05 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/10663/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 20.07.2015 звільнився з Управління поліції охорони у Волинській області (далі - УПО у Волинській області).
17.07.2015 ВЛК УМВС України у Волинській області був встановлений причинний зв'язок між його захворюванням з проходженням служби в органах внутрішніх справ. За результатами обстеження Волинською обласною МСЕК позивачу встановлена третя група інвалідності та видана довідка № 014418 від 07.02.2017, у якій зазначено, що ступінь втрати професійної придатності у відсотках становить 50%, захворювання, пов'язане із проходженням служби в ОВС.
09.03.2017 позивач звернувся до УПО у Волинській області із заявою (рапортом) про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у зв'язку із встановленням інвалідності.
Листом від 25.04.2017 № 617/43/22/01/2017 УПО у Волинській області повідомило позивача про те, що на даний час існує невизначеність джерел фінансування для виплати ОГД колишнім працівникам підрозділів Державної служби охорони, у зв'язку з чим вживаються заходи для вирішення даного питання. Разом з листом позивач отримав копію висновку УПО у Волинській області від 14.03.2017 про призначення ОСОБА_1 у розмірі 240000,00 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, у справі № 803/852/18 за позовом ОСОБА_1 до УПО у Волинській області, МВС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення ОГД у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України, зобов'язано МВС України розглянути заяву про призначення ОГД ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України та прийняти рішення за результатами висновку УПО у Волинській області про призначення ОСОБА_1 . ОГД від 14.03.2017, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850), з урахуванням висновків суду, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Листом від 02.09.2021 МВС України надіслало представнику позивача копію висновку від 15.01.2020, відповідно до якого відмовлено позивачу у призначенні ОГД за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати ОГД згідно із висновком УПО у Волинській області від 14.03.2017 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач просить визнати протиправними дії МВС України щодо відмови у виплаті ОГД згідно з висновком УПО у Волинській області від 14.03.2017 про призначення ОГД в розмірі 240000,00 грн. та зобов'язати відповідача здійснити виплату ОГД згідно з висновком УПО у Волинській області від 14.03.2017 про призначення ОГД в розмірі 240000,00 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 26).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 30-35) представник відповідача Отрода Т.Ю. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 803/852/18, документи ОСОБА_1 було розглянуто та 15.01.2020 затверджено відповідний висновок. При цьому, МВС України відмовлено лише у призначенні ОГД за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України. В той же час, вказаний висновок був направлений до Національної поліції України (далі - НП України) для негайного вирішення питання стосовно призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для НП України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146 були внесені зміни до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, та на законодавчому рівні закріплено, що виплата ОГД колишнім працівникам міліції, які проходили службу в органах охорони МВС України, повинна здійснюватися за рахунок коштів, передбачених для НП України і в жодному разі не за кошти МВС України.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 12.11.2021 витребувано у НП України письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо надходження та виконання пункту 2 висновку МВС України (затвердженого Державним секретарем МВС України 15.01.2020) за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення йому ОГД, складеного на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 803/852/18 (а. с. 41).
Листом від 02.02.2021 № 2166/43/22/01-2021 УПО у Волинській області надіслало копії матеріалів стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення йому ОГД згідно з Порядком № 850 (а. с. 46).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що прапорщик міліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу на посаді міліціонера спеціального взводу групи затримання Ковельського міжрайонного відділу ВДСО при УМВС у Волинській області та звільнений з 24.07.2015, про що зазначено у висновку за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення йому ОГД від 15.01.2020 (а. с. 61).
09.03.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до УПО у Волинській області із заявою (рапортом) про виплату ОГД у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження служби в ОВС (а. с. 49), додавши пакет документів.
Так, згідно із свідоцтвом про хворобу № 243 від 17.07.2015 ВЛК УМВС України у Волинській області був встановлений діагноз та причинний зв'язок захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС (а. с. 54). Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії 12ААА № 744683 позивачу встановлена третя група інвалідності, причина інвалідності - «захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в ОВС» (а. с. 53) та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 014418 від 07.02.2017, ступінь втрати професійної працездатності становить 50% одноразово, причина - «захворювання, так, пов'язане із проходженням служби в ОВС» (а. с. 52).
14.03.2017 УПО у Волинській області підготувало висновок про призначення ОГД ОСОБА_1 у розмірі 240000,00 грн. (а. с. 50), який разом з іншими матеріалами листом від 14.03.2017 № 372/43/22/01-2017 було направлено до МВС України (а. с. 47).
Листом від 25.04.2017 № 617/43/22/01-2017 УПО у Волинській області повідомило ОСОБА_1 , що листом від 31.03.2017 № 1603/43/6/02-2017 Департамент фінансово-облікової політики МВС України матеріали про призначення позивачу ОГД скерував за належністю до Департаменту поліції охорони та зазначив, що покриття виплат на ОГД колишнім працівникам ДСО при МВС України має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних надходжень, на даний час існує невизначеність джерел фінансування для виплати ОГД колишнім працівникам підрозділів ДСО, у зв'язку з чим вживаються заходи для вирішення даного питання (а. с. 15). Листом від 13.04.2017 № 1603/43/6/02-2017 Департамент поліції охорони повернув до УПО у Волинській області матеріали щодо призначення ОСОБА_1 (а. с. 58).
Позивач оскаржив у судовому порядку бездіяльність УПО у Волинській області та МВС України щодо виплати ОГД згідно із висновком від 14.03.2017 про призначення ОГД в розмірі 240000,00 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, у справі № 803/852/18 за позовом ОСОБА_1 до УПО у Волинській області, МВС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення ОГД у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України, зобов'язано МВС України розглянути заяву про призначення ОГД ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України та прийняти рішення за результатами висновку УПО у Волинській області про призначення ОСОБА_1 . ОГД від 14.03.2017, відповідно до Порядку № 850, з урахуванням висновків суду, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 65-72).
15.01.2020 державний секретар МВС України Тахтай О.В., на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 803/852/18, затвердив висновок за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення йому ОГД, відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 в призначенні ОГД у зв'язку з установленням третьої групи інвалідності на підставі висновку УПО у Волинській області від 14.03.2017 за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС, вказаний висновок з матеріалами вирішено надіслати до НП України для приведення у відповідність до вимог законодавства та негайного вчинення дій із вирішення питання, за умови наявності передбачених законодавством підстав, призначення та виплати йому ОГД за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для НП України (а. с. 37-39).
Листом від 23.01.2020 № 2313/15-2020 департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив УПО у Волинській області про надіслання матеріалів про призначення позивачу ОГД до НП України (а. с. 59).
05.10.2020 УПО у Волинській області повторно склало висновок про призначення ОГД, згідно з яким відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 ОСОБА_1 має право на отримання ОГД у зв'язку із установленням працівникові міліції інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, в сумі 240000,00 грн. (а. с. 51).
Листом від 05.10.2020 № 2300/43/22/01-2020 УПО у Волинській області повторно надіслано на адресу МВС України висновок від 05.10.2020 з матеріалами про призначення позивачу ОГД (а. с. 48).
Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом від 10.11.2020 № 37842/15-2020 повторно повернув до УПО у Волинській області висновок від 05.10.2020 та матеріали про призначення ОГД колишньому працівнику міліції охорони ОСОБА_1 для вчинення дій згідно із законодавством, роз'яснивши, що виплата ОГД, призначеної згідно з висновком УПО у Волинській області від 05.10.2020, повинна здійснюватися за рахунок коштів, передбачених бюджетом для НП України (а. с. 64).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ), пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-ХІІ.
Відповідно до абзацу третього пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Пунктом 1 Порядку № 850 передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
За приписами підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
За приписами пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
Пунктом 11 Порядку № 850 визначено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.
За приписами пункту 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Суд звертає увагу, що право позивача на отримання ОГД підтверджується матеріалами справи, встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 803/852/18 та не заперечується відповідачем.
Спір у цій справі фактично виник лише стосовно того, чи повинна здійснюватися виплата зазначеної ОГД за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України. При цьому, відповідач стверджує, що виплата ОГД колишнім працівникам міліції, які проходили службу в органах охорони МВС України, повинна здійснюватися за рахунок коштів, передбачених для НП України і в жодному разі не за кошти МВС України.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 811/978/16, відповідно до яких за позивачем (у вказаній справі позивач проходив службу на посаді начальника Управління державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області) зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII, виходячи з положень якого, обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на МВС України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі № 296/10138/16-а.
