05 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16322/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі - відповідач1, ГУ ПФУ у Миколаївській області) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зобов'язання призначити та виплатити з 29.06.2021 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до стажу роботи трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, період роботи з 01.01.1982 по 17.03.2004 (включаючи період проходження строкової військової служби з 31.10.1984 по 06.10.1986).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 11.08.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою до про призначення пенсії на підставі пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»., до якої були додані документи, що підтверджують пільговий стаж на посаді тракториста. Рішенням ГУ ПФУ у Миколаївській області від 18.08.2021 №032850002807 про результати розгляду заяви від 11.08.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки позивачем не надано довідки про стаж роботи, який підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення, безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, що видається на підставі первинних документів.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його неправомірним та таким, що не відповідає чинному законодавству і порушує його право на пенсійне забезпечення з наступних підстав.
На день подання заяви позивач досяг пенсійного віку, має пільговий стаж роботи більше 20 років, виконував роботи на посаді тракториста машиніста, безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому має право на пенсію відповідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач наголошує, що разом із заявою про призначення пенсії подано відповідачу відомості про кількість вироблених трудоднів, з якої слідує, що у 1982-2004 роках позивач виробив на посаді тракторист встановлений мінімум трудоднів (людиноднів) та навіть перевиконав його. При цьому, пільгову довідка не подавалась, оскільки ТзОВ «Луга» припинене з 2008 року через банкрутство. Посилання на виправлення у військовому квитку є припущенням, оскільки відповідач не є експертом у цій сфері, а також відомості підтверджено іншими доказами.
З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію ухвали від 04.01.2022 відповідач 1 - ГУ ПФУ у Миколаївській області отримав 27.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відзиву на позов на подав.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 залучено до участі у справі як другого відповідача Головне правління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2); судовий розгляд справи ухвалено проводити спочатку та за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України; встановлено відповідачу - Головному управлінню ПФУ у Волинській області строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
В поданому до суду відзиві ГУ ПФУ у Волинській області не визнав та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказує, що 11.08.2021 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Заява та додані до неї документи розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Миколаївській області. Рішенням ГУ ПФУ у Миколаївській області від 18.08.2021 №032850002807 позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу та повідомлено, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано періоди роботи з 31.10.1984 по 06.10.1986 - проходження військової служби, оскільки у військовому квитку дописано дату призову. Згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 30 років 04 місяці 10 днів. Враховуючи наведене ОСОБА_1 права на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV немає, через відсутність необхідного пільгового стажу.
З наведених підстав просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.08.2021 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
З врахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 заява про призначення пенсії з доданими до неї документами була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Миколаївській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області №032850002807 від 18.08.2021 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV. Як слідує із вказаного рішення, страховий стаж позивача становить 30 років 04 місяці 10 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано проходження військової служби з 31.10.1984 по 06.10.1986, оскільки у військовому квитку дописано дату призову. Стаж роботи трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції не визначено, оскільки заявником не надано довідки за формою згідно з додатком №5 до Порядку №637.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За приписами пункту 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку - 55 років, а також наявність необхідного стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Як встановлено судом, позивачу виповнилось 55 років - 28.06.2021, що підтверджено копією його паспорта, та 11.08.2021 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З оскаржуваного рішення від 18.08.2021 № 032850002807 про відмову у призначенні пенсії слідує, що страховий стаж позивача становить 30 років 04 місяці 10 днів.
Таким чином, на момент досягнення позивачем віку 55 років, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV позивач мав понад 30 років страхового стажу.
Разом з тим, до страхового стажу не зараховано проходження служби з 31.10.1984 по 06.10.1986, оскільки у військовому квитку дописано дату призову, а стаж роботи трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції не визначено, оскільки відсутня підтверджуюча довідка.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок -637).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості:
стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;
стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;
стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Згідно із зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.
Отже, за аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.
Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, з дослідженої копії трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , судом встановлено, що позивач, зокрема:
01.01.1982 - прийнятий на роботу механізатором у колгосп імені Ватутіна (запис №1);
з 31.10.1984 по 08.10.1986 проходив військову службу - військовий квиток НК №4564175 (запис №2);
01.01.1987 - прийнятий на роботу механізатором у колгосп імені Ватутіна;
17.03.2004 - звільнений з роботи механізатора СГ ТзОВ «Луга» згідно поданої заяви за згодою двох сторін.
У трудовій книжці ОСОБА_2 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця.
Крім того, в трудовій книжці колгоспника містяться записи щодо трудової участі в суспільному господарстві, а саме щодо виконання його річного мінімуму за 1982-1983 року та за 1987-2000 роки включно.
Таким чином записами в трудовій книжці колгоспника підтверджено стаж роботи позивача механізатором (тракторситом) за період з 01.01.1982 по 30.10.1984 та з 01.01.1987 по17.03.2004.
При цьому, суд враховує, що термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства «тракторист-машиніст» було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на теперішній час, професії «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 681/813/17 та від 10.05.2018 у справі № 196/1004/14-а, від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а.
Крім цього, в матеріалах справи наявна копія атестата Професійно-технічного училища №7 Волинської області УРСР №797 від 28.08.1982 про присвоєння ОСОБА_1 професії тракторист-машиніст ІІІ класу.
Трудова книжку колгоспника серії УКР № 1591010 містить всі необхідні записи про відповідний період роботи позивача з 01.01.1982 по 31.10.1984 на посаді механізатора, з 31.10.1984 по 08.10.1986 - служба в армії, з 01.01.1987 по 17.03.2004 на посаді механізатора в колгоспі імені Ватутіна (в подальшому - селянська спілка «Луга», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Луга»). Трудова книжка не містить будь-яких відміток про те, що позивач, будучи членом колгоспу, не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві. При цьому ці записи не містять перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали їх суть чи перекручували їх зміст, та виконані акуратно, чорнилом, завірені підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства.
Також судом встановлено, що відповідно до архівної довідки від 09.06.2020 №234/01-38, виданої Трудовим архівом Горохівського району Волинської області позивач працював на посаді тракториста в періоди 1982-1984 роки, 1987-2004 роки в колгоспі ім..Ватутіна, Селянській спілці «Луга, Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Луга».
Водночас, у зв'язку з тим, що колгосп імені Ватутіна, який в подальшому реорганізований у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Луга», було ліквідовано без визначення правонаступника за рішенням суду, позивач позбавлений можливості надати уточнюючу довідку для підтвердження спеціального трудового стажу у зв'язку із ліквідацією підприємства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують період його роботи у колгоспі імені Ватутіна (перейменованого в Селянську спілку «Луга, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Луга») з 01.01.1982 по 30.10.1984 та з 01.01.1987 по 17.03.2004 на посаді механізатора.
Відтак, в ході розгляду справи судом встановлено факт роботи позивача протягом більше 20 років на посаді механізатора (тракториста-машиніста) та факт його безпосередньої зайнятості в колгоспі у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до військового квитка НОМЕР_2 від 30.10.1984 ОСОБА_1 з 31.10.1984 по 06.10.1986 проходив військову службу.
Зауваження пенсійного органу щодо відомостей зазначених у військомову квитку суд відхиляє у зв'язку з їх недоведеністю.
При цьому, оскільки позивач був призваний на службу в армію з посади, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому за правилами частини 2 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» такий період також підлягає зарахуванню при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.09.2018р. у справі №426/1006/16-а і суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Відтак, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства та фактичні обставини, суд вважає, що відповідачем-1 всупереч вимогам Закону не було зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на посаді тракториста з 01.01.1982 по 06.10.1986 та з 01.01.1987 по 17.03.2004 та протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому, доказів працевлаштування на посаді тракториста з 07.10.1986 по 31.12.1986 позивачем не надано, тому підстави для зарахування відповідачем-1 вказаного періоду до пільгового стажу відсутні.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.
Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
Проте, відповідач-1 цього не зробив, а при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком, дав оцінку поданим до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні такої пенсії.
Крім цього, орган Пенсійного фонду не скористався правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Будь-яких повідомлень щодо недостатності документів долучених до заяви про призначення пенсії позивач не отримував.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою 11.08.2021 про призначення пенсії, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку (28.06.2021), а відтак позивач має право на призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 29.06.2021.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідачем-1 належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ УПФ в Миколаївській області від 18.08.2021 № 032850002807 про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області (до якого позивач звертався із заявою про призначення пенсії 11.08.2021) призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме - з 29.06.2021, зарахувавши до пільгового стажу період роботи трактористом з 01.01.1982 по 06.10.1986 та з 01.01.1987 по 17.03.2004.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області, рішенням якого було відмовлено позивачу у призначенні пенсії, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у сумі 908,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 14.12.2021.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, місто Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.08.2021 №03285002807 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме - з 29.06.2021, зарахувавши до пільгового стажу період роботи трактористом з 01.01.1982 по 06.10.1986 та з 01.01.1987 по 17.03.2004.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк