Справа № 212/2174/22
3/212/1011/22
04 травня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ваврушак Н. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 130333 від 02.04.2022 року, водій ОСОБА_1 , 02.04.2022 року о 08.40 годині, біля буд. 18 по вул. Дишинського Покровського району у м. Кривий Ріг, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21053» з держаним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» на стан алкогольного сп'яніння № 374 від 02.04.2022 року, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, що притягується до адміністративної відповідальності були роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП України й зміст ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення про час та місце його розгляду був сповіщений належним чином, про причину неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Частина 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини (далі - ЄКПЛ) та основних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу дотриманню аналізованих принципів як невід'ємної складової права на справедливий суд, практичне застосування яких відбувається при досліджені доказів та оскарженні невмотивованих рішень суду, коли влучні аргументи сторін судом просто проігноровані.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справах: “OZTURK v. GERMANY” від 21 лютого 1984 року, пункт 53 та “Швидка проти України” від 30.10.2014 року), справи про адміністративні правопорушення даної категорії, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, на всі стадії оскарження у судах постанов у справах даної категорії на позивачів (осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності) поширюються всі гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Рішенням у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії» від 23.05.1993 р. ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них.
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), від 27.09.2001 р.). А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.
ЄСПЛ завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 24; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §231). Ця гарантія є «одним з основних принципів будь - якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Pretto and Others v. Italy (Претто та інші проти Італії), § 21).
Детально вивчивши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена та підтверджується наданими до справи доказами, а саме: - протоколом серії ААБ № 130333 від 02.04.2022 року про адміністративне правопорушення; рапортом інспектору взводу № 1 роти №1 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Олександра Карасюк від 02.04.2022 року, відповідно до якого 02.04.2022 року по вул. Дишинського, 18 м. Кривий Ріг було зупинено т.з. «ВАЗ 21053» з д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на що останній погодився пройти медичний огляд; висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» № 374 від 02.04.2022 року, відповідно до якого 02.04.2022 року о 09.35 годині, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в стані алкогольного сп'яніння; довідкою інспектора ВАП ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ст. лейтенанта поліції Дмитра Стукаленка від 04.04.2022 року, з якої вбачається, що громадянин ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суді встановлена та доведена беззаперечними доказами, а тому суд вважає достатнім та необхідним накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, без позбавлення керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія на право керування транспортними засобами ОСОБА_1 не отримував.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 130, 40-1, 268, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.), в дохід держави без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 гривень на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: Н. М. Ваврушак