Справа № 573/2110/21
Провадження №1-кп/573/28/22
05 травня 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
потерпілої: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10 листопада 2021 за №12021200570000327 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, із середньою освітою, не працюючого, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 2010 перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом «Легка розумова відсталість F70.0», не інваліда, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України,
1. 09.11.2021 близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_4 перебував вдома у раніше знайомої йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою:
АДРЕСА_2 , де вони разом розпивали спиртні напої. Під час спільного вживання спиртного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла раптова словесна сварка на ґрунті ревнощів, у ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на відкрите заволодіння мобільним телефоном марки «SAMSUNG» моделі A12 3/32 GB, належний ОСОБА_6 , який остання тримала у своїх руках.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном ОСОБА_6 , ОСОБА_4 почав виривати з рук ОСОБА_6 , належний їй мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі A12 3/32 GB, на що потерпіла ОСОБА_6 , не бажаючи віддавати своє майно, почала тікати до сусідньої кімнати, де вона, перечепившись об поріг вхідних дверей, впала на підлогу.
У цей час ОСОБА_4 , який наздогнав ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на відкрите заволодіння майном потерпілої, всупереч волі останньої вихопив з рук ОСОБА_6 мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі A12 3/32 GB, таким чином, відкрито заволодівши ним.
Після того, ОСОБА_4 з викраденим мобільним телефоном з місця вчинення злочину втік, не реагуючи при цьому на дії ОСОБА_6 , яка намагалася його наздогнати та кричала останньому, щоб він повернув їй її майно.
Таким чином, здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 відкрито заволодів майном потерпілої ОСОБА_6 , а саме мобільним телефоном марки «SAMSUNG» моделі A12 3/32 GB, вартістю 3 372 грн., в якому знаходилась сім картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар», вартістю 100 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 120 грн., а також сім картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 100 грн., на рахунку якої грошових коштів не було, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3 692 грн.
Здійснюючи вказані злочинні дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій у вигляді заподіяння матеріальної шкоди власнику майна, бажав їх настання, тобто вчинив злочин із прямим умислом.
Крім цього, не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_4 скоїв новий умисний злочин за наступних обставин.
2. Національна поліція України є державним правоохоронним органом. Наказом начальника Управління поліції охорони в Сумській області №38о/с від 22.02.2021 ОСОБА_7 призначено на посаду поліцейського-водія взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області.
У відповідності до функціональних обов'язків поліцейського взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_7 , обов'язками та повноваженнями, серед іншого, є: забезпечення безпеки фізичних осіб, охорона об'єктів (майна), публічного порядку та безпеки; діяти, у тому числі попереджати, виявляти та припиняти кримінальні або адміністративні правопорушення на об'єктах (маршрутах) охорони (патрулювання), попереджати та припиняти кримінальні або адміністративні правопорушення на маршрутах патрулювання; здійснювати превентивні поліцейські заходи; сприяти нарядам поліції охорони та Національної поліції України, які несуть службу на території обслуговування, особовому складу інших органів і підрозділів НПУ під час виконання ними службових обов'язків; за вказівкою чергової частини Управління поліції охорони в Сумській області виїжджати на повідомлення по лінії «102» тощо.
Таким чином, поліцейський водій взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу.
Так, із 08.00 год. 09.11.2021 по 08.00 год. 10.11.2021 поліцейський взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_7 спільно зі старшим дільничним офіцером поліції відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління поліції у Сумській області майором поліції ОСОБА_8 , відповідно до графіка чергування, затвердженого т.в.о. начальника ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області підполковником поліції ОСОБА_9 та графіка чергувань, затвердженого командиром батальйону Управління поліції охорони в Сумській області підполковником поліції ОСОБА_10 , заступили в добовий наряд у складі групи реагування «Естафета 24» на території оперативного обслуговування, тобто на території м. Білопілля.
Заступаючи на чергування, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали закріплену за ними табельну вогнепальну зброю та спецзасоби. Крім того, перебуваючи на чергуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були одягненими в однострій із знаками розпізнавання згідно ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 «Про однострій поліцейських, а також несли службу на службовому автомобілі ЗАЗ «Sеns» д.н.з. НОМЕР_1 .
Так, 09.11.2021 близько 23 години 35 хвилин наряд реагування «Естафета 24» в складі поліцейського водія взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_7 та старшого дільничного офіцера поліції ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 несли службу з охорони громадського порядку та, перебуваючи на вул. Соборній у м. Білопілля, отримали повідомлення від оперативного чергового ВП №1 (м. Білопілля) з орієнтуванням про відкрите заволодіння майном, скоєне стосовно ОСОБА_6 .
У цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , рухаючись на службовому автомобілі ЗАЗ «Sеns» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Соборна м. Білопілля в районі буд. 155, побачили на протилежній стороні вулиці, а саме неподалік будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , який підпадав під орієнтування особи, підозрюваної у скоєні кримінального правопорушення - грабежу.
З метою перевірки ОСОБА_4 на причетність до вчинення відкритого заволодіння майном ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зупинив службовий автомобіль ЗАЗ «Sеns» д.н.з. НОМЕР_1 на узбіччі дороги навпроти буд. №155, після чого разом з ОСОБА_8 вони вийшли з машини і направились до ОСОБА_4 , який в цей час рухався по тротуару неподалік буд.
АДРЕСА_3 .
Побачивши співробітників поліції, які були одягнені в однострій, розуміючи, що до нього наближаються співробітники правоохоронного органу та, маючи при собі викрадений у ОСОБА_6 мобільний телефон, ОСОБА_4 почав тікати. У цей час ОСОБА_7 з метою затримання правопорушника побіг слідом за ним і, наздогнавши ОСОБА_4 на АДРЕСА_4 , намагаючись затримати правопорушника, схопив останнього за верхній одяг.
ОСОБА_4 розуміючи, що ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу і перебуває під час виконання своїх службових обов'язків, з метою спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, умисно наніс один удар задньою частиною голови в обличчя ОСОБА_7 , в результаті чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді садна в ділянці нижньої губи справа, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №302 від 01.12.2021 відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження.
З метою припинення протиправних дій ОСОБА_4 , на підставі ст. 42 та ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», до останнього було застосовано спеціальний засіб - кайданки та доставлено у ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області для проведення подальшої перевірки.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, передбачав суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів у ході судового розгляду справи визнав повністю. Зокрема пояснив, що 09.11.2021 близько 23.30 год. він перебував вдома у знайомої ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом вживали пиво. Під час розпивання спиртного між ними виникла раптова словесна сварка на ґрунті ревнощів, оскільки Ніні на телефон приходили повідомлення, тоді він вирішив забрати у неї з рук телефон. Він почав виривати з рук ОСОБА_6 належний їй мобільний телефон, а вона побігла в іншу кімнату, де перечепилась об поріг вхідних дверей і впала. Він її наздогнав та вихопив з рук ОСОБА_6 мобільний телефон марки «SAMSUNG». Після цього він з мобільним телефоном вийшов із під'їзду будинку і пішов униз по вул. Соборній в напрямку району Будинівка. Через деякий час, рухаючись по вул. Соборній у вказаному напрямку повз дорогу, він побачив автомобіль, який зупинився на дорозі, потім із машини вийшов чоловік, щось крикнув, та почав рухатися у його напрямку. Він почав бігти, а чоловік побіг за ним. Він звернув із траси у вуличку і біля другого чи третього будинку цей чоловік його наздогнав та схватив ззаду за руки. В цей час він почав вириватися та штовхатися назад, щоб вирватися та наніс удар головою, попавши у губу чоловіка. Потім до нього підійшов напарник і він побачив, що це поліцейські. Далі йому одягнули кайданки та повезли у відділення поліції. У вказаному щиро розкаюється, попросив пробачення у потерпілих та просить його суворо не карати.
Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що ввечері 09.11.2021 вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 у неї вдома за адресою: АДРЕСА_2 , пили пиво. Потім їй на телефон прийшли повідомлення, вона взяла телефон у руки та почала читати смс-ки, а ОСОБА_4 її приревнував, та сказав віддати телефон та почав його забирати. Далі вона побігла із телефоном у іншу кімнату, при цьому перечепилась об поріг вхідних дверей і впала. Він її наздогнав та забрав із рук мобільний телефон марки «SAMSUNG». Далі він вибіг із квартири з телефоном, а вона побігла за ним. Але оскільки вона була без взуття, то вона вибігла із під'їзду та кричала йому вслід, щоб повернув телефон, але він не реагував та пішов у невідомому напрямку. Після цього вона подзвонила до поліції і повідомила про вказаний факт. У подальшому їй повернули телефон працівники поліції.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що займає посаду поліцейського водія взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_7 і є працівником правоохоронного органу. Так, із 08.00 год. 09.11.2021 по 08.00 год. 10.11.2021 він спільно зі старшим дільничним офіцером поліції відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління поліції у Сумській області майором поліції ОСОБА_8 заступили у добовий наряд у складі групи реагування «Естафета 24» на території оперативного обслуговування, тобто на території м. Білопілля. Заступаючи на чергування, вони отримали закріплену за ними табельну вогнепальну зброю та спецзасоби. Крім того, перебуваючи на чергуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були одягненими в однострій із знаками розпізнавання та несли службу на службовому автомобілі ЗАЗ «Sеns». Так, 09.11.2021 близько 23 години 35 хвилин надійшло повідомлення від оперативного чергового ВП №1 (м. Білопілля) з орієнтуванням про відкрите заволодіння майном та прикмети злочинця. Оскільки вони поверталися із відпрацювання в напрямку райвідділу по вул. Соборна, було помічено особу, про яку йшла мову у повідомленні. Його напарник вийшов із автомобіля і закричав, щоб чоловік зупинився, проте останній почав тікати, тоді вони побігли за ним удвох. Чоловік був затриманий ним у провулку, та почав чинити опір і вириватися, в цей час підійшов його напарник, вони повідомили, що є працівниками поліції та намагалися його заспокоїти, але чоловік затилком голови ззаду ударив його у губу. У подальшому вони наділи кайданки та повезли його до управління поліції.
Будучи допитаний у судовому свідок ОСОБА_8 показав, що є працівником правоохоронного органу - майором поліції, та займає посаду старшого дільничного офіцера поліції відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління поліції у Сумській області. Так, з 08.00 год. 09.11.2021 по 08.00 год. 10.11.2021 він спільно із поліцейським - водієм взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_7 заступили на добове чергування, отримали закріплену за ними табельну вогнепальну зброю та спецзасоби. Крім того, перебуваючи на чергуванні вони були одягненими в однострій із знаками розпізнавання та несли службу на службовому автомобілі ЗАЗ «Sеns». Так, 09.11.2021 близько півночі надійшло повідомлення від оперативного чергового ВП №1 (м. Білопілля) з орієнтуванням про відкрите заволодіння майном ОСОБА_11 , яку вони вже бачили того дня у пабі, куди приїздили на виклик. Оскільки вони поверталися із відпрацювання в напрямку центру міста по вул. Соборна, ними було помічено особу чоловіка у курточці, про яку йшла мову у повідомленні. Його напарник зупинив автомобіль, він вийшов із автомобіля і закричав, щоб чоловік зупинився, що вони із поліції, потім ще раз закричав, проте чоловік натомість почав швидко бігти із дороги у напрямку вул. Кірова, і він побіг за ним, а потім побіг ОСОБА_13 . Далі ОСОБА_13 обігнав свідка та першим догнав чоловіка, який виривався та казав, що ми від нього хочем. При цьому цей чоловік коли виривався ударив ОСОБА_13 головою у губу. Зазначає, що коли особисто кричав обвинуваченому про те, щоб той зупинився, кричав також що вони із поліції. Далі, коли ОСОБА_4 затримав ОСОБА_14 на вулиці було освітлення, тобто обвинувачений бачив, що вони із поліції, так як були у форменому одязі.
Крім визнання вини самим обвинуваченим, факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів також підтверджується письмовими матеріалами справи, які були ретельно досліджені та проаналізовані судом під час судового розгляду у їх сукупності, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.11.2021 щодо реєстрації кримінального провадження №12021200570000327 за ч. 1 ст. 186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна, належного ОСОБА_6 (том 1 а. с. 131-133);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.11.2021 щодо реєстрації кримінального провадження №12021200570000328 за ч. 2 ст. 345 КК України за фактом умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження працівнику правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов'язків ( том 1 а. с. 131);
- постановою прокурора ОСОБА_3 про об'єднання матеріалів досудових розслідувань у єдине кримінальне провадження №12021200570000327 ( том 1 а.с. 143-144);
- протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_6 від 10.11.2021 року, яка повідомила про обставини скоєного відносно неї злочину ( том 1 а. с.148 );
- рапортом поліцейського водія взводу реагування №1 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_7 щодо обставин отримання ним тілесного ушкодження під час затримання ОСОБА_4 09.11.2022 року о 23.34 год. в м. Білопілля на перехресті вул. Соборна та АДРЕСА_4 (том 1 а. с. 150);
- протоколом огляду місця події від 10.11.2021, який проводився за згодою потерпілої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , із фото таблицею до нього, у ході проведення якого виявлено картуз, що належить підозрюваному ОСОБА_4 (том 1 а. с. 153-160 );
- висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/13099-ТВ від 12.11.2021 року з ілюстрованою таблицею до нього, проведеної на підставі постанови слідчого від 11 листопада 2021 року, відповідно до якої ринкова вартість смартфона марки «SAMSUNG» моделі A12 3/32 Gb, придбаного новим 12.03.2021 року, в робочому стані без ушкоджень, бувшого у використанні, станом на 09.11.2021 могла становити - 3 372 грн. та довідками щодо середньої вартості сім картки мобільного оператора ПрАТ «Київстар» вартістю 100 грн. а також сім картки мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 100 грн. ( том 1 а.с. 170-173, 175,177);
- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_6 із застосуванням технічних засобів фіксування від 03.12.2021 (а. с. 196-208);
- висновком судово-медичної експертизи № 302 від 10 листопада 2021 року, відповідно до якого при огляді судмедекспертом 10.11.2021 року ОСОБА_7 виявлено ушкодження: садно в ділянці нижньої губи, яке могло утворитися від дії тупих предметів, що мають властивості твердих, за механізмом тертя-ковзання і за ступенем тяжкості оцінюється як легке. Тілесне ушкодження, виявлене у потерпілого ОСОБА_7 могло утворитися внаслідок одноразової травмуючої дії ділянкою потилиці ( том 1 а.с. 232-233);
- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_7 із застосуванням технічних засобів фіксування від 25.11.2021 ( том 1 а. с. 220-231);
-висновком судово-психіатричного експерта від 29 листопада 2021 року № 479, з якого вбачається, що під час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 виявляв ознаки легкої розумової відсталості (помірно-виражена дебільність), не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки легкої розумової відсталості ( помірно-виражена дебільність), може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує ( том 1 а. с. 234-235);
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Жоден із зазначених доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим. У суду немає підстав не довіряти вказаним вище письмовим доказам, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого, потерпілих та свідка, дослідивши всі письмові матеріали надані стороною обвинувачення щодо обставин кримінальних правопорушень, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж); за ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї, його матеріальний стан, тощо.
Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд враховує, що згідно з класифікацією ст. 12 КК України вчинені останнім кримінальні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
Дані про особу обвинуваченого зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, неодружений, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 2010 перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом «Легка розумова відсталість F70.0», не працює, не інвалід ( том 1 а. с. 190-195).
Обставинами, що згідно із ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає : повне визнання провини у скоєному; щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинені ним злочини і своєю поведінкою під час судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки; активне сприяння розкриттю злочину, так як він правдиво повідомив про обставини вчинення ним злочину; відсутність тяжких наслідків, повернення майна.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Також суд враховує думку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зазначили, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не мають, щодо призначеного покарання покладаються на розсуд суду ( том 1 а. с. 27-28, 187).
Таким чином, беручи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням особи обвинуваченого, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд дійшов висновку, що за вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України, із врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.
Одночасно із цим суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без його ізоляції його від суспільства, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначене покарання достатнє для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
В ході досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза № СЕ 19/119-21/13099-ТВ від 12.11.2021, вартість якої становить 514 грн. 86 коп. ( том 1 а. с. 169 ).
Відповідно до ст. 124 КПК України вказана сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Ухвалами слідчого судді Білопільського районного суду від 11.11.2021 було накладено арешт на майно, який необхідно скасувати, оскільки необхідність у ньому відпала.
В ході судового розгляду справи відносно ОСОБА_4 10.01.2022 року застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці по 10.03.2022 року, дія якого на даний час сплинула. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,
- за ч. 2 ст. 345 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки.
Відповідності до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із іспитовим строком на один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 :
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави 514 (п'ятсот чотирнадцять) гривень 86 копійок процесуальних витрат.
Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 11 листопада 2021 на наступне майно:
1)картуз сіро-чорного кольору з написами сірого, блакитного та червоного кольорів, що належить ОСОБА_4 , вилучений 10 листопада 2021 року в ході огляду місця події ( том 1 а.с. 162);
2)мобільний телефон «SAMSUNG» А12 червоного кольору, що належить потерпілій ОСОБА_6 ( том 1 а.с.237).
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:
1)картуз сіро-чорного кольору з написами сірого, блакитного та червоного кольорів, що належить ОСОБА_4 , вилучений 10.11.2021 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 , який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області- повернути власнику ( том 1 а.с. 161, 163);
2)мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі A12 3/32 GB, належний ОСОБА_6 , вилучений 10.11.2021 у ОСОБА_4 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити останній як власнику майна ( том 1 а.с.238 ).
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя