02 травня 2022 року Справа № 804/1932/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКоренева А.О.
за участі секретаря судового засіданняБогонос О.А.
за участі:
представника позивача - Реброва Д.М. представника відповідача - Панковської Е.П. Свідка - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог):
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2016 року № 0000501305; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2016 року №0000511305; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000562201; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року №0000582201.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" - задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “Р” Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29 березня 2016 року № 0000582201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2251989,00 грн., з яких: за основним платежем 1501326,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 750663,00 грн.
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “Р” Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29 березня 2016 року № 0000562201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1595380,00 грн., з яких: за основним платежем 1276304,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 319076,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати по справі.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Верховного суду від 05 листопада 2021 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
25 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 804/1932/16.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року справу прийнято до провадження судді Коренева А.О. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 20 грудня 2021 року.
14 грудня 2021 року до суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог ТОВ «Пайпсістем». В обґрунтування своєї позиції зазначили про те, що по взаємовідносинам між ТОВ «Пайпсістем» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпросфера», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіансар Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Днепр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Плавт Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Альянс» перевіркою встановлено формальне складання первинних документів, які суперечать фактичним обставинам, з метою штучного завищення показників бухгалтерського та податкового обліку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), як відокремлений територіальний підрозділ на правах філії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайпсістем» про виклик свідків в адміністративній справі задоволено та продовжено строк підготовчого провадження (підготовчого засідання) на тридцять днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання і призначено розгляд справи по суті на 21.02.2022 року.
21 лютого 2022 року, 14 березня 2022 року, 11 квітня 2022 року розгляд справи відкладено у зв'язку з не явкою в судове засідання представника позивача.
02 травня 2022 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову просила, відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали, заслухавши пояснення свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 02.02.2016 №1878, №1879, №1880, №1881, №1882, №1883, №1884 головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Старішко В.Ю., головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Зеленовою А.О., головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок фінансових установ управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Шахновським М.В., головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Михайловим С.В., головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - Помазаном P.M., головним державним ревізором - інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська ГУДФС у Дніпропетровській області - Авіловою О.М., головним державним ревізором - інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська ГУДФС у Дніпропетровській області - Коцюбою О.І., наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.01.16 №91 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ПАЙПСІСТЕМ”, згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VI та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ “ПАЙПСІСТЕМ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено Акт №115/04-36-14-01/33717265 від 14.03.2016 р.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
п. 137.10 cт. 137, п.п. 139.1.9 п. 139.1 cт. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток усього у сумі 1 416 502 грн., у тому числі за 1 кв. 2012 року на суму 140 198 грн.. за 2013 рік на суму 8 273 грн., за 2014рік на суму 1 268 031 грн.
п.198.6 cт. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 967 078 грн., у тому числі за січень 2012 - 66 776 грн., лютий 2012 - 339 869 грн., березень 2012 - 59 107 грн., січень 2014 - 44 358 грн., лютий 2014 - 78 812 грн., березень 2014 - 108 567 грн., квітень 2014 - 100 871 грн., травень 2014 -1 168 718 грн.
- ст. 5 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (із змінами та доповненнями), на підставі чого до державного бюджету України підлягає сплаті позитивна курсова різниця, що виникла внаслідок здійснення операцій з повернення передплачених коштів у сумі 42 950,00 грн.
- пп. 168.1.1 п. 168.1 cт. 168, п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме податковим агентом у грудні 2012 та січні-червні 2013р. у повному обсязі не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 1193,18 грн.
- „б" п. 176.2 cт. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, а також порядку Міндоходів від 21 січня 2014 року N 49, а саме: при заповненні та наданні до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкових розрахунків за ф. №1 ДФ за 3 кв.2013р., 4кв.2013р., 1кв.2014р., Зкв.2014р. та 4кв.2014р., відображено дані не у повному обсязі”.
23 березня 2016 року на підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0000501305, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 0000511305, яким Позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1 964 гривні 58 копійок;
№ 0000562201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 595 380,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 276 304, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 319076,00 грн;
№ 0000582201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2 251 989,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 501 326,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 750 663,00 грн.
Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.
Верховний суд скасовуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, зазначив, що визнаючи протиправними та скасовуючи зазначені акти індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем долучено до матеріалів справи відповідні первинні документи, які підтверджують реальність оспорюваних поставок та господарський характер понесених за ними витрат.
Проте, на переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними.
Суд зазначає, що предметом даного судового розгляду є позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2016 року № 0000582201 та від 29 березня 2016 року № 0000562201, оскільки саме в цій частині направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині позовних вимог справа не розглядається, оскільки щодо інших вимог прийнято рішення.
Судом встановлено, що між ТОВ «Дніпросфера» (продавець) та ТОВ «Пайпсістем» (покупець) укладено договір від 31.12.2013 р. № 311213, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.215-217 Том 6).
Відповідно до копій специфікацій, які містяться в матеріалах справи, на виконання умов зазначеного договору, позивачу контрагентом поставлявся до клапанів різних моделей наступний товар: комплекти корпусів та кришок, комплекти метизів, комплекти золотників, шпинделя, прокладки, маховики, захлопки, сальники, ковпак до клапана, стакан з пружиною до клапана, гвинт регулювальний, ущільнюючі кільця, комплекти корпусів, штуцерів та фланцями різьбовими, комплекти бугель в зборі та шток за маховиком до клапана, мембрани, викон.механізм в зборі, корпуси гранбукси, комплекти шток, втулок різьбових, маховиків до клапана, комплекти дисків з діафграмою, хрестовини, ручку, кулю, корпус в зборі до вентиля кульового муфтового, вісь у комплекті зі шплинтами до клапана тощо.
На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем було надано копії специфікацій, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару (а.с.57-214 Том 6).
Факт оплати поставленого товару підтверджується відомостями з копій виписок по особовому рахунку позивача (а.с.218-226 Том 6).
Між ТОВ «Спецторг-Інвест» (продавець) та ТОВ «Пайпсістем» (покупець) укладено договір від 30.12.2013 р. №301213, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.233-235 Том 4).
Відповідно до копій специфікацій, які містяться в матеріалах справи, на виконання умов зазначеного договору, позивачу контрагентом поставлявся наступний товар: до кранів кульових - корпуси, шари запірні, кулі, набори ущільнювачів та метизів, ручки, штоки з гайками та ущільнювачами, рукоятки, метизи, пробки корпусні; болти, фланці, вказувачі рівня; комплекти дисків, клин та шпинделів, метизів та частин кріплення, шпинделя з штурвалом, комплекти сальникового вузла з підшипниковим вузлом - до засувок; корпуси, диски, комплекти валів з рукояткою, ущільнюючі кільця, гумові патрубки - до затворів поворотних; корпуса, кришки, сітки, кріплення - до фільтру фланцевого чавунного тощо.
Факт виконання умов вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару. Товар, зазначений у відповідній первинній документації, відповідає визначеному у специфікаціях до договору (а.с.103-230 Том 4).
Поставлений товар був оплачений позивачем відповідно до виписок з особового рахунку (а.с.231-232 Том 4).
З ТОВ «Гіансар Трейд» (продавець) ТОВ «Пайпсістем» (покупець) було укладено договір № 210414 від 21.04.2014 р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.235-237 Том 2).
Відповідно до копій специфікацій, які містяться в матеріалах справи, на виконання умов зазначеного договору, позивачу контрагентом поставлявся наступний товар: до кранів - корпуси, кулі з регулюючим отвором крана, шпинделя, комплекти кріплень; фланці, шпильки, гайки тощо.
Реальність здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, актами звірок, довіреності на отримання матеріальних цінностей (а.с.226-249 Том 2). Поставлений товар було використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи фотоматеріалами (а.с.172-245 Том 1).
По взаємовідносинам з ТОВ «Агрос-Днепр» позивачу контрагентом було поставлено наступний товар: корпуси, диски, осі у комплекті з шплинтами, ущільнюючі кільця, золотники, кришки в комплекті з прокладкою, хрестовини, сітки, шпинделя в зборі з маховиком, комплекти сальників з набивкою - до клапанів; прокладки, втулки, гумові кільця, пружини, прокладки, гайки притискні, диски пружні, розетки, п'ята, шестерні тощо.
На підтвердження факту поставки вказаного товару ТОВ "Агрос-Днепр" позивачем надавались до суду договір від 01 квітня 2014 року № 010414, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації, рахунки-фактури (а.с.242-246 Том 5, а.с.1-55 Том 6).
При цьому відповідно до договору № 031114 від 03.11.2014 р. право вимоги за договором № 210414 від 21.04.2014 р. було відступлене ТОВ «Агрос-Днепр» на користь ТОВ «Тай-Пан». Оплата за вказаним договором була проведена позивачем на користь ТОВ «Тай-Пан» відповідно до виписок з особових рахунків (а.с.241-249 Том 2).
Між ТОВ «Лігос ЛТД» (продавець) та ТОВ «Пайпсістем» (покупець) було укладено договір № 280314 від 28.03.2014 р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, термін передачі та ціна товару визначаються у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у порядку та терміни, визначені у специфікації (а.с.234-236 Том 5).
Матеріалами справи підтверджено, що товар, а саме: корпуси, шари запірні, рукоятки, комплекти метизів, шток, гайок з ущільнювачами, корпуса з кришками, комплекти шпинделів та клин - до крану, комплекти корпусу та сідел, кришки в комплекті з прокладкою, клин в зборі, комплекти шпинделів з маховиком, комплекти підшипникового та сальникового вузлів - до засувки, прокладки, кільця гумові, тощо відповідно до специфікацій було поставлено продавцем позивачу, що підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, актами звірок, довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.192-233 Том 5).
При цьому відповідно до договору № 14102014 від 14.10.2014 р. право вимоги а договором 280314 від 28.03.2014 р. було відступлене ТОВ «Лігос ЛТД» на користь ТОВ «Тай-Пан» (а.с.238-239 Том 5).
Реальність взаємовідносин позивача з ТОВ «Плавт Сервіс» підтверджується долученими до матеріалів справи податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, відповідно до яких позивачу було поставлено фланець та затвор дисковий поворотний сталевий приварний, рахунками-фактурами, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, виписками з особового рахунку (а.с.17-32 Том 3).
ТОВ "Гефест Альянс" було поставлено позивачу відповідно до специфікацій засувки, запірні клапани різних моделей, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, специфікацій, рахунків-фактур (а.с.34-42 Том 3).
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Реальність, зокрема, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів.
На виконання вимог постанови Верховного суду, судом було допитано в якості свідків працівників Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які працювали на підприємстві у період здійснення господарських операцій.
Так, у судовому засіданні, свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він з 2012 року працює на підприємстві. Безпосередньо до його обов'язків входило пошук відповідних товарів для підприємства, зокрема через мережу Інтернет, з яких в подальшому виготовлялось обладнання та поставлялось на металургійні комбінати. Основною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" виготовлення промислового обладнання. ОСОБА_7 зазначив, що підприємство за договорами укладеними зі спірними контрагентами купували комплектуючі деталі та збирали в один виріб, який в подальшому поставлявся на підприємства замовники, зокрема на ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ".
ОСОБА_5 суду пояснив, що з 2011 року він працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" водієм. В період укладання спірних договорів також обіймав вказану посаду. До його обов'язків входило отримання товарів на підставі довіреностей зі складу постачальників. Свідок суду пояснив, що завжди на загрузку товарів їздили у двох з ОСОБА_8 , оскільки обладнання, яке придбали досить велике. Конкретні назви підприємств не пам'ятає, але пам'ятає, що їх склади знаходились в районі с. Партизанське, Царичанському районі, в м. Дніпро на Героїв Сталінграду. Особисто з керівниками контрагентів позивача не знайомий, коли вони приїжджали за товаром, надавали на прохідній документи, після чого їх направляли до менеджера, який контролював завантаження товарів. ТОВ «Гефес Альянс» своїм транспортом вивозили придбаний товар у ТОВ "Пайпсістем".
ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює головним бухгалтером на підприємстві з 2017 року. В її безпосередні обов'язки входить відображення у звітності усіх господарських операцій Товариства, складання податкової та статистичної звітності. Підприємство займається виробництвом обладнання для промислових підприємств, таких як, «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Метінвест». В період укладання договорів не працювала, з керівниками вищевказаних підприємств не знайома, укладання договорів до її обов'язків не входить, договори заключає керівництво підприємства, до неї надходять вже підписанні договори на виконання. ТОВ "Пайпсістем" веде реальну господарську діяльність, оскільки обладнання, яке реалізує підприємство досит спеціфічне та має своїх постійних покупців. Підприємство відовідально ставиться перед поставкою зібраного обладнання для покупця жавзди проводить перевірку якості виробів. З часу її роботи на підприємстві заборгованості за поставлений товар не було, з усіма постачальниками проведене розрахунки.
ОСОБА_4 суду пояснив, що на даний час працює слюсарем на підприємстві. В його обов'язки входила перевірка якості придбаного товару, інколи займався пошуком постачальників через мережу Інтернет. Підприємство займається виробництвом трубопровідної арматури. З керівниками контрагентів позивача особисто не знайомий.
ОСОБА_6 суду пояснив, що з 2005 року має відношення до ТОВ "Пайпсістем", оскільки до 10.02.2014 року працював ген. Директором та після 2014 року заступником ген. Директора. На даний час не працює на підприємстві, оскільки є приватним підприємцем та веде свою діяльність. Його діяльність безпосередньо стосується співпраці з ТОВ "Пайпсістем", оскільки є орендодавцем промислових площ підприємств у тому числі і "Пайпсістем". У період господарських операцій, які є предметом розгляду справи безпосередньо здійснював пошук постачальників. Підприємство займається виготовленням нестандартного промислового обладнання, запірної арматури, основним покупцем вказаного обладнання був "Метінвест Холдинг" в склад, якого входить металургійні, коксохімічні, горнозбагачувальні комбінати. Пошук постачальників здійснювався постійно, перед укладанням угод товар перевірявся на відповідність його якості, а оплата проводилась після постачання товару. Перед укладанням договорів з'ясовували інформацію про постачальників. Крім того, вказав, що під час проведення перевірки, працівник податкової бачив товар в наявності на складі про, що було зроблено фото та передано працівнику податкової. У зв'язку з чим, після отримання акту перевірки були дуже здивовані про висновки щодо нереальності операцій.
У той же час, суд позбавлений можливості допитати відповідальних осіб в якості свідків контентів позивача, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпросфера», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіансар Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Днепр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Плавт Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Альянс», оскільки діяльність вказаних підприємств було припинено на підставі судових рішень, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос ЛТД» - рішення суду від 26.05.2015 у справі № 904/959/15; ТОВ «Спецторг-Інвест» - рішення суду від 23.12.2014 у справі № 904/7930/14; ТОВ «Дніпросфера» - рішення суду від 23.12.2014 у справі № 904/7932/14; ТОВ «Гіансар Трейд» - рішення суду від 04.12.2014 у справі № 904/7193/14; ТОВ «Агрос-Днепр» - рішення суду від 28.04.2015 у справі № 904/961/15.
При цьому, суд зауважує, що ТОВ «Плавт Сервіс» та ТОВ «БК Гефест Альянс», згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є діючими підприємствами, доказів не реальності за вказаними операціями з позивачем судом не встановлено.
Податковим органом не доведено вини позивача, оскільки позивачем подано пояснення та первинні документи, а відповідачем не спростовано невідповідність таких документів.
Таким чином, під час судового розгляду позивачем доведено фактичне здійснення господарської операції за укладеними договорами, за результатами виконання яких відбулися зміни майнового стану позивача.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження в сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження доводу контролюючого органу про безтоварний (удаваний) характер господарської операції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово висловлював правову позицію зі спірного питання, зокрема у постанові від 01.11.2021 у справі № 160/423/19.
Так постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року (справи N 813/7081/14, N 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа N 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа N 814/2412/17), від 04 червня 2020 року (справа N 340/422/19) визнано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ТОВ «Пайпсістем» подано належним чином оформлені документи, передбачені податковим законодавством, а відтак дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), а висновки контролюючого органу зводяться до оцінки діяльності контрагентів позивача.
Відповідачем доказів на підтвердження висновку податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентами, зокрема, що у вказаних контрагентів відсутні власні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання суду не надано.
Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб'єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб'єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв'язку з дефектом у юридичній визначеності.
Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі N 520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі N 824/1276/18-а.
Отже, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства України, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2016 року № 0000582201 та від 29 березня 2016 року № 0000562201, як протиправних.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайпсістем» в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2016 року № 0000582201 та від 29 березня 2016 року № 0000562201 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у сумі 59109,17 грн., докази сплати, якого містяться в матеріалах справи (том 1 а.с. 3,4 ).
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайпсістем» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2016 року № 0000582201 та від 29 березня 2016 року № 0000562201 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29 березня 2016 року № 0000582201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2251989,00 грн., з яких: за основним платежем 1501326,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 750663,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 29 березня 2016 року № 0000562201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1595380,00 грн., з яких: за основним платежем 1276304,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 319076,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпсістем" (код ЄДРПОУ-33717265) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-44118658) сплачений судовий збір у розмірі 59109,17 грн. за подання адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 05 травня 2022 року.
Суддя А.О. Коренев