Суд наголошує на тому, що позивач ОСОБА_1 проходив службу на посаді міліціонера спеціального взводу групи затримання Ковельського міжрайонного відділу ВДСО при УМВС у Волинській області та звільнений з 24.07.2015, а тому за приписами абзацу третього пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ має право на отримання ОГД, передбаченої Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, виходячи з положень пункту 9 якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на МВС України. Крім того, пунктом 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
На думку суду, внесення постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146 змін до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, не впливає на вказані вище висновки суду з огляду на те, що положення абзацу третього пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ та пункту 10 Порядку № 850 є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Суд також наголошує, що спірні правовідносини виникли, а судові рішення у справі № 803/852/18 набрали законної сили до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146.
Крім того, у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 (залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018) у справі № 803/852/18 за позовом ОСОБА_1 до УПО у Волинській області, МВС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії викладено висновок про те, що позивач ОСОБА_1 проходив службу і був звільнений саме з органів внутрішніх справ, а не з органів поліції, та Порядком № 850 чітко визначено уповноважений орган, який вправі приймати відповідні рішення по виплаті одноразової допомоги працівникам органів внутрішніх справ, в тому числі працівників поліції охорони - МВС України. Проте, вказані висновки суду відповідач МВС України фактично не врахував при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 803/852/18.
З урахуванням наведеного, суд у цій справі дійшов висновку про те, що саме на відповідача МВС України покладено обов'язок з прийняття рішення про призначення позивачу ОГД, а виплата ОГД повинна здійснюватися за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України (як це чітко передбачено пунктом 10 чинного Порядку № 850).
Суд також виходить з того, що позивач дотримав строк звернення до суду з цим позовом з огляду на те, що про висновок від 15.01.2020 про відмову у призначенні ОГД позивачу стало відомо після отримання листа від 02.09.2021 (а. с. 21), тоді як позов надіслано до суду 21.09.2021 (а. с. 24).
При вирішенні даного спору суд також враховує такі фактичні обставини:
05.10.2020 УПО у Волинській області повторно склало висновок про призначення ОГД працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом № 565-ХІІ, згідно з яким відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 ОСОБА_1 має право на отримання ОГД у зв'язку із установленням працівникові міліції інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, в сумі 240000,00 грн. (а. с. 51);
листом від 05.10.2020 № 2300/43/22/01-2020 УПО у Волинській області повторно надіслано на адресу МВС України висновок від 05.10.2020 з матеріалами про призначення позивачу ОГД (а. с. 48);
Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом від 10.11.2020 № 37842/15-2020 повторно повернув до УПО у Волинській області висновок від 05.10.2020 та матеріали про призначення ОГД колишньому працівнику міліції охорони ОСОБА_1 (а. с. 64).
Крім того, суд звертає увагу, що за матеріалами справи право позивача на отримання ОГД виникло 07.02.2017, із заявою (рапортом) про виплату допомоги позивач звернувся ще 09.03.2017, а відповідач не врахував усі висновки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 803/852/18 при його виконанні. При цьому, повторне повернення МВС України листом від 10.11.2020 № 37842/15-2020 до УПО у Волинській області висновку від 05.10.2020 про призначення позивачу ОГД суд розцінює як відмову відповідача від прийняття рішення про призначення позивачу належної йому за законодавством ОГД, і вказані дії відповідача явно не відповідають вимогам щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, передбаченим пунктами 1, 2, 5, 6 частини другої статті 2 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
На думку суду, з урахуванням наведених норм чинного законодавства та правових висновків щодо їх застосування, виходячи із фактичних обставин справи, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача на отримання ОГД, позов належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій МВС України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 ОГД у зв'язку із установленням працівникові міліції третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 240000,00 гривень, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України, та зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу передбаченої Законом № 565-ХІІ ОГД у зв'язку із установленням працівникові міліції третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 240000,00 гривень, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України, відповідно до Порядку № 850.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 21.09.2021 (а. с. 7).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із установленням працівникові міліції третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 240000,00 гривень, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 00032684) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) передбаченої Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ одноразової грошової допомоги у зв'язку із установленням працівникові міліції третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 240000,00 гривень, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 00032684) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх