові від 20.03.2019 року Верховний Суд зауважив, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням. При цьому, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів. У п. 9 розділу ІІІ Порядку передбачено, що у разі якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються, зокрема відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (за наявності). Водночас суди встановили, що у заявці ВДВС ГУЮ у Черкаській області від 07.03.2018 року №1728 та у інформації, внесеній ДП «Сетам» до Системи інформаційного повідомлення про електронні торги по лоту № 269625, відсутні відомості про земельну ділянку, на якій розташований комплекс нерухомих об'єктів дитячого садка «Колосок» (її правовий режим та розмір) та її кадастровий номер. З матеріалів справи вбачається, що спірне майно розташоване на земельній ділянці, яка перебуває в оренді у позивача за договором з Черкаською міською радою від 03.12.2004 року , який укладений до 05.10.2053. При цьому, відповідно до ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній станом на дату отримання відповідачем свідоцтва про право власності на розташоване на спірній земельній ділянці нерухоме майно 23.12.2013) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до положень ст. 377 ЦК України, ст.ст. 120, 125 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні. Однак, відхиляючи доводи позивача про те, що порушення п. 9 розділу ІІІ Порядку вплинуло на результати оцінки комплексу нерухомих об'єктів дитячого садка «Колосок», суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, у зв'язку з чим дійшли передчасного висновку щодо дотримання при проведенні спірних електронних торгів встановлених законодавством правил їх проведення, визначених Порядком.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Місцевий суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме висновку суб'єкта оціночної діяльності ФОП Савченка О.В. про вартість об'єкту (дитячого садка "Колосок") та його звіту про незалежну оцінку вказаного майна станом на 03.09.2018, а також висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП «Енергомакс» про вартість об'єкту (дитячого садка «Колосок») та його звіту про незалежну оцінку вказаного майна станом на 03.09.2018 року. Одночасно з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, посилаючись на необхідність визначення дійсної ринкової вартості майна, переданого на реалізацію та вважаючи, що вартість, за яку було продано майно на торгах, є заниженою. Суд відхилив вказане клопотання без наведення будь-яких мотивів такої процесуальної дії. Оскільки Верховний Суд прийшов до висновку, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій не відповідали вимогам ч. 1 ст. 236, ч. 1 ст. 237 ГПК України, то вона підлягали скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи № 925/440/18 Господарський суд Черкаської області, врахувавши зауваження Верховного суду, викладені у постанові від 20.03.2019 року, 18.10.2019 року ухвалив рішення, яким позов ПАТ «Азот» задовольнив повністю, визнав недійсними спірні електронні торги, застосував наслідки недійсності правочину шляхом повернення сторін договору у первісний стан, стягнув з Відділу ДВС на користь переможця торгів Приватного підприємства «Това» суму коштів у розмірі 6 154 600,00 грн., сплачених як вартість придбаного майна, здійснив розподіл судових витрат. При ухваленні рішення місцевий господарський суд виходив із того, що державний виконавець під час формування заявки на реалізацію дитячого садка «Колосок» за виконавчим провадженням № 54239464 не дотримався вимог пункту 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, внаслідок чого в заявці, поданій до ДП «Сетам», не було зазначено інформацію щодо земельної ділянки, на якій перебуває спірне майно (її правовий режим та розмір, кадастровий номер), що в свою чергу призвело до порушення пункту 9 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна в частині невідображення повної інформації про лот № 269625. Суд першої інстанції зазначив, що вказана обставина безпосередньо впливає на наявність купівельного попиту та кінцевого результату торгів, а також свідчить про порушення права боржника на забезпечення продажу майна за конкурентною ціною та погашення більшої кількості кредиторських вимог. Крім того, суд дійшов висновку, що у державного виконавця не було підстав для передачі на реалізацію дитячого садка «Колосок», оскільки у позивача станом на 29.01.2018 була відсутня заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за січень - травень 2017 року у сумі 13 890 388,05 грн., що складало зміст вимоги Державної фіскальної служби України від 05.05.2017 року № Ю-98-11-У у виконавчому провадженні № 54239464, за яким здійснювалася примусова реалізація спірного майна.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року рішення Господарського суду Черкаської області від 18.10.2019 року у справі № 925/440/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Азот» до Відділу ДВС, ДП «Сетам» про визнання недійсними спірних електронних торгів з реалізації нерухомого майна, здійснено розподіл судових витрат. Постанова господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, спірні правовідносини виникли з юридичного факту укладення між Відділом ДВС та переможцем торгів правочину в результаті проведення електронних торгів, спрямованого на відчуження - набуття майна. Тому відповідачами в такій справі повинні бути організатор торгів і особа, визнана їх переможцем. Однак позов було подано позивачем лише до організаторів електронних торгів - ДП «Сетам» та Відділу ДВС, а покупця - переможця торгів ПП «Това» не залучено до справи як відповідача.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 року касаційну скаргу ПАТ «Азот» залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року у справі № 925/440/18 залишено без змін. При цьому Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Азот» до Відділу ДВС, ДП «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, оскільки дійшов висновку про те, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та обов'язки ПП «Това», що не було залучене до участі у справі як відповідач. Отже, виключно ця обставина господарськими судами апеляційної і касаційної інстанцій стала підставою скасування рішення суду першої інстанції при новому розгляді справи № 925/440/18.

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про захист його права власності на нерухоме майно - комплекс нерухомих об'єктів під назвою дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,60 кв.м., розташований на орендованій позивачем земельній ділянці кадастровий номер 7110136400-01-011-0022 площею 8813 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 у визначений ним спосіб, а саме - визнання недійсним результата електронних торгів з реалізації цього об'єкта у виконавчому провадженні відповідачами-1 і 2 по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 року та оформлені протоколом проведення електронних торгів від 13.03.2018 року № 326692, актом про проведені електронні торги від 27.04.2018 року та, в разі задоволення цієї вимоги, і скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 46062773 від 21.03.2019 року, яким зареєстровано право приватної власності за набувачем спірного майна - відповідачем-3 та визнання права приватної власності на спірний об'єкт за позивачем. Цей позов є повторним зверненням позивача до суду за захистом його порушеного права, поданий з урахуванням правових позицій господарських судів трьох інстанцій, викладених у їх судових рішеннях у справі № 925/440/18.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Нормами Цивільного кодексу України встановлено, що:

об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ч. 1 ст. 177);

до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181);

право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 182);

право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321);

право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.ч. 1, 2 ст. 328);

права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334);

право власності припиняється з підстав, визначених ст. 346 ЦК України;

держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (п.п. 1, 2 ст. 386);

власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ч. 1 ст. 392).

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. 2 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 1, 3 ст. 215). При вирішенні вказаної справи необхідно враховувати питання застосування норм цивільного законодавства про право власності у контексті з нормами про його державну реєстрацію та виконання судових рішень.

Основними законами, які регулюють виконання судових рішень є Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» N 1403-VIII та Закон України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII. Стаття 2 Закону N 1403-VIII правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців визначає Конституцію України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Підзаконним нормативно-правовим актом розробленим на підставі законів N 1404-VIII та N 1403-VIII, який визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, деталізує процесуальні моменти здійснення виконавчого провадження, є Інструкція з примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року N 512/5.

Законом України Про виконавче провадження у відповідній редакції (діяла з 07.03.2018) встановлено:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1); заходами примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на майно (майнові права) боржника (п. 1 ч. 1 ст. 10); виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача (ч. 1, п. 1 ч. 2, п.п. 6, 20 ч. 3 ст. 18);

особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19);

для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем (ч.ч. 1, 5 ст. 20);

експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їхніми представниками або іншими особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або якщо є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. За наявності підстав для відводу експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження. Питання про відвід експерта, спеціаліста, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання чи перекладача вирішується у строк до п'яти робочих днів після надходження заяви про відвід шляхом винесення вмотивованої постанови виконавця (ч. 4 ст. 23);

документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку (абз. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 28);

виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження (ст. 30);

звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. (ч. 1 ст. 48);

у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним (ч. 5 ст. 52);

арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 56);

у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (ч. 3 ст. 57);

майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку (ч. 1 ст. 58);

реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 61).

Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим того ж дня за № 489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка є чинною з урахуванням внесених до неї змін (далі - Інструкція).

Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованим 30.09.2016 за № 1301/29431, затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок, з наступними змінами).

Інструкція і Порядок розроблені відповідно до Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, Порядок розроблено відповідно до частин другої та четвертої статті 61 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі застосовується відповідна редакція закону, чинна на момент виникнення правовідносин) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 зазначеного Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також встановлено що: державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4); перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.ч. 1, 2 ст. 18); державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі також інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 27).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 37 зазначеного Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 19.06.2019 року у справі № 824/1751/14-а (провадження № 11-291ап19), спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою має вирішуватись одночасно зі спором щодо належності речового права, є приватноправовим та з огляду на суб'єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства. Аналогічну правову позицію висловлено в постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інших (п.п. 51, 53 постанови).

У пунктах 15-39 постанови від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виклав правову позицію щодо застосування норм права ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та використання належного способу захисту, виходячи із застосування цієї спеціальної норми права. За їх змістом виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, судової практики і висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, викладені у постановах від 20.03.2019 року і від 14.04.2021 року у справі № 925/440/18, суд вбачає таке.

З вересня 2001 року позивач (він же ВАТ, ПАТ, ПрАТ «Азот») набув у власність нерухоме майно - комплекс нерухомих об'єктів під назвою дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,60 кв.м., розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (колишня Калініна) 40 (далі - спірний об'єкт нерухомого майна), 03.12.2004 року для його обслуговування на підставі договору з Черкаською міською радою отримав у користування на умовах оренди земельну ділянку кадастровий номер 7110136400-01-011-0022 площею 8813 кв.м. за тією ж адресою зі строком оренди до 05.10.2053 року, 12.07.2011 року проведена державна реєстрація права приватної власності за позивачем на цей об'єкт в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, майну присвоєно реєстраційний номер 34110242.

05.07.2017 року Придніпровським ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відкрито виконавче провадження № 54239464 з примусового виконання вимоги Офісу великих платників податків ДФС № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року про стягнення з ПАТ «Азот» на користь Офісу великих платників податків ДФС заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені товариства у сумі 13890388,05 грн., яка утворилась станом на 22.07.2017 року. В межах виконавчого провадження № 54239464 ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області: 05.02.2018 року описано і арештовано спірне майно боржника (позивача), арештоване майно передане на зберігання Кононенко Т.Б.; 16.02.2018 року для участі у виконавчому провадженні призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Приватне підприємство «Ажіо» в особі Кононенко Т.Б.; 06.03.2018 року оцінювачем складено і затверджено звіт про визначення ринкової вартості спірного об'єкту нерухомого майна для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження № 54239464, за результатами оцінки загальна ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 16.02.2018 року склала 6 154 600 грн.; 07.03.2018 до ЧФДП «Сетам» подано заявку щодо реалізації арештованого майна шляхом електронних торгів, інформація про земельну ділянку під об'єктом продажу у заявці відсутня.

27.03.2018 року постановою начальника УДВС ГТУЮ виконавче провадження № 54239464 в числі інших передане на виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та приєднано до зведеного виконавчого провадження № 55037853 щодо боржника ПАТ «Азот» (позивача).

13.04.2018 року відбулися електронні торги з реалізації лота № 269625 - комплексу нерухомих об'єктів дитячого садка «Колосок», який належав ПАТ «Азот», за стартовою ціною 6154600,00 грн., переможцем торгів став учасник 4 - Приватне підприємство «Това» з найвищою ціновою пропозицією 6154600,00 грн., результат електронних торгів оформлено протоколом № 326692, який підписано представниками переможця торгів ПП «Това» в особі Кононенко Т.Б. і організатора торгів - ДП «Сетам», а 27.04.2018 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 55037853 складено акт про проведені електронні торги, акт того ж дня затверджений начальником названого відділу і після отримання копій документів, що підтверджують розрахунок переможця торгів ПП «Това» за придбане майно, того ж дня вручено переможцю.

18.03.2019 року, за заявою ПП «Това», державним реєстратором - приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В., на підставі свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 2244 від 29.10.2018 і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46062773 від 21.03.2019 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис 30794401 про право власності Приватного підприємства «Това», код ЄДРПОУ 38715440 на об'єкт нерухомого майна - дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, номер об'єкта в РПВН 34110242, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1791163371101.

Отже, у виконавчому провадженні № 54239464 для примусового виконання вимоги Офісу великих платників податків ДФС № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року про стягнення з ПАТ «Азот» на користь Офісу великих платників податків ДФС заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені товариства у сумі 13890388,05 грн., відповідачем-1 вчинено звернення стягнення на майно боржника, попередньо описане і арештоване, шляхом проведення електронних торгів, організацію яких доручено відповідачу-2.

Черкаським окружним адміністративним судом у рішенні від 22.05.2019 року у справі № 580/851/19, яке набрало законної сили 04.06.2019, за участі ПАТ «Азот», УДВС ГТУЮ у Черкаській області і Офісу великих платників податків ДФС встановлено, що станом на 01.02.2018 року у ПАТ «Азот» була відсутня заборгованість перед Офісом великих платників податків ДФС зі сплати єдиного соціального внеску за вимогою № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року, тому з цих підстав визнано протиправною бездіяльність ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області щодо неприйняття рішення про закінчення виконавчого провадження № 54239464, зобов'язано його ж закінчити виконавче провадження № 54239464, про що винести відповідну ухвалу. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, ця обставина не доказується при розгляді справи, що розглядається.

Враховуючи, що опис і арешт спірного нерухомого майна позивача відповідачем-1 проведено 05.02.2018, а станом на 01.02.2018 у позивача була відсутня заборгованість, яка була предметом стягнення у виконавчому провадженні № 54239464, то не було підстав для передачі на реалізацію цього нерухомого майна, а звернення стягнення на спірне нерухоме майно позивача є таким, що вчинене всупереч нормам п. 6 ч. 3 ст. 18, ч. 5 ст. 48, ч. 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження, за змістом яких накладення арешту на майно боржника, передача такого майна на зберігання та реалізація його є правом виконавця, повинні здійснюватись в установленому законодавством порядку і лише у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості. Це порушення є першою і самостійною підставою визнання недійсним результата спірних електронних торгів з реалізації цього об'єкта нерухомого майна позивача у виконавчому провадженні.

Заперечення відповідача-1 в тій частині, що звернення стягнення на спірне майно позивача здійснювалось правомірно, оскільки проводилось в межах зведеного виконавчого провадження № 55037853, для задоволення вимог і інших кредиторів позивача у інших виконавчих провадженнях, судом відхиляється з підстав його необґрунтованості.

У постанові від 14 березня 2018 року у справі N 660/612/16-ц (провадження N 14-19цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та незалежно від кількості стягувачів. Такий висновок зроблено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі N 906/530/17 (провадження N 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справах N 5028/16/2/2012 (провадження N 12-192гс18) та N 927/395/13 (провадження N 12-189гс18). Цей висновок підтверджено з відступленням (уточненням) Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) (пункти 79, 80, 85, 86 постанови).

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18).

Наступні виконавчі дії, вчинені після незаконного опису і арешту спірного нерухомого майна боржника (позивача), а саме оцінка майна і його реалізація для задоволення кредиторських вимог стягувача - Офісу великих платників податків ДФС у виконавчому провадженні є також протиправними за принципом «плодів отруєного дерева».

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження). Несумлінність позивача у спірних правовідносинах також вбачається, проте відсутній прямий причинний зв'язок між його поведінкою і порушенням його права, яке розглядається у цій справі.

Крім того, за викладених обставин справи суд також вбачає, що державний виконавець під час формування заявки на реалізацію дитячого садка «Колосок» за виконавчим провадженням № 54239464, в порушення вимог пункту 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, в заявці, поданій до ДП «Сетам», не зазначив інформацію щодо земельної ділянки, на якій перебуває спірне майно (її правовий режим та розмір, кадастровий номер), вказана обставина безпосередньо впливає на наявність купівельного попиту та кінцевого результату торгів, можливість в разі продажу майна за конкурентною ціною забезпечення боржником максимального погашення кредиторських вимог у виконавчому провадженні, та є порушенням зі сторони виконавця пункту 9 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна в частині невідображення повної інформації про лот № 269625.

Крім того, суд приймає до уваги поданий позивачем висновок судового експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України від 15.07.2019 року № 6/71 у кримінальному провадженні № 42018251010000144 від 23.08.2018 року, складений за результатом проведення судової оціночно-будівельної експертизи, із якого вбачається, що Звіт ПП «Ажіо» у виконанні оцінювача Кононенко Т.Б. для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження, не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, а ринкова вартість спірного нерухомого майна станом на 16.02.2018 року могла складати 8987700,00 грн. Означене свідчить про заниження ринкової вартості переданого на реалізацію нерухомого майна позивача, на чому він також наполягає.

Його ж (позивача) доводи про заборону реалізації спірного нерухомого майна через наявність обтяження у виді арешту цього майна суд відхиляє, оскільки зазначене обтяження було накладене ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.09.2018 року у справі № 712/11519/18 (провадження № 1-кс/712/5691/18), залишеною без змін ухвалою Колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 21.11.2018 року (провадження № 11-сс/793/576/18), після проведення електронних торгів, які відбулись 13.04.2018 року, державна реєстрація обтяження у виді арешту нерухомого майна, яке виникло із ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.09.2018 року, проведена 17.10.2018 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2, п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у відповідній редакції, що діяла з 07.03.2018), обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Розглядаючи дії виконавця в порядку виконання судового рішення, Велика Палата Верховного Суду в пункті 88 постанови від 6 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 зазначила, що за змістом Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII вбачаються можливими дії виконавця, спрямовані на виконання обов'язку боржника, наявність якого встановлена рішенням суду або іншого уповноваженого органу, перед стягувачем, причому за рахунок боржника. Виконання такого рішення за боржника виконавцем неможливе в разі відсутності майна в боржника, або в разі відсутності в боржника юридичної чи фактичної можливості самостійно вчинити на користь стягувача певні дії. Отже, виконавець виконує за боржника його обов'язок перед стягувачем лише в разі, коли боржник має юридичну і фактичну можливість самостійно виконати свій обов'язок, але через дефект волі не виконує його. У зв'язку із цим здатність боржника своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки обмежується, зокрема, шляхом накладення арешту на кошти і майно боржника. Натомість виконавець своїми діями створює юридичні наслідки для боржника. При цьому виконавець не має власного юридичного інтересу у створенні таких наслідків у правовідносинах зі стягувачем чи іншими особами під час виконання рішення за боржника. Цей висновок підтримано Великою Палатою Верховного Суду в пункті 6.32 постанови від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, на правові позиції і якої посилається відповідач-3.

Заяву відповідача-2 про застосування позовної давності суд залишає без задоволення, при цьому надає перевагу запереченням позивача проти неї.

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України). За загальним правилом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позов, що розглядається у цій справі, подано до суду 09.07.2021 року за вх. № 11021/21, під час її розгляду судом встановлено, що подія, яка спричинила порушення оспореного права позивача, відбулася 13.04.2018 року, у травні 2018 року позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою, за якою було відкрито провадження у справі № 926/440/18, справа розглядалась за участі тих же учасників справи, її предметом була частина вимоги що розглядається у цій справі (№ 925/904/21), що свідчить про переривання перебігу позовної давності у три роки, установленого ст. 257 ЦК України і відсутність порушення цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Частинами 1-3 ст. 4 гл. 1 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Параграфом 1 гл. 2 ГПК України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів. Відповідно до пунктів 6, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Враховуючи попередній висновок суду про задоволення позову в частині визнання недійсним результату електронних торгів з реалізації об'єкта нерухомого майна - комплексу нерухомих об'єктів під назвою дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,60 кв.м., розташованого на орендованій позивачем земельній ділянці кадастровий номер 7110136400-01-011-0022 площею 8813 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, що організовані відповідачами-1 і 2 та оформлені протоколом проведення електронних торгів від 13.03.2018 року № 326692, актом про проведені електронні торги від 27.04.2018 року, суд визнає також обґрунтованими і задовольняє похідні вимоги позивача про скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 46062773 від 21.03.2019 року, яким зареєстровано право приватної власності за набувачем спірного майна - відповідачем-3 та визнання права приватної власності на спірний об'єкт за позивачем.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд вважає його законним і ефективним з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати на сплату судового підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеній частині вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації дитячого садка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 року та оформлені протоколом проведення електронних торгів від 13.03.2018 року № 326692, актом відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про проведені електронні торги від 27.04.2018 року.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Нелі Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46062773 від 21.03.2019 року, на підставі якого внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності 30794401 від 18.03.2019 за Приватним підприємством «Това», код ЄДРПОУ 38715440 на об'єкт нерухомого майна - дитячий садок «Колосок», місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, реєстраційний номер об'єкта 1791163371101;

Визнати право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - дитячий садок «Колосок», місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, реєстраційний номер об'єкта 1791163371101 за Приватним акціонерним товариством «Азот», код ЄДРПОУ 00203826, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного яру, 72.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), код ЄДРПОУ 43315602, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, Державного підприємства «Сетам», код ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6 на користь Приватного акціонерного товариства «Азот», код ЄДРПОУ 00203826, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного яру, 72 в дольовому порядку 4540 грн. судових витрат, по 2270 грн. з кожного.

Стягнути з Приватного підприємства «Това», код ЄДРПОУ 38715440, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Небесної сотні, 5 на користь Приватного акціонерного товариства «Азот», код ЄДРПОУ 00203826, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного яру, 72 судові витрати в сумі 144655 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.05.2022 року.

Суддя В.М. Грачов